Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №2340/4594/18

УХВАЛА

01 липня 2019 року

Київ

справа №2340/4594/18

адміністративне провадження №К/9901/17219/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Єзерова А. А., Саприкіної І. В.,

перевіривши касаційну скаргу Черкаського обласного військового комісаріату на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №2340/4594/18 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного військового комісаріату, третя особа - Департамент фінансів Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаського обласного військового комісаріату в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненаправлення документів позивача про можливість виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п.4 ч.2 ст. 16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для подальшого їх розгляду на комісії з питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби;

- зобов'язати відповідача надати Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновки та матеріали щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 3 групи, внаслідок поранення, отриманого позивачем під час виконання обов'язків військової служби у розмірі 300 кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 17.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019, позовні вимоги задовольнив.

20.06.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Черкаського обласного військового комісаріату, у якій просив скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від
17.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
20.05.2019 і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки ця скарга не відповідає вимогам ст. 328 КАС України, з огляду на таке.

Справу розглянуто за правилами спрощеного провадження.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Аналогічна законодавча норма закріплена в ст. 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 13 КАС України.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Тлумачення ч. 6 ст. 12 КАС України свідчить, що малозначна справа є такою у силу своїх властивостей, незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.

Оскільки ч. 6 ст. 12 КАС України розміщена в розділі 1 "Загальні положення" КАС України, то вона поширюється і на стадію касаційного провадження.

Отже, з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає цю справу малозначною.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Нормами ч. 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених ч. 4 ст. 257 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених ч. 1 ст. 328 КАС України.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У даному випадку передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткових обставин не встановлено. Крім того, у своїй касаційній скарзі Черкаський обласний військовий комісаріат не зазначає про наявність обставин, передбачених вказаною вище законодавчою нормою.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Виходячи з того, що касаційна скарга Черкаського обласного військового комісаріату подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від
07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19.12.1997).

Враховуючи викладене та керуючись ст. 328 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Черкаського обласного військового комісаріату на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №2340/4594/18 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного військового комісаріату, третя особа - Департамент фінансів Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати Черкаському обласному військовому комісаріату копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. М. Чиркін

Судді: А. А. Єзеров

І. В. Саприкіна