Тендер виграно, договір підписано, і з цього моменту для постачальника починається справжня купа ризиків. Не втрата прибутку, а цілком конкретні правові наслідки: неустойка, реєстр недобросовісних учасників, недійсність договору. Розберемо, які саме механізми діють станом на вересень 2026 року.
Договір про закупівлю з'являється не сам по собі — його укладають за результатами процедури в системі Prozorro. З моменту оприлюднення це вже не просто папір між двома сторонами. Його умови, строки, ціна — усе доступне для перевірки контролюючими органами.
Постанова КМУ № 1178 дозволяє замовнику вносити обмежене коло змін до істотних умов договору під час воєнного стану — але не будь-які. І от що важливо: кожен етап виконання, кожен акт приймання й додаток фіксує електронна система закупівель, і саме ці записи, а не усні домовленості, стають доказом у спорі. Суд перевіряє документи. Держаудитслужба теж.
Цивільний кодекс тут головний. Статті 610–612 описують порушення як невиконання чи неналежне виконання умов боржником. А стаття 611 фіксує, що саме можна стягнути з боржника: збитки, неустойку, або й узагалі розірвати договір. До речі, Господарський кодекс тут уже не діє — він втратив чинність 28 серпня 2025 року (Закон № 4196-IX). Закупівельні договори тепер регулюються нормами ЦК і профільних законів, передусім Закону «Про публічні закупівлі».
Неустойка (ст. 549 ЦК) — грошова сума, яку боржник сплачує за порушення зобов'язання.
Розмір сторони встановлюють самі, у договорі (ст. 551).
За прострочення грошового зобов'язання додатково стягуються 3% річних та інфляційні втрати (ст. 625), якщо інше не прописано.
У закупівельних договорах санкції зазвичай рахують у відсотках: від вартості недовезеного товару або етапу робіт, який так і не закрили. Звучить формально, доки не порахуєш суму на реальному контракті.
Стаття 617 ЦК звільняє від відповідальності, якщо порушення сталося через непереборну силу. Торгово-промислова палата засвідчує такі обставини за статтею 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні». Але сертифікат ТПП — це не індульгенція. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не раз наголошував: потрібно довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором і неможливістю виконати саме це зобов'язання, а ще — вчасно повідомити контрагента. Запізнилися зі зверненням або не повідомили замовника письмово? Суд, найімовірніше, до аргументу про форс-мажор навіть не дійде.
Стаття 17 Закону «Про публічні закупівлі» перелічує підстави для відмови учаснику в подальшій участі у процедурах, і перебування в переліку недобросовісних учасників — одна з них. Для компанії, що працює переважно з держзамовником, це фактично означає втрату основного каналу збуту, причому на встановлений строк, а не назавжди.
ДАСУ моніторить процедури закупівель і може видати висновок про порушення — зокрема ті, що сталися вже на етапі виконання договору. Далі можливі два сценарії: визнання договору недійсним за статтею 37 Закону або притягнення посадових осіб замовника до відповідальності. Жоден із них не проходить безслідно для репутації сторін.
Неустойка — це лише перший, найпомітніший наслідок. Реальна ціна невиконання договору в публічних закупівлях — це доступ до майбутніх тендерів і те, чи вважатиметься сама угода дійсною.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.
