Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.06.2018 року у справі №814/2284/16

УХВАЛА

27 липня 2018 року

Київ

справа №814/2284/16

касаційне провадження №К/9901/51981/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №814/2284/16 за позовом Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 29.01.2018 позовні вимоги задовольнив.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.04.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2018.

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулася 25.05.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі.

Верховний Суд ухвалою від 14.06.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, а також на підставі положень частини 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 14.06.2018 була отримана відповідачем
18.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923687790.

На виконання вимог ухвали від 14.06.2018 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження та продовження строків для усунення недоліків.

В обґрунтування клопотання про продовження строків для усунення недоліків відповідач зазначає, що проведення платежів за платіжними дорученнями призупинено у зв'язку з безспірним списанням коштів, що підтверджується копію листа Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 01.06.2018 №592/8.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Податковим органом не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України безпосередньо у справі №814/2284/16.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали від 14.06.2018 про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору не виконано.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтями 121, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №814/2284/16.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №814/2284/16 за позовом Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.

3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Т.М.Шипуліна