Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.03.2019 року у справі №815/5066/17

УХВАЛА

10 червня 2019 року

Київ

справа №815/5066/17

адміністративне провадження №К/9901/15671/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Усенко Є. А. (суддя-доповідач), Гімона М. М., Гусака М. Б., - розглянув матеріали касаційної скарги Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ДФС) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"" до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та бездіяльності,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2017, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС щодо нарахування 31.07.2017 та відображення в інтегрованій картці особового рахунку ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"" з податку на додану вартість пені в сумі 421911,58
грн та списанню наявної станом на 31.07.2017 переплати податку на додану вартість у рахунок її погашення; визнано протиправними дії Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС щодо нарахування 31.07.2017 та відображення в інтегрованій картці особового рахунку ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"" з податку на прибуток пені в сумі 45620,52 грн; визнано протиправною бездіяльність дії Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС щодо не зарахування наявної у ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"" станом на 24.07.2017 переплати податку на додану вартість у сумі 4567,98 грн. в рахунок сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 10.07.2017 № 0005244910; визнано протиправними дії Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС щодо визначення податкового боргу з податку на прибуток ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"" за І-й квартал 2017 року у сумі 45620,52 грн станом на 19.08.2017.

Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження і які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, визначені нормами частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України. Справа про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень не відноситься до категорій цих справ (за винятком випадків, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю), у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач сплатив суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, визначені йому контролюючим органом згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 20.07.2017 № 0005774914, № 0005754914, в установлений пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України строк. Суди дійшли висновку, що, оскільки підставою для нарахування пені є несплата в установлений законом строк узгодженої суми податкового зобов'язання, дії відповідача з нарахування пені за несплату сум податкових зобов'язань, визначених позивачу, не відповідає нормам підпункту 129.1, пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII, набрав чинності з 01.01.2017). Нараховуючи в інтегрованих картках особового рахунку ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"" сум пені, контролюючий орган застосував норму підпункту 129.1, пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України в редакції, яка не діяла на час прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій відповідає правовій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 № К/9901/3860/17 (справа № 822/2591/17) та у постанові від 09.06.2018 № К/9901/3878/17 (справа № 820/3878/17) щодо застосування норми пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Обґрунтовуючи довід про невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального і процесуального права, скаржник не наводить доводів на спростування правильності висновку суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин у справі та їх юридичної оцінки.

Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, не встановлені. В касаційній скарзі доводи щодо наявності таких обставин не наведені.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, частиною 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду