Спадщина та заповіт: практичні питання

Процедура вступу в спадщину зовсім не так проста, як може здатися людині, що не присвятила своє життя вивченню Цивільного Кодексу та спадкового права України. Порядок вступу в спадщину строго регламентований, і якщо спадкоємець не знає будь-яких його нюансів і, відповідно, порушує встановлений законом «хід подій», це, як кажуть, не звільняє його від відповідальності. Нікому не хочеться, щоб вступ до права спадщини перетворився на справжній кошмар, не тільки бюрократичний, а й моральний. Саме тому ми хочемо коротко розповісти про основні положення спадкування, таких як:

Власне процедура вступу в спадщину;

Необхідні документи;

Терміни вступу в спадщину.

Вступ до права спадкування: з чого почати?

Перше, що необхідно зробити спадкоємцям, це, звичайно, звернутися до нотаріуса, який буде вести справу про спадщину. Причому зробити це варто якомога швидше. До чого такий поспіх? Спадщину потрібно прийняти в певний термін (про це трохи пізніше), інакше не обійтися без позовних заяв до суду. Всі спадкоємці, які звернулися до нотаріальної контори, повинні будуть подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо серед спадкоємців є частково недієздатні, недієздатні або неповнолітні діти, заяву за них повинні написати поручителі (батьки, опікуни).

Справу про спадщину може бути відкрито тільки в одній нотаріальній конторі, тому якщо ви вирішили скористатися перевагами програми «Спадщина без кордонів» і самостійно вибрати нотаріуса, не забудьте узгодити своє рішення з іншими спадкоємцями. В іншому випадку може статися так, що кілька спадкоємців витратять свій час і гроші на візити до нотаріуса, в той час як спадкову справу вже давно відкрито одним з них.

Документи для вступу в спадщину:

Крім заяви, необхідно буде надати нотаріусу цілий пакет документів, склад якого може кардинально мінятяся в залежності від виду та обсягу спадкової маси, а також від виду спадкування. До базових документів можна віднести:

Свідоцтво про смерть заповідача (оригінал + копія) та виписку з будинкової книги, довідку з останнього місця проживання спадкодавця;

Паспорт спадкоємця;

Правовстановлюючі документи на все успадковане майно. Мова йде про папери, які підтверджують, що власником спадкової маси справді був померлий (договори дарування, купівлі-продажу, передачі житла у власність і т.д.).

Документи для вступу в спадщину за законом і за заповітом дещо відмінні один від одного. Так, вступ в спадок по заповіту припускає наявність двох важливих паперів: самого заповіту (завіреного нотаріально) та довідки про те, що даний заповіт не змінювався і не було складено нове. А ось спадкування за законом зобов'язує спадкоємців подати нотаріусу документи, що підтверджують спорідненість з заповідачем (свідоцтво про народження / усиновлення, про шлюб), чого не потрібно у разі спадкування за заповітом.

Пакет необхідних документів вельми значний, і це ще один привід відкривати справу про спадщину якомога швидше, щоб встигнути зібрати всі необхідні папери.

Вступ у спадщину: терміни встановлені законом

Є вагомі причини, чому не варто відкладати процедуру вступу в спадщину «в довгий ящик». Необхідно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця, всі необхідні документи можна збирати і після закінчення цього терміну.

Спадкові спори між спадкоємцями різних черг. Як оскаржити заповіт на спадщину?

Спадкові спори між спадкоємцями різних черг виникають часто. У нашій країні дуже сильні родинні зв'язки: нерідко в одній квартирі проживають кілька поколінь однієї родини. Тому немає нічого дивного в тому, що на одній житлоплощі протягом багатьох років спільно проживали заповідач і спадкоємець другої / третьої / четвертої черги. І ось після смерті заповідача з'являються спадкоємці першої черги і претендують на спадщину. Що робити в таких випадках, ущемлені права спадкоємців другої черги, які прийняли спадщину фактично, чи можна оскаржити вступ у спадщину?

Черговість спадкування: хто за ким?

Для початку давайте згадаємо, що являє собою черговість спадкування. При спадкуванні за законом спадкова маса переходить до спадкоємців першої черги, якими є найближчі родичі заповідача (чоловік / дружина, діти, батьки). Якщо ж такі відсутні, право спадкоємства переходить до другої черги. До спадкоємців другої черги відносяться повнорідні та неповнорідні брати і сестри заповідача, а також його бабусі і дідусі з обох сторін.

Всього існує вісім черг спадкування. Спадщина апріорі дістається спадкоємцям першої черги, якщо їх немає - другий, якщо немає і таких - третій і так до останньої, восьмої черги. А тепер уявіть собі ситуацію, що заповідач проживав разом із спадкоємцем другої черги, і той вважає, що має право на нерухомість, як і спадкоємець першої черги, яка проживає в іншій квартирі. На чиєму ж боці в даному випадку виступає закон?

Фактичне прийняття спадщини спадкоємцем другої черги

Для того щоб повністю прояснити ситуацію, розглянемо її на конкретному прикладі. В одній квартирі довгий час проживали заповідач (жінка, мати двох повнолітніх дітей, які з нею не жили) і спадкоємець другої черги (сестра). Після смерті спадкодавця спадкоємець другої черги залишився проживати в квартирі, оплачувати комунальні рахунки, проводити поточний ремонт - тобто прийняв спадщину фактично. Кому ж у цьому випадку повинна дістатися квартира: дітям жінки, давно живуть далеко від неї, або рідної сестри, яку фактично можна вважати самим близьким заповідачеві людиною?

Відповідь на це питання проста: згідно із законодавством України, пріоритетним правом успадкування володіють спадкоємці першої черги в тих випадках, якщо спадкодавець не залишив заповіту. Ніякі фактори: спільне проживання, прописка в квартирі, фактичне прийняття спадщини - не вплинуть на перерозподіл спадкової маси на користь спадкоємця другої черги в обхід першою. Спадкоємці першої черги можуть абсолютно спокійно звертатися до нотаріуса, який відкриє спадкову справу, і протягом шести місяців квартира перейде у їхню власність. Виникає ще одне питання: що ж робити сестрі померлої жінки?

Як оскаржити заповіт на спадщину спадкоємцю другої черги?

Відповідь на запитання: «Чи можна оскаржити вступ у спадщину спадкоємців першої черги»? теж, в принципі, очевидна: не можна. Звичайно, можна спробувати найняти адвоката, подати позов до суду, але всі ці зусилля розіб'ються про «наріжний камінь», а саме про законодавство України. Як би далеко не жили спадкоємці першої черги, якими б «натягнутими» або холодними не були при них відносини із спадкодавцем, вони все одно залишаються законними правовласниками спадщини. Теоретично спадкоємець другої черги, фактично прийняв спадщину, може домогтися в суді наступних результатів:

• Отримати компенсацію за проведений у квартирі ремонт та оплату боргів за комунальними рахунками;
• Придбати законне право спадкування в результаті визнання спадкоємців першої черги негідними.

Але на практиці це малоймовірно, особливо останній варіант.

Якщо потенційний заповідач хоче, щоб його майно дісталося не спадкоємцям першої черги, а комусь іншому, йому слід подбати про це заздалегідь і скласти заповіт.

Позовна заява: вступ у спадок через суд

На сьогоднішній день вступити у спадок можна за допомогою нотаріуса або шляхом подачі до суду позовної заяви. Звичайно, перший спосіб набагато простіший і тому прийнятніший. Але, на жаль, існує величезна кількість спірних ситуацій, вирішити які можливо лише в суді. Перерахувати в одній статті всі випадки, коли вступ у спадщину через суд стане єдиним виходом зі складної ситуації з успадкуванням, неможливо. Але ми розглянемо найчастіші причини подачі до суду позовної заяви для вступу в спадщину.

Пропущено строк прийняття спадщини? Вирішуємо справу в суді

Вступ у спадщину через суд, якщо пропущений шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця, - це можливість все-таки спробувати стати володарем спадкової маси. Відразу обмовимося, що відновити пропущений строк в суді зовсім не так легко: суддя цілком може відмовити вам, навіть якщо ви пред'явите незаперечні докази того, що ви абсолютно законний спадкоємець. Що грає роль у позитивному для позивача рішенні суду буде необхідна кількість доказів, що він не прийняв спадщину з поважних причин. Тривала хвороба, відсутність в країні, незнання того, що заповідач помер - якщо ви зумієте підтвердити серйозну причину пропуску документально, можливо, термін буде продовжений.

Подавати заяву в суд можна на підставі виданого нотаріусом постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Саме тому, навіть якщо ви свідомо знаєте, що не встигнете вступити в права спадкування (наприклад, у вас втрачені важливі документи або є проблеми з іншими спадкоємцями), краще напишіть і подайте до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Через півроку, отримавши від нотаріуса письмову відмову, звертайтеся з ним до суду.

До речі, якщо ви пропустили строк прийняття спадщини, але при цьому інші спадкоємці оформили все в строк, ви можете не звертатися до суду: якщо інші спадкоємці дадуть свою письмову згоду та запевнять його нотаріально, ви зможете взяти свою частку спадкової маси у нотаріуса.

Фактичний вступ в спадок: іноді без суду не обійтися

Найчастіше людина, яка прийняла спадщину фактично, тобто, почавши або продовжуючи нею користуватися після смерті заповідача, не замислюється про те, що спадкову масу все ж таки необхідно переоформити на себе і вступити в права спадкування на законних підставах. Подача позовної заяви про вступ у спадщину, яке вже було фактично отримано, - також дуже поширена в судах практика. Шанси виграти подібну справу досить великі, якщо знову ж представити судді достатню кількість паперів, що підтверджують фактичний вступ в спадок. Необхідні документи представлені таким списком:

Чеки і квитанції, що підтверджують фінансову участь спадкоємця у долі успадкованого майна (документи, що підтверджують факт зробленого ремонту, купівлю техніки, забезпечення збереження рухомого і нерухомого майна, оплачені рахунки за комунальні послуги).

Документи про оплату боргів спадкодавця, про покриття його насущних витрат (квитанції з виплати кредитів, погашенні боргових розписок, чеки з аптек).

Будь-які докази, які підтверджують, що спадкоємець проживав з заповідачем на одній житлоплощі.

Встановлення юридичного факту спорідненості в суді

Іноді встановити спорідненість між заповідачем і спадкоємцем не так вже просто, адже саме підтвердження родинних зв'язків необхідно при вступі у спадок за законом. Подавши до суду позовну заяву на встановлення факту спорідненості, ви отримаєте шанс довести свою правоту, використовуючи найрізноманітніші документи: архівні довідки і анкетні дані з місць роботи, паперу з медустанов і т.д. До суду можна представити і більш «прозаїчні» докази: листи, фотографії, відеозаписи сімейних свят - суддя врахує всі факти і на їх підставі винесе рішення.

Не варто забувати про те, що спадкування через суд може «влетіти в копієчку», адже оплачувати судові витрати будуть позивачі. І хоча тепер не потрібно платити податок при вступі у спадок, все ж його отримання в судовому порядку іноді виявляється витратним

Як вступити в спадщину на земельну ділянку, якщо немає заповіту

Дуже часто в спадкову масу входять не тільки машини і квартири, а й земельні ділянки: у місті, за його межами, у віддаленому селі. В принципі успадкування земельних ділянок мало чим відрізняється від вступу в спадщину на інші види майна, але все-таки певні нюанси у даної процедури є. У цій статті ми хочемо розповісти про те, як вступити в права на спадщину на земельну ділянку, якщо немає заповіту.

Спадщину на земельну ділянку: які документи необхідні для спадкування землі

Вступ у спадщину на земельну ділянку, якщо немає заповіту, передбачає надання нотаріусу великої кількості документів, багато з яких є специфічними. До речі, деякі з паперів необхідно замовляти в певних інстанціях, і навряд чи варто розраховувати на те, що потрібну довідку нададуть вже через тиждень. Отже, звертаючись до нотаріуса з приводу отримання у спадок земельної ділянки, спадкоємцю слід представити йому наступні документи:

Базовий пакет паперів (свідоцтво про смерть заповідача, виписку з будинкової книги, довідку з останнього місця проживання спадкодавця, паспорт спадкоємця і т.д.);

Документи, що підтверджують спорідненість з померлим;

Правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Це може бути свідоцтво про довічне володіння землею або ж будь-який документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку (договір купівлі-продажу, дарування, ренти, міни, архівна довідка про виділ землі в користування заповідачеві, постанова місцевої адміністрації про надання земельної ділянки).

В спадок попадає не тільки земельна ділянка, але і все, що на ній знаходиться: будівлі, водойми, лісовий масив

На перший погляд здається, що вступити в спадщину на земельну ділянку після смерті заповідача досить легко, адже зібрати перераховані вище документи можна в лічені дні. Але, на жаль, доведеться вас розчарувати: ми перерахували лише первинні папери, без яких похід до нотаріуса буде безглуздим. Крім них, нотаріусу також знадобляться:

Кадастровий паспорт на землю з вказаною в ньому кадастровою вартістю (якою вона була на день смерті заповідача). Ці документи необхідно отримати у відділенні Укрреєстра.

Довідка з ЕГРП, що підтверджує відсутність обтяжень на землю.

Документ з оцінною вартістю земельної ділянки, знати яку необхідно для обчислення розміру держмита. Висновок експерта можна отримати в будь-якою незалежної оцінночної організації.

У разі розташування на ділянці будинку або іншої будови також будуть потрібні правовстановлюючі документи і кадастровий паспорт будови.

Безліч проблем виникає у спадкоємців з кадастровими паперами. Найчастіше земельна ділянка не поставлена на кадастровий облік, і спадкоємцям доводиться витрачати багато часу і грошей на постановку землі на облік. Але навіть якщо ділянка зареєстрована, спадкоємцю цілком можуть відмовити у видачі кадастрового паспорта на тій підставі, що він ще не вступив у права спадкування землею. У такому випадку нотаріус може самостійно подати офіційний запит у державну службу кадастру і отримати документ.

Як вступити в спадщину на земельну ділянку декільком спадкоємцям, якщо немає заповіту

Основна складність спадкування земельної ділянки - поділ його на частки між усіма спадкоємцями. Якщо розмір ділянки дозволяє, землю поділяють між усіма спадкоємцями в частках, встановлених законодавством. Проте нерідкі випадки, коли земельна ділянка занадто мала для того, щоб її ділити. У такій ситуації можливі кілька варіантів вирішення спадкового спору: встановлення черговості використання землі між усіма спадкоємцями, паритет одного із спадкоємців (наприклад, того, хто з них проживав із спадкодавцем) і надання йому права володіння ділянкою за умови, що іншим спадкоємцям буде виплачена грошова компенсація вартості землі та ін. у будь-якому випадку, щоб уникнути плутанини у справі успадкування земельної ділянки, краще відразу звернутися до компетентних юристам, які допоможуть вступити у спадок на землю без зволікань і проблем.