У Верховній Раді вважають, що діяльність КРАІЛ перестала бути результативною, та виходу з кризової ситуації поки що не бачать

У серпні 2020 року в Україні було легалізовано 11 видів азартних ігор. Видачею ліцензій на право організовувати азартні розваги в наземних закладах та на веб-платформах й регулюванням бізнесу законодавець доручив займатися КРАІЛ. 

Після неповних трьох років роботи Комісії депутати визнали роботу регулятора неефективною. Підставами такого рішення є низка скандалів, спровокованих КРАІЛ, підозри у корупції та фактично повна бездіяльність упродовж останніх шести місяців.

Результати роботи державного регулятора

Починаючи з лютого 2021 року, КРАІЛ видала ліцензії на організацію та проведення азартних ігор 57 компаніям. За отримання дозволів станом на травень 2023 року вони сплатили в бюджет понад 3 млрд грн. Принагідно зазначимо, що легальні оператори дбають про урізноманітнення послуг та створюють безпечні умови для користувачів. Крім того, компанії які працюють онлайн, пропонують користувачам цікаві бонуси та можливість грати в слоти безплатно. Детальніше дізнатися про пропозиції, наприклад онлайн-казино Сhampion можна на http://www.gazeta.lviv.ua/ukraine-casino/champion. 

Комісія також слідкує за дотриманням організаторами азартних розваг законодавчих норм щодо сертифікації грального обладнання. Тому ліцензовані оператори, як повідомляє Gazeta.Lviv на http://www.gazeta.lviv.ua/slots, використовують ігри відомих світових провайдерів.  

КРАІЛ розробила та підготувала до впровадження Державну систему онлайн-моніторингу. У травні за ініціативи регулятора відбулася міжвідомча нарада, на якій було узгоджено механізм ДСОМ та порядок її функціонування.

Певних результатів Комісія досягла у просвітницькій роботі стосовно запобігання поширенню лудоманії. У 6 містах запущено соціальну рекламу, яка акцентує на тому, що гемблінг — це передусім розвага. Також станом на кінець травня 947 особам на підставі їх заяв обмежено доступ до азартних ігор.

Чим незадоволені депутати

У Верховній Раді зазначають, що через неефективність регулятора не виконується план надходжень до бюджету. Не справилася Комісія зі створенням інформаційної системи електронних реєстрів, яка має забезпечити публічний доступ до інформації стосовно наявності в операторів права здійснювати діяльність у гральній сфері. Не працює необхідна для всебічного контролю роботи гральних закладів система онлайн-моніторингу. Членів комісії підозрюють у корупції та лобіюванні інтересів окремих осіб. На думку законодавців, регулятор винен у тому, що у 2022 році нелегальний сектор суттєво розширився. 

Депутати також вимагають, щоб КРАІЛ проводила засідання, видавала ліцензії та анулювала їх тим операторам, які опинилися під санкціями. Та ніяких конкретних пропозицій стосовно розблокування роботи регулятора у Верховній Раді немає.

Ставлення депутатів до ініціативи Кабміну ліквідувати Комісію як колегіальний орган, надавши новій інституції право одноосібного прийняття рішень, та автоматизувати видачу ліцензій неоднозначне. Корупційні ризики все ж таки залишаються, а процес ліквідації та налагодження нового механізму займе 6 місяців або й більше. Депутати ж бажають врегулювати ситуацію “тут і зараз”. Тому за ініціативи Я. Железняка створено альтернативний урядовому законопроєкт. Суть його в тому, що спочатку має бути впроваджена система моніторингу, щоб держава могла бачити обсяги ринку та отримувати всі податки, а потім можна реформувати КРАІЛ.