Історія справи

Постанова ВП ВС від 14.02.2019 року у справі №9901/758/18
Постанова ВП ВС від 14.02.2019 року у справі №9901/758/18
Ухвала КАС ВП від 03.09.2018 року у справі №9901/758/18

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

03 вересня 2018 року

м. Київ

справа №9901/758/18

адміністративне провадження №П/9901/758/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М., перевірив матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про поновлення строку на оскарження, скасування ухвали, зобов'язання вчинити певні дії.

УСТАНОВИЛ:

1.29.08.2018 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя, в якій вона просить:

- поновити строк на оскарження ухвали члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 від
12.07.2018 про залишення без розгляду скарги судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23.05.2018 № 1467/3дп/15-18 у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду M. Полтави ОСОБА_4. як такий, що пропущений з поважних причин;

- визнати протиправною і скасувати ухвалу члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 від 12.07.2018 про залишення без розгляду скарги судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23.05.2018 № 1467/Здп/15-18 у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4.;

- зобов'язати Вищу раду правосуддя повторно вирішити питання про прийнятність скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від
23.05.2018 №1467/3дп/15-18 у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4.

2. Щодо строку, то Суд бере до уваги, що про зміст ухвали від 12.07.2018, яка оскаржується, позивачка довідалася лише 02.08.3018 і отримала текст лише
06.08.2018. Оскільки позивачка звернулася до суду у межах місячного строку з дня отримання ухвали, то Суд вважає, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними.

3. Позов обґрунтовано тим, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглядала об'єднану дисциплінарну справу щодо неї як судді Октябрського районного суду м. Полтави та голови цього ж суду ОСОБА_4, відкриту за скаргою судді ОСОБА_2., приписом Національного агентства з питань запобігання корупції, скаргою Голови Ради суддів України Сімоненко В.М. та скаргою голови суду ОСОБА_4

4.2З.05.2018 прийнято рішення №1467/3дп/15-18 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_4., ОСОБА_2.", накладено дисциплінарні стягнення на ОСОБА_4 і ОСОБА_2

5. Не погоджуючись з оцінкою фактичних обставин дисциплінарної справи, наведених у дисциплінарній скарзі щодо ОСОБА_4, наданою Третьою Дисциплінарною палатою у рішенні від 23.05.2018 №1467/3дп/15-18, ОСОБА_2 подала скаргу до Вищої ради правосуддя.

6. Член Вищої ради правосуддя ОСОБА_3, розглянувши скаргу судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23.05.2018 № 1467/3дп/15-18 у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду M. Полтави ОСОБА_4., ухвалою від 12.07.2018 № 6879/0/18-18 залишив її без розгляду у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_2 (скаржника) дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

7. Позивачка вважає таке вирішення її скарги протиправним, оскільки вона має право на оскарження рішення від 23.05.2018 № 1467/3дп/15-18 у частині, яка стосується ОСОБА_4 Тому звернулась до суду з цим позовом.

8. Аналіз заявлених вимог та їх обґрунтування дають підстави для висновку, що позов має на меті захист прав позивачки, як скаржника у дисциплінарному провадженні, що виникли під час розгляду Вищою радою правосуддя її скарги на рішення Дисциплінарної палати від 23.05.2018 щодо судді ОСОБА_4.

9. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, окрім іншого з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

10. Ознайомившись з позовною заявою, Суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за цим позовом необхідно відмовити з таких підстав.

11. Конституцією України встановлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення, зокрема, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності (ч. 10 ст. 131 Конституції України).

12. Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано Законом України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, частиною 7 статті 107 визначено право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.

13. З доводів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 реалізувала своє право на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4, який, на її думку, вчинив дисциплінарний проступок.

14. Згідно зі статтею 108 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

15. За правилами статті 42 Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

16. Законом "Про Вищу раду правосуддя" встановлено процедуру оскарження рішень, ухвалених Дисциплінарними палатами.

17. У відповідності до статті 42 Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

18. Частиною 1 статті 51 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" встановлено, що право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.

Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

19. Скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо скарга подана скаржником за відсутності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження (пункт 2 частини 6 статті 51 Закону України "Про Вищу раду правосуддя").

20. Відповідно до п.13.1 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17 (надалі - Регламент ВРП) право оскаржити рішення Дисциплінарної палати до Ради не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення має суддя, а також за наявності дозволу Дисциплінарної палати - скаржник.

21. Згідно з пунктом 13.2 Регламенту ВРП питання про надання дозволу скаржнику на оскарження рішення Дисциплінарної палати вирішується під час постановлення нею рішення у дисциплінарній справі.

22. Водночас, у пункті 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя зазначено, що рішення Дисциплінарної палати повинне відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.

При ухваленні рішення Дисциплінарна палата може надати дозвіл скаржнику на оскарження рішення палати, зокрема у разі, якщо рішення прийнято не одноголосно та/або якщо прийняте рішення не співпадає з позицією доповідача.

У рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дисциплінарна палата може встановити порядок його виконання.

23. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що право скаржника на оскарження рішення Дисциплінарної палати до Вищої ради правосуддя не є абсолютним. Це право залежить від дозволу Дисциплінарної палати. Умови, за яких палата надає дозвіл на оскарження її рішення, Законом не визначені і визначаються на її розсуд. Окремі умови зазначені, зокрема, у пункті 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя. Про надання дозволу на оскарження рішення має бути прямо зазначено у його резолютивній частині.

24. Відтак, наведення у рішенні Дисциплінарної палати загального правила про можливість його оскарження до Вищої ради правосуддя не може вважатися дозволом на оскарження рішення скаржнику.

25. Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, Суд звертає увагу, що у розумінні частини 1 статті 51 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" ОСОБА_2 має статус скаржника, якому для виникнення права на оскарження рішення Дисциплінарної палати від 23.05.2018 до Вищої ради правосуддя потрібен дозвіл Дисциплінарної палати на таке оскарження.

26. У Рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23.05.2018 № 1467/Здп/15-18 передбачено, що це рішення може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення. Окремого дозволу на оскарження рішення скаржнику ОСОБА_2 не надано. Враховуючи вище наведене, ОСОБА_2 не має права оскаржувати зазначене рішення в частині, яка стосується ОСОБА_4

27. Позивачка покликається на те, що оскарження рішення в частині ОСОБА_4 є способом захисту її особистих прав, оскільки неправильна оцінка дій цього судді стала підґрунтям для застосування стягнення до неї, а отже перегляд рішення може мати наслідком виправдання її в частині накладеного стягнення. Зазначає, що неправильне та неповне встановлення обставин за епізодами щодо вчинків ОСОБА_4 і надання їм неправильної оцінки створило для неї негативні наслідки у вигляді послаблення її позиції, і як наслідок, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

28. Проте ОСОБА_2 має право оскаржити рішення про притягнення її до відповідальності до Вищої ради правосуддя. Під час розгляду справи усі доводи її скарги будуть перевірені по суті. При цьому рішення за скаргою на дії ОСОБА_4 не має преюридиційного значення. Відтак, рішення щодо ОСОБА_4 не перешкоджає Вищій раді правосуддя повно та всебічно розглянути скаргу ОСОБА_2 на рішення щодо неї і прийняти законне рішення.

29. Судова практика у справах щодо оскарження рішень Вищої ради правосуддя скаржниками є сталою і виходить з того, що оцінювати дії судді при виконанні посадових обов'язків має право виключно Вища рада правосуддя й рішення останньої щодо притягнення судді до відповідальності або відмови у цьому створюють правові наслідки виключно для такого судді, а не для скаржника. Відтак, скаржники не мають права на оскарження таких рішень до суду. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № П/800/526/17, від 19.04.2018 у справі № 800/570/17). Оскарження скаржником рішення у дисциплінарній справі не є способом захисту його прав, свобод та інтересів.

30. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

31. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

32. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 170 КАС України). Однак у зазначеній статті не вирішено питання про правові наслідки звернення позивача з позовом, в якому відсутні ознаки юридичного спору (публічно-правового спору) та який на підставі частини 3 ст. 124 Конституції не належить до юрисдикції усіх судів України.

33. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 березня 2018 року у справі №9901/374/18 (П/9901/374/18), провадження №11-93заі18: "Поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства", слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому неможливо зазначити суд, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи".

34. Відтак, спір не належить до юрисдикції судів, а тому неможливо зазначити суд, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 241, 266 КАС України,

УХВАЛИВ:

Клопотання про поновлення строку зверення до суду задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про поновлення строку на оскарження, скасування ухвали, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалу може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя В.М. Кравчук