Що станеться, якщо ви спробуєте висадитися на Уран: пояснення вчених

Людству вдалося успішно посадити дослідницькі зонди на Марс і Венеру - дві з чотирьох кам'янистих планет Сонячної системи.

Однак не всі планети Сонячної системи придатні для м'якої посадки. Газові гіганти Юпітер і Сатурн, приміром, здебільшого складаються з водню і гелію. Спроба "встати" на них закінчиться плачевно, пише IFLScience.

Найближче до них людство підібралося лише тоді, коли зонди в рамках завершення своїх місій врізалися в атмосферу цих планет. У разі Юпітера, щоб не допустити можливого забруднення його місяця Європи.

"Точка входу зонда в атмосферу гігантської планети була приблизно в 1/4 градуса південніше екватора Юпітера. Якби спостерігачі перебували на рівні хмар, вони побачили б, як "Галілео" влітає в атмосферу під кутом приблизно 22 градуси над місцевим горизонтом", - пояснює NASA.

Однак слово "влітає" в цьому випадку - це "м'яко сказано". Адже швидкість апарату по відношенню до цих спостерігачів становила 48,2 кілометрів на секунду. Це все одно що пролетіти від Лос-Анджелеса до Нью-Йорка за 82 секунди.

Зонд передавав дані близько години, перш ніж загинув, задовго до того, як досяг би будь-якої поверхні. Ми припускаємо, що у Юпітера є тверде ядро, але це не підтверджено. І навіть якщо воно існує, температура і тиск настільки екстремальні, що стояти на ньому було б зовсім не схоже на прогулянку кам'янистою планетою.

А як щодо крижаних гігантів - Нептуна й Урана?

Як і газові гіганти, крижані гіганти складаються переважно з водню та гелію. Однак вони також містять інші елементи, що ускладнює ситуацію.

"Точно сказати важко, тому що Уран і Нептун оповиті оболонкою з водню і гелію. Але астрономи вважають, що вода, аміак і метан у їхніх мантіях перебувають у рідкому стані під дуже високим тиском, тож це не зовсім "лід", - пояснює доктор Керол Хасуелл, старший викладач кафедри фізики та астрономії у Відкритому університеті.

За його словами, Уран і Нептун називають крижаними гігантами, бо вважається, що вода, аміак і метан під час їхнього формування перебували в твердому стані.

Жодна з цих планет не має твердої поверхні для посадки. Зовнішні шари, які ми бачимо, являють собою обертові гази. Однак якби ви почали падати всередину планети, то в кінцевому підсумку досягли б твердого ядра.

"У Нептуна немає твердої поверхні. Його атмосфера (здебільшого з водню, гелію і метану) простягається на велику глибину і поступово переходить у воду та інші розплавлені "льоди", розташовані над важчим твердим ядром масою приблизно із Землю", - заявляють у NASA.

Вважається, що ситуація на Урані аналогічна.

Тож, якби ви спробували приземлитися на Урані або Нептуні, ви врешті-решт досягли б кам'янистого ядра. Але до того моменту вас би вже розчавило в "людський суп".

Раніше УНІАН повідомляв, що NASA виявило "стіну вогню", що оточує Сонячну систему. Це вдалося зробити завдяки зондам Voyager 1 і Voyager 2. Через майже 50 років ці зонди все ще працюють і передають корисну інформацію.

Крім того, ми розповідали, що один астроном-любитель зробив вражаючі знімки рідкісного явища на Сонці. Ці явища відбуваються через магнітне поле Сонця.