Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2018 року у справі №9901/669/18

УХВАЛА

30 липня 2018 року

Київ

справа №9901/669/18

адміністративне провадження №П/9901/669/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним і скасування рішення,

встановив:

2 липня 2017 року на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81 Б; далі - КДКП, Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення КДКП від 14 лютого 2018 року № 74дп-18 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва громадянина або держави в суді прокуратури Львівської області (далі також - Рішення) у виді заборони на строк 4 місяці на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому він (позивач) обіймає посаду.

Позовні вимоги обґрунтовує, зокрема, тим, що при прийнятті спірного Рішення КДКП вийшла за межі своїх повноважень, визначених Законом України "Про прокуратуру" і діяла у спосіб, не передбачений Законом України "Про запобігання корупції". У цьому зв'язку позивач пояснив, що транспортний засіб (автомобіль марки Volkswagen Caravelle", 2010 року випуску) вартістю 187023,19 грн., який він ввіз на митну територію України, насправді придбала його дружина ОСОБА_4, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тож не могла самостійно ввезти цей автомобіль. 26 серпня 2017 року вказаний транспортний засіб зареєстрували на нього, ОСОБА_3, без сплати акцизу з видачею д. н. з. НОМЕР_1 та посвідчення НОМЕР_2, в якому зазначено про заборону відчуження автомобіля протягом 365 днів.

На цій підставі позивач ствердив, що ні він, ні його дружина не стали власниками автомобіля марки Volkswagen Caravelle", 2010 року випуску у розумінні статті 317 Цивільного кодексу України, відповідно у нього не було обов'язку повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про суттєві зміни у майновому стані. Втім, 14 листопада 2017 року таке повідомлення (у зв'язку з придбанням автомобіля) він все ж подав, після чого Генеральна інспекція Генеральної прокуратури України подала до КДКП дисциплінарну скаргу. З посиланням на статті 11, 49, 50 Закону України "Про запобігання корупції" позивач зазначив, що здійснення контролю і перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК. За відсутності доказів надіслання НАЗК обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері корупції, КДКП не наділена повноваженнями давати оцінку діям прокурора в цій частині. Окрім того, позивач вважає, що змін у його майновому стані не відбулося, позаяк змінився лише якісний його показник (за гроші придбано майно), але кількісний, з яким, на переконання позивача, закон і пов'язує зміни у майновому стані як підставу для повідомлення НАЗК, залишився незмінним.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Ухвалою від 5 липня 2018 року суддя-доповідач залишив позовну заяву ОСОБА_3 без руху, встановивши йому десятиденний строк для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши у ній інші підстави для поновлення цього строку.

На виконання вимог ухвали суду, ОСОБА_3 23 липня 2018 року надіслав заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

У цій заяві позивач, з-поміж іншого, зазначив, що не міг відразу оскаржити спірне Рішення у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я, що зумовило необхідність стаціонарного обстеження у кардіологічному відділенні восьмої міської клінічної лікарні (з попереднім діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ ст. ), а потім - проходження військово-лікарської комісії у Личаківсько-Залізничному районному військовому комісаріаті м. Львова з метою уточнення облікових даних.

На підтвердження повідомлених обставин позивач надав відповідні медичні довідки.

Окрім того, позивач знову наголосив, що позов до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду він надіслав вчасно (рекомендованим листом №7900052680100), однак у відділенні ПАТ "Укрпошта", куди він звернувся, повідомили, що його відправлення втрачено. Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що строк звернення до суду з цим позовом пропущено з об'єктивних, незалежних від його волі причин, у зв'язку з чим просить визнати їх поважними і з посиланням на практику Європейського суду з прав людини (як-от справи:"Устименко проти України", "Стаббіс та ін. проти Великобританії", "Bellet
v. France", "Prince Hance-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Іліан проти Туреччини") просить відкрити провадження у цій справі.

Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини 4 статті 22 КАС та відповідно до частини 4 статті 22 КАС підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням положень частини 5 статті 262 КАС суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 19, 22, 171, 248, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним і скасування рішення про скасування рішення.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів.

Справу призначити до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке відбудеться о 10:00 год. 28 серпня 2018 року в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.

Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві), а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.

Повідомити сторонам, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин 2 -4 статті 162 КАС.

Повідомити сторонам, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Повідомити сторонам, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.

Повідомити сторонам, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС, може застосувати заходи процесуального примусу.

Повідомити відповідача - суб'єкта владних повноважень про те, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суд, відповідно до статті 149 КАС, може застосувати заходи процесуального примусу.

Повідомити сторонам, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Смокович