Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.07.2018 року у справі №813/784/18

УХВАЛА

04 липня 2018 року

Київ

справа №813/784/18

адміністративне провадження №К/9901/54292/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Данилевич Н.А. Стрелець Т.Г., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №813/784/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із адміністративним позовом, у якому просила забезпечити повний захист її конституційних прав при розгляді справи та винесенні судового рішення; визнати відмову відповідача ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо відкриття виконавчого провадження протиправною; зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження за виконавчим листом №813/3694/14 від 30 листопада 2017 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, у задоволенні заявленого позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Позивач зверталась до суду з позовом, який обґрунтовано тим, що вона не є платником авансового внеску з підстав її незадовільного майновий стану.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії відповідача відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", позивач не належить до кола осіб, які в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження" звільняються від сплати авансового внеску. Також суди зазначили, що позовна вимога про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження не може бути задоволена, оскільки такі дії віднесені до дискреційних повноважень органу державної виконавчої служби, вирішенню такого питання передує вжиття заходів і прийняття певних управлінських рішень, які стосуються виконавчого провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 2 цієї статті установлено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:

стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

стягнення аліментів;

відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

Аналіз указаної вище норми закону дає підстави для висновку про те, що Закон України "Про виконавче провадження" містить вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати авансового внеску, та незадовільний майновий стан стягувача не може бути підставою для звільнення від його сплати. Тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про законність дій державного виконавця, який на підставі пункту 8 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з несплатою авансового внеску.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 8 частини 4 статті 4, статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 169, 248, 333 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №813/784/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді Н.А. Данилевич

Т.Г. Стрелець