Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.08.2018 року у справі №9901/730/18
Постанова ВП ВС від 06.02.2019 року у справі №9901/730/18

УХВАЛА

03 вересня 2018 року

м. Київ

справа №9901/730/18

адміністративне провадження №П/9901/730/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стародуба О.П., вирішуючи питання відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення протиправним,

встановив:

11.08.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду, як суду першої інстанції, із даним позовом.

Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2018р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 червня 2018 року №194/пс-18, яким рекомендовано суддю Верховного Суду України Волкова Олександра Федоровича для переведення на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду та дії, внаслідок яких таке рішення прийнято. Вказане рішення, як рекомендація, прийнято відповідно до приписів статтей 53, 82, 93, 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIII (далі-Закон №1402-VIII).

Пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За наслідками перевірки відповідності позовної заяви вимогам статті 171 КАС України встановлено, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, за змістом частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження, зокрема, актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості розгляду цієї категорії спорів визначено у статті 266 КАС України.

Водночас, завданням адміністративного судочинства, як визначено у частині 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від
21.12.2010р. у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Відповідно до ~law17~ переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

За змістом вказаної статті таке переведення можливе виключно за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з ~law18~ рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.

Таким чином, з викладених законодавчих приписів і матеріалів позовної заяви можна зробити висновок, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 червня 2018 року №194/пс-18, яким суддю Верховного Суду України Волкова Олександра Федоровича рекомендовано для переведення на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду не може бути самостійним предметом судового розгляду.

Передбачена законом процедура переведення судді Вищою радою правосуддя виключно на підставі і в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не створює підстав для самостійного оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо надання рекомендацій.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на обставини, у зв'язку з якими ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду і наведене вище правове регулювання цих відносин, суд вважає, що у відкритті провадження у справі за цим позовом слід відмовити, оскільки цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 6 статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Проте, необхідно зазначити, що поняття "спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити у світлі частини 3 статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому в даному випадку відсутні підстави для визначення суду, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи.

Керуючись статтями 22, 170, 248, 266, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення протиправним.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя

О.П. Стародуб