Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.10.2019 року у справі №440/1359/19

УХВАЛА

07 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №440/1359/19

адміністративне провадження №К/9901/26728/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Стародуба О. П., Чиркіна С. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року у справі за її позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області), у якому просила:

- визнати протиправними та скасувати рішення Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 від 10 жовтня 2018 року № 116 та від 09 листопада 2018 року № 122;

- визнати протиправною бездіяльність Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області щодо непоновлення виплати пенсії;

- зобов'язати Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області провести поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року шляхом її призначення відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 15 травня 2019 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправними та скасував рішення Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області від 10 жовтня 2018 року № 116 та від 09 листопада 2018 року № 122 про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за віком.

Визнав протиправною бездіяльність Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області щодо непоновлення пенсії за віком з 10 жовтня 201 року та зобов'язав відповідача поновити виплату пенсії за віком з 10 жовтня 2018 року.

Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області щодо непоновлення ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов'язання Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області поновити виплату пенсії за віком за період з 07 жовтня 2009 року по 09 жовтня 2018 року залишив без розгляду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 серпня 2019 року скасував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_1 за період з 12 липня 2018 року по 09 жовтня 2018 року та задовольнив позов у цій частині.

Визнав протиправною бездіяльність Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області щодо непоновлення ОСОБА_1 пенсії за віком з 12 липня 2018 року по 09 жовтня 2018 року.

Зобов'язав Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 12 липня 2018 року по 09 жовтня 2018 року.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року залишив без змін.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 17 вересня 2019 року позивач направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки ця скарга не відповідає вимогам ст. 328 КАС України з огляду на таке.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічна законодавча норма закріплена в ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

За приписами ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених ч. 1 ст. 328 КАС України.

Нормами ч. 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених ч. 4 ст. 257 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З касаційної скарги убачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, прийняте в порядку спрощеного провадження, та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року.

Предметом розгляду в цій справі є визнання протиправними дій та зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату пенсії.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Ознайомившись із касаційної скаргою, колегія суддів встановила відсутність виняткових обставин та фундаментальних правових проблем.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року (справа № 234/11937/17), від 17 серпня 2018 року (справа № 667/1514/16-а) та від 03 квітня 2019 року (справа № 266/804/15-а).

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах та "а " та "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, ЄСПЛ може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 328 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року у справі за її позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді: О. П. Стародуб

С. М. Чиркін