Тіло було роздерте: WP розповіло історію бійця, якого закатували в російському полоні

Сім'я українського військовополоненого Олександра Іщенка, який влітку загинув у російській в'язниці, отримала його тіло у жахливому стані - родичі припускають, що російські окупанти "зробили все", щоб останки не впізнали, і не дізналися причину смерті чоловіка.

The Washington Post описав історію українського бійця Олександра Іщенка, який у 2022 році потрапив у полон і був закатований у в'язниці. Журналісти зустрілися з вдовою Іщенком, 54-річною Оленою, яка чекала на чоловіка майже 2,5 років. Дізнавшись про його смерть, вона хотіла хоча б глянути на нього востаннє, але побачене її шокувало.

Видання пише, що сцена у морзі була жахливою - російські медики після розтину тіло не зашили, останки, доставлені з в'язниці, розклалися. Український судмедексперт дійшов висновку, що перед смертю ребра чоловіки були зламані тупим предметом.

"Він був розірваний на частини. Здавалося, росіяни зробили все, щоб ми не впізнали його та не дізналися справжню причину смерті", - розповіла Олена.

За її словами, Олександр - не військовий, а моряк торгівельного флоту. Він приєднався до загону територіальної оборони у лютому 2022 року, коли окупанти взяли в облогу Маріуполь. Пізніше, під час останнього бою у місті, загін об'єднався із бійцями "Азова".

Дружина припускає, що Іщенко навіть не знав, що вважається частиною цього військового формування. Інші члени сім'ї змогли переправитися до Дніпра і втратили з Іщенко зв'язок, коли впав Маріуполь.

Як пише газета, у серпні 2022 року вони дізналися через неофіційні канали, що Іщенко живий - на той момент він перебував в окупованій РФ Донецькій області, пізніше його перевели в Ростов-на-Дону (РФ).

"Минулого літа поширилися фотографії його в російській залі суду, лисого і такого худого, що його зять не впізнав. Але Крістіна (дочка Олександра - УНІАН) та Олена побачили його яскраві блакитні очі та просто зрозуміли, що це - він. У Ростові він і ще понад 20 осіб постали перед судом за звинуваченням у тероризмі за їхні передбачувані зв'язки з "Азовом", - йдеться у публікації.

Як дізналося видання, сім'я заплатила на російському сайті Zona Telekom велику суму грошей за можливість надсилати полоненому їжу та листи. З них стало відомо, що у Донецьку його били майже щодня і лише двічі за 13 місяців дозволили прийняти душ.

Про смерть Олександра родичі дізналися від адвоката, і, як зазначає видання, щоб прискорити повернення тіла, зв'язалися з приватною похоронною службою у Києві, яка змогла доставити останки до Дніпра.

The Washington Post вдалося ознайомитися із висновками про розтин тіла Олександра. У російському супровідному документі говорилося, що причина смерті не може бути встановлена ​​"через гнильні зміни в органах і тканинах трупа". Однак початкова українська оцінка повідомляла про "шок, множинні переломи ребер, закриту тупу травму грудей, пошкодження в результаті контакту з тупим предметом".

Міністерство оборони Росії не відреагувало на офіційні запити журналістів про причину смерті Іщенка, а також про побиття у в'язниці.

Як зазначає The Washington Post, загибель Іщенка викликає велике занепокоєння у багатьох українських сімей, чиї родичі все ще залишаються в російському полоні, де зазнають знущань, тортур. За даними української влади, у в'язницях РФ померли понад 60 українських військовополонених, понад 2000 зазнали тортур.

"Україна та Росія не розкривають, скільки саме військовополонених перебуває в полоні в обох країнах... З 2022 року додому повернули понад 3000 українських полонених, у тому числі понад 100 лише у вересні 2024 року", - йдеться у статті.  

Як повідомляв УНІАН, у слідчому ізоляторі міста Ростов-на-Дону (РФ) помер військовополонений українець Олександр Іщенко, який був водієм у полку "Азов". Про смерть Іщенка повідомив його адвокат під час засідання у Південному окружному військовому суді, де розглядають справу понад 20 військовополонених.

За словами уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, РФ не повідомила Україну про смерть Іщенка. Про смерть військовополоненого Лубінець дізнався від його доньки лише за 9 днів.