Відсутність особи, яка притягається до адмінвідповідальності за порушення митних правил, при розгляді справи у зв’язку із неналежним викликом такої є підставою для закриття справи (3-й апеляційний адмінсуд № 320/4068/17 від 14.11.2018)

Фабула судового акту: І знову через недолугість митників особа, винна у вчиненні порушення митних правил уникла відповідальності.

У даній справі на «євробляхера» митниками було накладено адміністративне стягнення за правопорушення передбачене ст. 485 Митного кодексу України у розмірі 1 724 619, 93 грн. за те, що останній будучи резидентом України, неправомірно користувався транспортним засобом зареєстрованим у Болгарії, ввезеним на територію України громадянином Болгарії строком до 1 року без сплати митних платежів. В такий спосіб користувачем автомобіля використовувались пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано пільги.

У зв’язку із цим користувачем автомобіля було подано позов до адміністративного суду про скасування постанови про накладення адмінстягнення, яке вмотивовано тим, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, не отримував протоколу про порушення митних правил, не надавав відповідачу особистих пояснень, відтак був позбавлений права на правовий захист під час розгляду щодо нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, позивач зазначає, що під час розгляду справи посадовою особою відповідача не було належним чином з'ясовано обставини, що мають значення для прийняття правомірного рішення, неправильно застосовано норми Митного кодексу України. Також, позивач зазначає, що постанову про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 1724619, 93 грн. могло б мати місце лише за наслідками проведення відповідачем перевірки згідно ч. 1 ст. 346 МК України. Оскільки перевірки по факту порушення позивачем митних правил проведено не було, не виникало й підстав для прийняття оскаржуваної постанови.

Рішенням місцевого суду вказані вимоги було задоволено та зазначено постанову скасовано.

Зазначене рішення було оскаржено митницею в апеляційному порядку.

В обґрунтування своєї позиції митниця послалась на те, що позивач відмовився від пояснень, також відмовився від підпису та отримання складеного у його присутності протоколу про порушення митних правил, у зв'язку з чим, копію протоколу було направлено на адресу реєстрації позивача за місцем проживання. Відповідач зазначає, що доводи з приводу неповідомлення його про час та місце розгляду справи про порушення митних правил є необґрунтованими, оскільки копію протоколу було направлено позивачу поштовим зв'язком, інформацію про неотримання позивачем поштового відправлення у відповідача відсутня.

Проте зазначені доводи апеляційним судом визнано необґрунтованими за наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 497 МК України, у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь зокрема особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Згідно із ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил мають право бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів.

Відповідно до ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, чинним на час виникнення спірних відносин Митним кодексом України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено зокрема право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

Не зважаючи на вказані вимоги закону позивача не було повідомлено про час та місце розгляду справи, в порушення приписів ст. 526 МК України та постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу прийнято у відсутність особи, яка притягається до відповідальності, що є підставою для її скасування.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Користування автомобілем на іноземній реєстрації, який ввезено у транзитному режимі, власником такого з порушенням строків транзитних перевезень не утворює складу адмінправопорушення (ВС/КАС № 689/1980/16-а від 01.10.2018)

Суд підтвердив законність штрафування за порушення митних правил за користування автомобілем з «єврономерами» (Жовтневий районний суд м. Запоріжжя від 30 березня 2018 р. у справі № 331/1677/18)

Оскарження постанови про порушення митних правил призупиняє строк пред’явлення її до виконання (ВС/КАС № 740/3556/16-а від 13.06.2018)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

14 листопада 2018 року м. Дніпро

справа № 320/4068/17

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС

на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 липня 2018 року, (суддя суду першої інстанції Горбачова Ю.В.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі, за позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

12 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Одеської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Фірсова Р.В. від 24 травня 2017 року в справі про порушення митних правил №0316/50000/17 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 1724619.93 грн..

Адміністративний позов обґрунтований тим, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, не отримував протоколу про порушення митних правил, не надавав відповідачу особистих пояснень, відтак був позбавлений права на правовий захист під час розгляду щодо нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, позивач зазначає, що під час розгляду справи посадовою особою відповідача не було належним чином з'ясовано обставини, що мають значення для прийняття правомірного рішення, неправильно застосовано норми Митного кодексу України. Також, позивач зазначає, що постанову про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 1724619.93 грн. могло б мати місце лише за наслідками проведення відповідачем перевірки згідно ч. 1 ст. 346 МК України. Оскільки перевірки по факту порушення позивачем митних правил проведено не було, не виникало й підстав для прийняття оскаржуваної постанови.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 липня 2018 року задоволено: визнано незаконною та скасовано постанову заступника начальника Одеської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Фірсова Р.В. від 24 травня 2017 року в справі про порушення митних правил №0316/50000/17 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 1724619.93 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що громадянин України ОСОБА_2, будучи резидентом України, неправомірно користувався транспортним засобом «MERCEDES E320» д/н НОМЕР_1, країна реєстрації Болгарія, ввезеним на територію України громадянином Болгарії строком до 1 року без сплати митних платежів. В такий спосіб позивачем використовувались пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано пільги, що вказує на наявність в його діях ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України. Як зазначає відповідача, позивач відмовився від пояснень, також відмовився від підпису та отримання складеного у його присутності протоколу про порушення митних правил, у зв'язку з чим, копію протоколу було направлено на адресу реєстрації позивача за місцем проживання. Відповідач зазначає, що доводи ОСОБА_2 з приводу неповідомлення його про час та місце розгляду справи про порушення митних правил є необґрунтованими, оскільки копію протоколу було направлено позивачу поштовим зв'язком, інформацію про неотримання позивачем поштового відправлення у відповідача відсутня.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30 березня 2017 року головним державним інспектором третього відділу аналітично-пошукової роботи управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС Бєлявським В.Б. в присутності особи, що притягається до відповідальності гр. України ОСОБА_2 в пункті пропуску «Рені-Джюрджюлешть (авто)», митний пункт «Ізмаїльський» Одеської митниці ДФС було складено протокол про порушення митних правил №0316/50000/17.

Згідно вказаного протоколу державним інспектором установлено, що 30 березня 2017 року о 19:26 годині в п/п «Рені-Джюрджюлешть (авто)» м/п «Ізмаїльський» Одеської митниці ДФС по смузі руху «зелений коридор» прибув легковий автомобіль, марки «MERCEDES E320» д/н НОМЕР_1, який прямував з України (м. Мелітополь) до Болгарії (м. Софія) під керуванням громадянина України ОСОБА_2, який надав для митного оформлення паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Даний автомобіль належить підприємству «Кедр-ас» ООД директором якого являється ОСОБА_2. Під час здійснення митного оформлення даного автомобіля встановлено, що згідно інформації ЄАІС ДМСУ, вказаний автомобіль 04.04.2016 року був ввезений на територію України громадянином Молдови ОСОБА_3 в режимі «тимчасове ввезення», громадянин Молдови ОСОБА_3 був відсутній в транспортному засобі 30.03.2017 року. Таким чином, гр. України ОСОБА_2 використовуючи автомобіль НОМЕР_2, країна реєстрації Болгарія, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими були надані такі пільги, вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Сума несплачених платежів, які мали бути сплачені при ввезенні автомобіля в України становить 565 573.24 грн..

Як видно з протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_2 відмовився від надання пояснень, отримання протоколу та його підпису.

24 травня 2017 року в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС - начальником протидії митним правопорушенням Фірсовим Р.В. було прийнято постанову у справі про порушення митних правил №0316/50000/17.

Згідно зазначеної постанови гр. України ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ст. 485 МК України, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення правопорушення становить 1 724 619.93 грн.

Як видно з копії постанови у справі про порушення митних правил, справу розглянуто у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Не погодившись з зазначеною постановою, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про її скасування.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення митних справи є протиправною, що свідчить про достатність підстав для її скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Сатеттею 488 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 497 МК України, у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь:1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил;2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи);3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення);4) захисники;5) представники органів доходів і зборів;6) свідки;7) експерти;8) перекладачі;9) поняті.

Згідно із ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил в органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, чинним на час виникнення спірних відносин Митним кодексом України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено зокрема право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

Також, Митним кодексом України визначено єдину обов'язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: розгляд справи може відбуватись за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Позивач у справі зазначає, що в порушення вимог МК України його не було повідомлено про час та місце розгляду справи, в порушення приписів ст. 526 МК України, постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу прийнято у відсутність особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідач проти доводів позивача заперечує, зазначає, що протокол про порушення митних правил складено у присутності позивача, однак останній відмовився від отримання та підписання протоколу. З метою дотримання приписів МК України, примірник протоколу про порушення митних правил було направлено позивачу поштовим зв'язком, інформації про неотримання позивачем протоколу у відповідача не має.

Суд апеляційної інстанції вважає зазначені доводи відповідача необґрунтованими, оскільки по-перше відмова особи щодо якої складено протокол від отримання та підписання протоколу про порушення митних правил не може свідчити про повідомлення такої особи про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, по-друге митним кодексом чітко встановлено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Суд звертає увагу, що відсутність інформації про несповіщення особи не може вважатись даними про своєчасне сповіщення особи, що притягається до адміністративної відповідальності про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

Відповідачем до матеріалів справи не долучено доказів на користь своєчасного та належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних справи, відтак посадова особа відповідача не мала права на розгляд справи та прийняття оскаржуваної постанови у відсутність позивача. Відтак, безумовними є підстави для скасування постанови заступника начальника Одеської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Фірсова Р.В. від 24 травня 2017 року в справі про порушення митних правил №0316/50000/17.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 485 Митного кодексу України використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до частини 4 статті 296 Митного кодексу України у разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі - Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.

Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).

Посадовою особою відповідача в оскаржуваній постанові не наведено підстав та порядку розрахунку штрафної санкції у розмірі 300% від суми митних платежів станом на час вчинення правопорушення, не зазначено посилань на звіт експерта про визначення митної вартості ТЗ.

Як видно з матеріалів справи розрахунок митних платежів здійснено на підставі службової записки заступника начальника митного поста- начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці. (а.с.28) В зазначеній службовій записці наведено розрахунок митних платежів, та вказано, що враховуючи відсутність доступу у посадових осіб митного поста «Ізмаїльський» до цінової інформації ЄАІС ДФС, відсутність довідників-джерел цінової інформації, визначено середню вартість аналогічного транспортного засобу відповідної марки за інформацією мережі Інтернет - www.mobile.de.

Однак, службова записка заступника начальника митного поста- начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці не може вважатись звітом (актом) про оцінку або у висновоком експерта (експертного дослідження), а відтак не може бути прийнята судом в якості документу, який належним чином піжтверджеє митну вартість транспортного засобу для умов визначення митних платежів станом на час вчинення правопорушення, описаного в оскаржуваній постанові.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що Стаття 458 Митного кодексу України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до частини першої, другої статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Відповідно до частини першої статті 508 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. Згідно частини другої цієї статті до процесуальних дій належать зокрема складення протоколу про порушення митних правил; опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; а також інші процесуальні дії.

Оскільки під час розгляду даної справи судом з'ясовано факти порушення посадовою особою відповідача порядку розгляду справи, з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання щодо застосування адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про необґрунтованість прийнятої постанови у справі про порушення митних справи, тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись ст. 286, ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 липня 2018 року у справі №320/4068/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 14 листопада 2018 року та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України .

Судді