Складність розслідування злочину не виправдовує тривале тримання під вартою («Велечка та інші проти Литви»)

Попри доведення вини особи та її засудження до тривалого терміну ув’язнення вироком суду, тривалість досудового розслідування може становити порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Велечка та інші проти Литви» (№ 56998/16, 58761/16, 60072/16, та 72001/16), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Саулюс Велечка, Норбертас Тучкус, Аудрюс Петкаускас та Тадас Петрошіус були заарештовані в січні 2013 року за підозрою у володінні та розповсюдженні значної кількості наркотичних засобів та участі в організованій злочинності.

Згадайте новину: Продовження запобіжного заходу заднім числом порушує Конвенцію - «Шаранович проти Чорногорії»

Обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суди систематично продовжували через ризик переховування заявників та (або) повторного вчинення злочинів. Суди засновували ці рішення на серйозності обвинувачення проти них, попередні засудження та відсутність офіційного працевлаштування. Під час досудового слідства, яке тривало майже рік і шість місяців, суди також посилалися на необхідність використання додаткових слідчих дій, які містили численні звернення про допомогу з-за кордону для отримання доказів.

Справу було передано в суд у липні 2014 року. Після 41 слухання, в які були залучені 13 обвинувачених і 85 свідків, в тому числі після численних відстрочок або скасувань переважно з процедурних причин, обвинувальний вирок було оголошено в грудні 2017 року. Величка був засуджений до 14,5 років ув’язнення, інші отримали вироки до 13 років ув’язнення.Наразі триває провадження в апеляції.

Згадайте новину: Неможливість допитати понятих в суді не завжди порушує конвенційні гарантії («Гарбуз проти України»)

Разом із тим, засуджені поскаржилися до ЄСПЛ на тривалість їх тримання під вартою, яка, на їх погляд, була надмірною. Вони послалися на ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен, кого заарештовано або затримано, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження.

Суд у Страсбурзі констатував порушення ч. 3 ст. 5 Конвенції на присудив 6,6 тис. євро кожному заявнику як компенсацію моральної шкоди.

Документ мовою оригіналу можна переглянути за посиланням.

Згадайте новину: Змагальність та рівність сторін у кримінальному проваджненні: чи повинні розкриватися результати НСРД? ЕСПЛ у справі «Леас проти Естонії»

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 105 (2019)
26.03.2019

Velečka та інші проти Литви (№ 56998/16, 58761/16, 60072/16, та 72001/16)

Заявники, Saulius Velečka, Norbertas Tučkus, Audrius Petkauskas та Tadas Petrošius, є громадянами Литви, які народилися у 1971, 1975, 1974 та 1981 роках, відповідно. Зараз вони відбувають покарання до ув’язнення в виправних установах Маріямполь та Кибартай (Литва) за їх участь в організованій злочинності та злочини, пов’язані з наркотичними речовинами.

Справа головним чином стосувалася скарг чотирьох заявників на їх досудове ув’язнення протягом майже п’яти років.

Вони були заарештовані в січні 2013 року за підозрою у володінні та розповсюдженні великої кількості наркотичних та психотропних речовин через організовану злочинність.

Згадайте новину: Об'єктивних виправдань тривалому провадженню у суді не існує - ЄСПЛ

Їм було призначене попереднє ув’язнення, яке суди продовжували кожні два або три місяці через ризик переховування заявників та/або повторного вчинення злочинів. Суди засновували ці рішення на серйозності обвинувачення проти них з урахуванням будь-яких попередніх засуджень або зв’язків за кордоном, а також з урахуванням того, чи були вони безробітними. Під час досудового слідства, яке тривало майже рік і шість місяців, суди також посилалися на необхідність використання додаткових слідчих дій, які містили численні звернення про допомогу з-за кордону для отримання доказів.

Їх справа була передана на судовий розгляд у липні 2014 року. Після 41 слухання, в які були залучені 13 обвинувачених і 85 свідків, в тому числі після численних відстрочок або скасувань переважно з процедурних причин заявники були визнані винними в грудні 2017 року, зокрема, в організації або керуванні злочинною організацією та в різних злочинах, пов’язаних з наркотичними речовинами. Пан Velečka був засуджений до 14 років і 6 місяців ув’язнення, в той час як інші три заявники отримали вироки до 13 років ув’язнення.

Провадження по апеляції все ще триває.

Посилаючись, зокрема, на статтю 5§3 (право на свободу та безпеку / право на розгляд справи протягом розумного строку або звільнення для очікування судового розгляду) заявники скаржилися на те, що тривалість їх досудового ув’язнення була надмірною.

Порушення статті 5§3

Справедлива сатисфакція : 6 600 євро кожному з заявників відшкодування моральної шкоди.

Згадайте новину: Різниця у фактичному та зареєстрованому часі затримання підозрюваного є порушенням Конвенції - ЕСПЧ