Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.04.2020 року у справі №420/5166/19

УХВАЛА

31 березня 2020 року

Київ

справа №420/5166/19

адміністративне провадження №К/9901/8143/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Данилевич Н. А., Кашпур О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року в справі №420/5166/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - слідчого Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_2 - про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУ НП в Одеській області, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - слідчого Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_2 - з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Одеській області та Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області, яка полягає в непроведенні службового розслідування відносно слідчого Приморського відділу поліції в м.

Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_2 за порушення ним строку розгляду клопотання про скасування розшуку автомобіля в межах кримінального провадження №12018161500001907 та порушення строку виконання ухвали слідчого Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2019 року в справі №522/2290/19 за заявою адвоката Латка Ігоря Вікторовича, поданою в інтересах ОСОБА_1 до ГУ НП в Одеській області 27 травня 2019 року;

- зобов'язати ГУ НП в Одеській області ініціювати в порядку, передбаченому законодавством України, службове розслідування відносно слідчого Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_2 за порушення ним строку розгляду клопотання про скасування розшуку автомобіля в межах кримінального провадження №12018161500001907 та порушення строку виконання ухвали слідчого Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2019 року в справі №522/2290/19 за заявою адвоката Латка Ігоря Вікторовича, поданою в інтересах ОСОБА_1 до ГУНП в Одеській області 27 травня 2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Одеській області, яка полягає в непроведенні службового розслідування стосовно слідчого Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_2 за заявою адвоката Латка Ігоря Вікторовича від 24 травня 2019 року, поданою в інтересах ОСОБА_1 до ГУ НП в Одеській області 27 травня 2019 року;

- зобов'язано ГУ НП в Одеській області призначити в порядку, передбаченому законодавством України, службове розслідування відносно слідчого Приморського відділу полції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_2 за заявою адвоката Латка Ігоря Вікторовича від 24 травня 2019 року, поданою в інтересах ОСОБА_1 до ГУ НП в Одеській області 27 травня 2019 року.

23 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року в справі №420/5166/19.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Предметом цієї справи є бездіяльність відповідача, пов'язана із розглядом заяви, поданої в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, в якій були викладені недоліки в роботі Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області та зазначено про необхідність ініціювати службове розслідування та притягнути винних осіб до юридичної відповідальності.

Отже, правовідносини в цій справі склалися з приводу розгляду звернення.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ. Ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на формування судової практики та не змінюють її.

Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд також ураховує позицію висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), у якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 328, 330, 332, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року в справі №420/5166/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур