«Суд помиляється» та «створює плутанину» – коментарі суддів про рішення суду ООН щодо Росії у Великій справі

Судді Міжнародного суду ООН залишили низку коментарів до рішення у позові України проти Росії зі звинуваченнями в утисках кримських татар, фінансуванні бойовиків на Донбасі та збиття пасажирського літака MH17 із 298 іноземцями на борту влітку 2014 року, та іншими діями, які порушують міжнародні договори.

Рішення у цій, як її називає українська сторона, «великій справі» Міжнародний суд ООН у Гаазі виніс через 7 років після подання позову, 31 січня 2024 року. Суд відкинув більшість обвинувачень на адресу Росії, визнавши її винною лише за 2 статтями міжнародних конвенцій з 8, на які посилалася Україна.

Рішення ухвалювалось колегією із 15 суддів, які є представниками різних країн-членів ООН. Деякі судді були не згодними з частиною рішень суду, зокрема тими, що стосуються визначення поняття фінансування тероризму та оцінки утисків кримськотатарського народу.

Згадайте новину: Причина програшу Україною «Великої справи» у Міжнародному суді ОНН - Лана Зеркаль

Поняття «фінансування тероризму»

Трактування судом поняття «фінансування тероризму» вплинуло на велику частину справи. Термін funds (фінанси, кошти з англійської) був розʼяснений лише як грошові ресурси, що дозволило суду відмовитись від розгляду питання постачання Росією зброї бойовикам на Донбасі, адже зброя та тренування бойовиків таким чином виходили за межі поняття «фінансування тероризму».

Як наслідок, суд, наприклад, не поклав на Росію відповідальність за збиття пасажирського літака, хоча факт доставки Росією на непідконтрольну владі України територію ракетно-зенітного комплексу «Бук», яким був збитий літак, уже було встановлено іншим судом у Нідерландах.

На думку судді Міжнародного суду ООН Гіларі Чарлсворт (Австралія), таке трактування Міжнародної конвенції про запобігання фінансуванню тероризму «суперечить інтуїції та ускладнює застосування Конвенції на практиці, оскільки створює плутанину щодо ситуацій, у яких сторони мають вжити заходів відповідно до Конвенції». Про це суддя написала у своїй декларації до колективного рішення суду, під час ухвалення якого вона голосувала проти відхилення низки звинувачень України на адресу Росії.

Суддя Міжнародного суду ООН Далвір Бхандарі, колишній суддя верховного суду Індії, також підготував декларацію, в якій наполіг, що «суд помиляється», постановляючи, що фінансування не стосується зброї.

Суддя пояснив, що у відповідній Конвенції «кошти означають будь-які активи» без обмежень. Він звернув увагу, що в своєму тлумаченні суд, з одного боку, говорить про лише грошові активи, а з іншого, додає у перелік також нерухомість, нафту, газ та інші ресурси, які можна обміняти на гроші.

«Тлумачення Суду, згідно з яким термін «кошти» також поширюється на низку активів, що підлягають обміну або використовуються за їхньою грошовою вартістю, є провальним. Як і інші активи, зброю можна продати і таким чином обміняти на її грошову вартість», – зауважив суддя Бхандарі.

Незгоду з деякими колективними рішеннями висловила президентка Міжнародного суду ООН, колишня радниця президента США Джоан Доног’ю. Зокрема, вона написала, що вважає, що Росія порушила більше статей Конвенції про запобігання фінансуванню тероризму, ніж вирішив суд. І що, «заборонивши Меджліс, РФ порушила свої зобов'язання за Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації».

Суд не визнав заборону Меджлісу порушенням, назвавши мотиви переслідування кримськотатарського населення політичними, а не расовими.

Згадайте новину: Боінг MH17. Гаазький суд засудив Гіркіна, Харченка та Дубинського до довічного ув’язнення

«Акт расової дискримінації»

Більше аргументів щодо неправомірності заборони Меджлісу навела суддя Міжнародного суду ООН з Уганди, Джулія Себутінде.

«Невибіркове застосування Російською Федерацією свого антиекстремістського законодавства щодо членів кримськотатарської громади призвело до дискримінації кримських татар за ознакою їх етнічного чи національного походження», – написала суддя Себутінде і наполягає, що заборона законодавчо-представницького органу кримських татар є ні чим іншим як «актом расової дискримінації».

«Заборона призвела до порушення не лише громадянських прав окремих членів Меджлісу, а й громадянських і культурних прав кримськотатарської громади визначати своїх культурних лідерів, що є порушенням Конвенції», – наголошує суддя Себутінде.

Розкритикувала висновок щодо Меджлісу і суддя Гіларі Чарлсворт, назвавши оцінку судом претензій України в цій справі «не повністю послідовною». Суддя послалась на звіти Управління Верховного комісара з прав людини і не погодилась із твердженням, що заборона Меджлісу пояснюється політичною діяльністю деяких його лідерів, а не їхнім етнічним походженням.

Росія вперше визнана порушницею міжнародного права

Рішення Міжнародного суду ООН остаточне та не підлягає апеляції. Суд визнав Росію винною в утисках української мови в окупованому Криму та неналежному розслідуванні випадків фінансування тероризму.

Попри те, що інші звинувачення на адресу Росії суд відкинув, все ж цим рішенням Російська Федерація була вперше офіційно визнана порушницею міжнародного права.