Історія справи

Ухвала ВП ВС від 10.09.2019 року у справі №9901/393/19
Ухвала КАС ВП від 29.07.2019 року у справі №9901/393/19

УХВАЛА

12 серпня 2019 року

Київ

справа №9901/393/19

адміністративне провадження №П/9901/393/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання дій протиправними, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,

установив:

24 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, у якій просить:

- визнати спілкування Президента України Зеленського Володимира Олександровича 23 травня 2019 року на форумі інтернет-діячів iForum-2019 недержавною мовою - протиправним;

- зобов'язати Президента України Зеленського Володимира Олександровича утриматися від спілкування недержавною мовою на всій території України при здійсненні повноважень Президента України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виступ Президента України Зеленського Володимира Олександровича 23 травня 2019 року на форумі інтернет-діячів iForum-2019 російською мовою порушує його права у сфері застосування державної української мови та законний інтерес у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "конституційного права", передбаченого частиною 2 статті 19 Конституції України. Стверджує, що всупереч статті 24 Конституції України відповідачем створені привілеї за мовною ознакою для однієї із національних меншин України, що призводить до розпалення міжнаціональної ворожнечі та міжнаціональних конфліктів за мовною ознакою і створює реальну загрозу територіальній цілісності України та її недоторканності.

Ухвалою Суду від 29 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що в порушення вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не обґрунтовано, які саме його права/інтереси якими повноваженнями Президента України порушені.

У встановлений судом строк на виконання вимог вказаної ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 надіслав заяву, вмотивовану тим, що він оскаржує законність дій Президента України, а не його повноваження. Виконуючи будь-які повноваження глави держави, Президент України відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у цій справі, Суд керується наступним.

За частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів передбачені статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані норми визначають вичерпний перелік спорів, вирішення яких відноситься до повноважень Верховного Суду як суду першої інстанції.

Положеннями статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено право на звернення до суду та способи судового захисту.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право/інтереси особи у публічно-правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.

Крім того, положеннями статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України на учасників адміністративної справи покладено обов'язок доказування тих обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог пунктів 4 та 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Законодавець передбачив, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Вказане порушення повинно бути реальним і зачіпати, зазвичай, індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про таке порушення. Також, та в силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України позивач в адміністративній справі про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на вимогу суду має надати докази на підтвердження обставин, за яких, на його думку, відбулось порушення прав, свобод чи інтересів.

Проаналізувавши надані ОСОБА_1 пояснення та виправлений позов, Суд приходить до висновку про те, що позивачем не обґрунтовано, чим саме дії відповідача, про які йдеться у позовній заяві, спричинили порушення чи оскарження індивідуально виражених прав, свобод та інтересів позивача, що унеможливлює в даному випадку виникнення права на їх захист.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не усунуто недоліки позовної заяви та не надано обґрунтувань і доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, позовна заява підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання дій протиправними, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій повернути позивачу с усіма доданими до неї документами.

Повернення адміністративного позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя-доповідач О. В. Кашпур