Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.02.2019 року у справі №813/3071/18

УХВАЛА

01 лютого 2019 року

Київ

справа №813/3071/18

адміністративне провадження №К/9901/3470/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А, Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року

у справі № 813/3071/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Опт Торг"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправним і скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі № 813/3071/18.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з ухвали про відкриття провадження у справі у суді першої інстанції від 16 липня 2018 року та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року зазначена справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статі 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

В касаційній скарзі податковий орган повідомляє Верховний Суд про обставини справи та цитує норми Податкового кодексу України, при цьому не зазначає в чому полягає неправильне застосування норм процесуального чи матеріального права.

Окрім того, у правовідносинах щодо правомірності прийняття наказу про проведення перевірки іншим суб'єктом, ніж визначений в ухвалі слідчим судею, Верховним Судом висловлена позиція, зокрема у справі №820/4482/17, на яку посилалися суди попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних рішень.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковому органу надано право на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки у разі наявності ухвали слідчого судді про проведення такої перевірки.

Невід'ємною частиною рішення про призначення перевірки є як визначення суб'єкта, який підлягає перевірці, так і визначення суб'єкта, який здійснює перевірку, без чого не можливо здійснити її виконання. Оскільки слідчий суддя за вказаною нормою приймає рішення про здійснення перевірки, то саме він визначає і суб'єкта, на якого покладається обов'язок її проведення, а також інші умови здійснення такої перевірки.

З рішень судів попередніх інстанції вбачається та не спростовується доводами касаційної скарги, що проведення перевірки доручено працівникам Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області у строки встановлені Податковим кодексом України.

Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області скерувала ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва про призначення перевірки Товариства до Головного управління ДФС у Львівській області, працівниками якого і прийнято оспорюваний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначають про недотримання податковим органом вимог слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва викладені в ухвалі від 12 квітня 2018 року під час виконання, а саме проведення іншим контролюючим органом, ніж це передбачено слідчим суддею.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Отже, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її тлумачення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, враховуючи, що правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та враховуючи необґрунтованість касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі № 813/3071/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Опт Торг" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я.Олендер