Штрафи за сексизм та вказування віку: нові правила для роботодавці

З початку 2022 року став чинним закон для роботодавців, який має на меті зменшити дискримінацію серед найманих працівників. Відтепер компаніям та підприємцям заборонено вказувати бажаний вік, стать, колір шкіри тощо. На тих, хто ігноруватиме нові правила, чекатиме великий штраф. Скільки коштуватиме дискримінація для підприємців, як функціонуватиме закон та для чого він потрібен – читайте у статті.

Про деталі та недоліки нового закону «Про рекламу», який набув чинності 9 січня, розповіли експерти у коментарях 24 каналу.

Що відомо про нововведення

Оновлений закон «Про рекламу» тепер передбачає протидію будь-якій дискримінації на трудовому ринку. Тепер роботодавці не мають писати бажані:

• Вік,
• Стать (окрім специфічних випадків та професій),
• Національність, расу,
• Колір шкіри,
• Політичні, релігійні та ідеологічні переконання тощо,
• Соціальне походження, місце проживання,
• Інші ознаки.

Заборони стосуються тих, хто розміщує оголошення через:

• Сайти,
• Телебачення,
• Газети,
• Радіо тощо.

Усі оголошення, які публікуються у медійних та рекламних засобах, вважаються рекламою, тому вакансії тепер також не мають транслювати дискримінацію за будь-якими ознаками.

Скільки платитимуть правопорушники

За недотримання нових правил роботодавці (як приватні підприємці, так і великі компанії) будуть змушені платити серйозний штраф – 65 тисяч гривень, або ж 10 «мінімалок» українця.

Не платити за вимоги конкретної статі зможуть роботодавці, які пропонують специфічну роботу, яка вимагає праці лише певної статі.

Штрафами займатиметься Держслужба з питань праці, яка повідомлятиме підприємства про порушення. З моменту вручення документа про штраф роботодавець має сплатити кошти за 15 днів. Якщо підприємець не захоче чи не встигне оплатити штраф, кошти можуть вимагати через судові справи.

Неоднозначна реакція на новий закон

За словами керівниці відділу маркетингу Work.ua Олександри Лєтової, писати вікові, статеві та інші вимоги у вакансіях ніколи не дозволялося – за це відповідав закон «Про зайнятість населення». Проте тільки після прийняття закону «Про рекламу» громадяни почали реагувати.

Експертка пояснила, що українці (як роботодавці, так і кандидати) незадоволені оновленим законом – тепер шукачам буде важче знайти роботу, а роботодавцям – потрібних кандидатів.

«Відгукуючись на ту чи іншу пропозицію, шукач не знатиме, чи справді на нього чекають у компанії, чи знайдеться якась інша причина відмовити, коли справа стосуватиметься віку чи статі», – зазначила Лєтова.

Проте експертка додала, що такі норми – ще один крок до більш цивілізованого суспільства, та висловила сподівання, що толерантність в Україні стане новою нормою.

Схожу думку висловив кандидат економічних наук Олександр Хмелевський – він впевнений, що штрафи за вказання дискримінаційних вимог не тільки не покращать ситуацію на ринку праці, але і ускладнять людям пошук роботи. За словами експерта, роботодавці, яким не підходитиме кандидат за певними ознаками, у будь-якому випадку його не візьмуть.

Чи зникне дискримінація на трудовому ринку

Керівниця експертно-аналітичного центру порталу grc.ua Руслана Березівська розповіла, що описи вакансій без дискримінаційних висловів, за подобою «лише для чоловіків», «вік до 35 років», «шукаємо симпатичних та молодих» не означає, що роботодавець не дискримінує кандидатів.

За словами Березівської, деякі роботодавці просто не будуть звертати уваги на резюме людей, які не відповідають їхнім вимогам за віком, статтю тощо. А штрафи, на думку експертки, не сильно допоможуть викорінити дискримінацію. Стереотипи, які вже давно існують в суспільстві, не дозволять старшим людям комфортно почуватися у робочому колективі – роботодавці досі вважають, що люди 45+ не можуть бути гнучкими та адаптуватися.

Березівська додала – щодо жінок існує не менше стереотипів, які не дозволяють їм отримувати конкретні посади та зарплатню на тому ж рівні, що й працівникам протилежної статі.

«Те, що держава намагається розв'язати цю проблему, є позитивним сигналом», – зазначила експертка.

Інші методи боротьби з дискримінацією

За словами Березівської, деякі країни світу не вводять штрафи, але протидіють дискримінації за допомогою спеціальних ініціатив. До прикладу, щоб побороти проблему ейджизму, у країнах існують програми адаптаційних проєктів для працівників старшого віку. Роботодавці від таких програм також отримують користь – компаніям, які наймають старших людей, надаються преференції.

До того ж, по всьому світу поширюються інклюзивні ініціативи, програми різноманіття та рівності. Вони допомагають людям різних класів, віку, статі, кольору шкіри та переконань отримати роботу та можливість на краще життя – а компанії підтверджують ефективність таких програм.

В Україні, за словами експертки, також є позитивні зрушення – вітчизняні компанії підхоплюють світові тенденції (більше новин в рубриці світові новини) та намагаються забезпечити рівність різним працівникам. Окрім того, через дефіцит кадрів тепер частіше стали брати старших осіб.

Дефіцит робочої сили відбувається через:

• Старіння української нації.
• Збільшення пенсійного віку.
• Трудову міграцію громадян.
• Демографічну кризу.

Як працівникам убезпечити себе від дискримінації

За словами Олександри Лєтової, відстояти свої права кандидатам, яких не працевлаштували через вік чи стать буде важко – зокрема, це спричинено тим, що роботодавці навряд чи прямо скажуть, що причиною відмови є вік чи стать.

«Якщо ви впевнені або маєте докази, що відмова була вмотивована саме цими ознаками, можна спробувати звернутися за допомогою до юриста», – сказала експертка.

Руслана Березівська також зазначила, що захистити себе від дискримінації на законодавчому рівні майже нереально. Вона пояснила це тим, що українці зазвичай не взаємодіють з роботодавцями, коли влаштовуються на роботу, а також рідко дізнаються причини, чому саме їх не взяли. Тим паче, додала експертка, довести, що людину не прийняли на роботу через стать, вік чи колір шкіри тощо, буде дуже складно.