Відсутність у обвинувальному акті обставин, що помякшують та обтяжують покарання обвинуваченого є підставою для повернення такого акту прокурору (Роздільнянський районний суд Одеської області від від 23.12.2016 у справі № 511/2956/15-к)

Фабула судового акту: Суди розглядають кримінальне провадження за обвинуваченням особи за ст. 156 КК України – «розбещення неповнолітніх».

Підставою для скасування вироку суду першої інстанції судом апеляційної інстанції та поверенння матеріалів кримінального провадження до районного суду (стадія підготовчого судового засідання в іншому складі суду) стало істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягали в порушенні права обвинуваченого на захист, що є підставою для скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зокрема, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували повноваження захисника та дані про підстави, дату та обставини залучення захисника обвинуваченого

Разом з цим за клопотанням захисника при повторному розгляді справи судом першої інстанції, яке полягало у поверненні обвинувального акту прокурору в порядку статті 314 КПК України з підстав відсутності в обвинувальному акті обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого обвинувальний, акт було повернуто прокурору. Так, відповідно до п.6, ч.2, ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про «обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання».

Окрім цього обвинувачення наполягає на тому, що злочин був вчинений у стані алкогольного сп’яніння, що не є кваліфікуючою ознакою ст. 156 КК України.

Враховуйте також у цій справі: ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 лютого 2017р., якою ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 грудня 2016 р. залишено без змін без змін (дивиться тут нижче).

Аналізуйте судовий акт: Згідно ст. 214 КПК України обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки заяви особи про наявність ознак злочину, а полягає лише у механічному внесенні цієї заяви до ЄРДР (Печерський суд від 20 березня 2017р. у справі № 757/10980/17-к)

Суд визнав недопустимим доказом протокол огляду місця події та виправдав підсудного на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України (ВССУ, справа № 5-1944км15)

Прокурор порушує поняття «розумний строк» і суд за скаргою на бездіяльність встановлює прокурору граничний термін (Дарницький районний суд м. Києва від 24 травня 2016р. у справі № 753/8512/16-к, суддя Пойда С. М.)

У випадку бездіяльності слідчого суддя за клопотанням учасника провадження встановлює конкретний строк для проведення процесуальної дії, стаття 114 КПК України (Жовтневий районний суд м. Харкова від 18 березня 2016р., суддя Федюшин М.В)

Зупинення досудового розслідування НЕМОЖЛИВЕ без належного повідомлення особи про підозру, відомості про зупинення в такому випадку повинні бути виключені з ЄРДР (Печерський районний суд у справі № 757/10129/16-к, від 31 березня 2016р.)

Підозра слідчого скасовується судом, а слідчий зобов’язується виключити відомості про кримінальному провадженню з ЄРДР, якщо порушена ст. 278 КПК України (Слідчий суддя Рівненського міського суду Ореховська К.Е.)

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2956/15-к

Номер провадження: 1-кп/511/189/16

"23" грудня 2016 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.

при секретарі Півоварові В.Г.,

за участю прокурора Шивцова О.М.,

обвинуваченого-ОСОБА_1,

захисника- ОСОБА_2,

законного представника малолітньої потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015160390001070 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2015 року, яке надійшло від прокуратури Роздільнянського району Одеської області відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, військовозобовязаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, що не має реєстрації місця проживання (чи фактичного перебування), який мешкав без реєстрації в с. Новоселівка, вул. І.Франко, б/н, Роздільнянського району, Одеської області,

за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України,

В С Т А Н О В И В :

09.11.2016 року до Роздільнянського районного суду Одеської області з апеляційного суду Одеської області надійшов вказаний обвинувальний акт.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.10.2016 року вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 липня 2016 року, яким ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.156ч.2 КК України, скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції обвинувального акту зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду.

Прокурор під час підготовчого судового засідання просив призначити обвинувальний акт до розгляду по суті, законний представник потерпілої підтримав думку прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 заявив суду клопотання про повернення обвинувального акту з підстав невідповідності його ст.291 ч.2 п.6 КПК України, а саме: відсутності в обвинувальному акті обставин, що помякшують та обтяжують покарання обвинуваченого. На думку захисника, у такому вигляді обвинувальний не може бути призначений до розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції прокурор Шивцов О.М. в порядку ст.338 КПК України надав суду обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням стосовно ОСОБА_1, погоджений в.о. керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 06.07.2016.

Згідно зміненого обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 05.09.2015 року біля 16.00 годин ОСОБА_1, перебував у стані алкогольного спяніння за місцем власного мешкання ІНФОРМАЦІЯ_4, б/н, в селі Новоселівка Роздільнянського району, Одеської області разом з малолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, де в нього виник умисел на вчинення розпусних дій щодо останньої.

Реалізовуючи власний злочинний намір, ОСОБА_1, скориставшись відсутністю поблизу сторонніх осіб, а також матері малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка є його співмешканкою, скориставшись значною перевагою у фізичній силі, фактичною неможливістю малолітньої ОСОБА_5 чинити йому опір та покликати на допомогу, діючи з метою задоволення своєї статевої пристрасті, вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_5, які виразилися у непристойному торканні пальцями його правої руки статевих органів останньої та введенні середнього пальця його правої руки у її піхву, внаслідок чого ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді 2 поверхневих надривів дівочої пліви з множинними осередковими крововиливами з боку її зовнішньої поверхні, які відповідно до висновку судово-медичного експерта №183 від 08.09.2015 року відносять до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.156 КК України як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

Обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України, а саме: обвинувальний акт не містить обставин, які помякшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 Таки обставини зазначені в обвинувальному акті відносно особи на прізвище «ОСОБА_7Ю.», який не обвинувачується на підставі даного обвинувального акту.

Між тим, як вбачається з формулювання обвинувачення ОСОБА_1, він обвинувачується у вчиненні злочину в стані алкогольного спяніння, що не є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.156 КК України.

Процесуальний статус особи «ОСОБА_7Ю.» в обвинувальному акту не вказаний.

Як пояснив прокурор в судовому засіданні це є технічною помилкою і не може слугувати підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Суд не погоджується з такою думкою прокурора з наступних підстав.

Згідно п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим уст. 291 КПК України.

Відповідно до положень п.п. 5 і 6 ч.2ст.291 КПК Україниобвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими,правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посилання на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення та обставини, які обтяжують чи помякшують покарання .

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Камасінскі проти Австрії» (рішення від 19 грудня 1989 р.) та у справі «ОСОБА_4 проти Росії» (рішення від09 жовтня 2008 р.) зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Крім того, Суд зазначив, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Проте, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1М не містить обставин, що помякшують та обтяжують покарання ОСОБА_1, разом з цим ці відомості становлять зміст обвинувального акту і є обовязковими.

Крім того, при розгляді справи в апеляційному суді Одеської області було встановлено, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, які підтверджують повноваження захисника ОСОБА_8 на участь в кримінальному процесі в якості захисника обвинуваченого, дані про підстави, дату і обставини залучення ОСОБА_8 в якості захисника обвинуваченого, що визнано порушенням права на захист обвинуваченого.

Між тим, з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що саме за участю захисника ОСОБА_8 обвинуваченому ОСОБА_1 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування та відкрито матеріали досудового розслідування.

За вказаних обставин, суд вважає, що порушено право на захист обвинуваченого ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування, яке не підлягає відновленню на стадії судового розгляду справи.

Таким чином, з урахуванням порушення права на захист обвинуваченого, а також того, що в обвинувальному акті, складеному прокурором 06.07.2016 після викладення фактичних обставин справи та формулювання обвинувачення не вказані обставини, що помякшують та обтяжують покарання ОСОБА_1, а в обвинувальному акті, затвердженому прокурором 31.10.2015р. було зазначено як обтяжуючу покарання обставину вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, і така обставина зазначена у формулюванні обвинувачення, що приводить до правової невизначеності висунутого особі обвинувачення; враховуючи, що за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку про наявність обставини, що перешкоджає судовому розгляду обвинувального акту.

Оскільки вказані недоліки, на думку суду, є істотними, і вони перешкоджають суду призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту, тому обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню прокурору з зобовязанням його усунути виявлені недоліки протягом розумного строку.

Керуючись ст.ст.291 ч.2 п.6 , п.3 ч.3 ст.314 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015160390001070 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2015 року відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, повернути прокурору Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в звязку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Ухвалу негайно направити прокурору для усунення зазначених в ній недоліків обвинувального акта.

Ухвала підлягає оскарженню протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя

Номер провадження: 11-кп/785/368/17

Номер справи місцевого суду: 511/2956/15-к

Головуючий у першій інстанції Бобровська І. В.

Доповідач Желєзнов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Желєзнова В.М.

суддів Мандрика В.О., Гончарова О.О.

при секретарі Подуст Т.П.

за участю:

прокурора Лояніча Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області Шивцова О.М. на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 грудня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою, зі стадії підготовчого судового засідання, суд повернув прокурору Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, для усунення недоліків, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Обґрунтовуючи своє рішення суд зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор зазначив, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, обвинувальний акт судом першої інстанції повернуто прокурору безпідставно, оскільки він відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд дійшов вірного висновку про те, що складений щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обвинувальний акт не відповідає вимогам, зазначеним у ст.291 КПК України, і що без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України обвинувальний акт може бути повернутий прокурору у разі, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Відповідно до вимог ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен обов'язково містити відомості, які передбачені пунктами 1-9 ч.2 цієї статті, а саме:

-найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

-анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

-анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

-прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

-виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

-обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

-розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

-розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

-дату та місце його складання та затвердження.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Разом з тим, на що обґрунтовано звернув увагу суд, обвинувальний акт не містить обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3

Такі обставини, як вбачається з обвинувального акта, вказані чомусь щодо ОСОБА_4, який не є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Наведене свідчить, що суд обґрунтовано повернув обвинувальний акт прокурору Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області для усунення недоліків.

Виходячи з викладеного, колегія суддів підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст.405 407 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області Шивцова О.М. залишити без задоволення, а ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 грудня 2016 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 повернуто прокурору Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області для усунення недоліків - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області В.М. Желєзнов

О.О. Гончаров

В.О. Мандрик