Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.08.2018 року у справі №817/1173/17

УХВАЛА

06 серпня 2018 року

Київ

справа №817/1173/17

касаційне провадження №К/9901/53421/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Бившевої Л.І. (суддя-доповідач), Ханової Р.Ф., Шипуліної Т.М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Головне управління ДФС у Рівненській області 15.06.2018 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762
грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176 200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 817/1173/17 є вимоги про: визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 26.07.2017: № 0002191309, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 23037,00 грн; № 0002241309, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання по військовому збору в розмірі 555,25 грн. ; № 0002231309, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 7941,20 грн; № 0002221309, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн. ; № 0002211309, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції за платежем "адміністративні штрафи та інші санкції місцевий бюджет" в розмірі 510,00 грн; № 0002201309, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання по військовому збору в розмірі 1823,51
грн; рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 0002091309 від 27.07.2017, відповідно до якого застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0002081309 від 27.07.2017, відповідно до якого застосовано штрафні санкції в розмірі 2503,76 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-56 від 26.07.2017 по єдиному внеску в розмірі 23681,21 грн, що у розумінні пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України є категорією справ незначної складності.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Т.М. Шипуліна