Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.05.2018 року у справі №755/17232/17

УХВАЛА

14 серпня 2018 року

Київ

справа №755/17232/17

провадження №Зн/9901/42/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Н.В.

Коваленко, перевіривши заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.

Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

До Верховного Суду 25 червня 2018 року надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 24 травня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року заяву ОСОБА_2 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам статей 361, 364 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не вказано підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не зазначено нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення, не зазначено посилання та не надано докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин. Надано строк для усунення її недоліків десять днів з дня вручення копії ухвали шляхом приведення тексту заяви у відповідність до норм Кодексу адміністративного судочинства України заяви.

Копію ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху заявник отримав 7 липня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимоги ухвали 13 липня 2018 року від ОСОБА_2 надійшло доповнення до заяви, в якому, як на нововиявлені обставини вказує на скасування рішення Дніпропетровського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року та статтю V Віденської конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

В силу частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Статтею 362 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із пунктом 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Аналіз наведених положень вказує на те, що як доказ існування певної юридичної обставини приймаються судові рішення з адміністративних, цивільних або господарських справ, вироки суду у кримінальних справах та постанови суду у справах про адміністративні проступки, тобто вони визнаються обов'язковими для адміністративного суду, а отже, при їх встановленні вони є підставою для прийняття постанови чи ухвали адміністративним судом. Тому, коли у подальшому такі рішення будуть скасовані, то це є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2018 року, про перегляд якої подано заяву, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28.11.1999 наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (справа "Ryabykh v. Russia" від 24.07.2003).

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що вказані підстави, на які посилається заявник, не відповідають вимогам статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та не є нововиявленими.

Оскільки недоліки заяви не усунуто, вона не відповідає вимогам статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 3 статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила частини 3 статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 24 травня 2018 року підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 366 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали про повернення заяви надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтями 169, 366 Кодексу адміністративного судочинства України. Заявнику надіслати копію ухвали про повернення заяви разом із заявою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко