Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.07.2020 року у справі №340/3111/19

УХВАЛА

08 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 340/3111/19

адміністративне провадження № К/9901/16253/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року

у справі №340/3111/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду виправленої касаційної скарги відповідно до кількості учасників у справі із зазначенням підстав для касаційного оскарження, викладених з урахуванням положень частини 4 статті 328 КАС України.

06 серпня 2020 року до касаційного суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16 липня 2020 року, до якого долучено виправлену касаційну скаргу з її копіями.

У тексті виправленої касаційної скарги заявник указує про необхідність урахування у даній справі висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17 березня 2020 року у справі №819/862/16.

Перевіривши матеріали виправленої касаційної скарги Суд зазначає таке.

Як зазначалось в ухвалі Верховного Суду від 16 липня 2020 року, відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Згідно із частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, необхідно обґрунтовано зазначити щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі виправленої касаційної скарги установлено, що правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №819/862/16, про які зазначає заявник, стосуються інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання скаржника на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вказаній постанові Верховного Суду, є безпідставними.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДФС у Кіровоградській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 7 статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частини 7 статті 332 КАС України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 169, 328, 330, 332 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №340/3111/19 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.........................................

Ж. М. Мельник-Томенко А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Судді Верховного Суду