Невідповідність прізвища спадкоємця в заповіті внаслідок помилки - встановлення юридичного факту (Оболонський районний суд м. Києва)

Фабула судового акту: По даній справі інтереси заявника від Юридичного центру «Алекс», представляв юрист Шевченко О.П., Предметом заяви була невідповідність прізвища спадкоємця в заповіті ,дійсній заявника, яка в дійсності є дружиною померлого спадкоємця, але після укладення шлюбу залишила за собою свою дівоче прізвище. Спадкодавець в заповіті помилково вказав спадкоємцем свою дружину але за його фамілією (чоловіка).

Рішення суду задоволено на користь нашого клієнта та визнано,що заповіт спадкоємця належить нашому клієнту.

Аналізуйте судовий акт: Встановлення факту сумісного проживання без шлюбу та факту перебування на утриманні не породжують право особи на пенсію у звязку із втратою годувальника (ВССУ, справа № 668/11395/15-ц від 15.03.17р.)

Під час встановлення у суді факту проживання однією сім’єю виник спір про право, тому заяву слід залишити без розгляду, ухвалені у справі рішення скасувати, а окреме провадження припинити (ВССУ від 8 лютого 2017р. у справі № 127/16445/15-ц)

До переліку документів, що підтверджують право громадянина на визнання його учасником бойових дій, входить рішення суду про встановлення факту участі особи в бойових діях (ВССУ, справа № 357/8179/16-ц, 31.05.17)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 201Х року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ХХХХХХХХХ

при секретарі - ХХХХХХХХ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулась заявниця із зазначеною заявою, згідно якої просила суд встановити факт належності заявниці заповіту № НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, зареєстрованого Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою, спадкова справа № НОМЕР_4 від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4. Свої вимоги мотивує тим, що 23.12.2010 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1536. 04.05. 2015 року чоловік заявниці помер, про що свідчить свідоцтво про смерть. Після смерті чоловіка ОСОБА_1 дізналась, що померлий чоловік залишив заповіт. Заявниця звернулась до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про вступ у спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_3 року нотаріальною конторою відкрито спадкову справу та проведено державну реєстрацію спадкової справи за № НОМЕР_4, де спадкодавцем зазначений ОСОБА_3 Померлий склав заповіт 31.05.2007 року, згідно якого спадковим майном є частка нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями у заповіті зазначені син померлого чоловіка від попереднього шлюбу та заявниця, яка з невідомих причин в заповіті зазначена померлим як ОСОБА_4. Після укладання шлюбу заявниці з ОСОБА_3, вона залишила дошлюбне прізвище ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та паспортом.

В судовому засіданні заявниця та її представник позовні вимоги підтримали, просили заяву задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Суд, заслухавши думку позивачки, її представника, заінтересованої особи, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали заяви, прийшов до висновку про задоволення вимог заявниці з наступних підстав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 р. № 5 (із змінами) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що 31.05.2007 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_2. Згідно заповіту ОСОБА_3 заповів належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частинах кожному. (а.с. 56)

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. (а.с. 52)

Згідно спадкової справи № 691/2015 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 заявниця ОСОБА_1 звернулась до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини згідно заповіту. (а.с. 51 зворот)

ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про одруження, зареєстрованого Відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1536, згідно якого прізвище заявниці після укладення шлюбу залишилось «ОСОБА_1» та відміткою про реєстрацію шлюбу в паспорті громадянина України ОСОБА_1 ( а.с. 57-58)

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У позасудовому порядку виправити помилку в заповіті неможливо, так як заповідач помер. Факт належності заповіту заявниці підтверджується крім зазначених вище письмових доказів і поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в суді зазначили, що заявниця є дружиною померлого ОСОБА_3, проживала разом з чоловіком у квартирі АДРЕСА_1, крім заявниці, інші особи на ім'я та по батькові - «ОСОБА_1» їм не відомі.

З огляду на викладене суд прийшов до переконання про обгрунтованість поданої заяви, її доведеність під час судового розляду та необхідності задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8 10 60 88 208 212 213 214 215 234 256 259 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, належить заповіт ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 за номером НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, зареєстрований Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою, спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, за номером у спадковому реєстрі - НОМЕР_3.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Суддя