РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Євграфової Є.П., Касьяна О.П., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Щедро» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, стягнення орендної плати за користування автотранспортним засобом та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Щедро» на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 05 грудня 2012 року він на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Щедро» (далі − ТОВ «ТД «Щедро») надіслав заяву про звільнення за власним бажанням. Заява розглянута не була, тому 01 лютого 2013 року він подав заяву, в якій просив звільнити його з 06 грудня 2012 року на підставі раніше поданої заяви, провести з ним розрахунок та видати трудову книжку.

Оскільки звільнення так і не відбулось, просив суд зобов'язати відповідача розглянути заяву про звільнення, стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 4743 грн, орендну плату за користування автотранспортним засобом у розмірі 1549 грн 74 коп. та 103 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 серпня 2013 року скасовано, зобов'язано ТОВ «ТД Щедро» розглянути заяву ОСОБА_6 про звільнення, внести запис до його трудової книжки про звільнення відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України та провести з ним повний розрахунок. Стягнуто з ТОВ «ТД Щедро» на користь ОСОБА_6 100 грн на відшкодування моральної шкоди та 650 грн витрат на правову допомогу. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року у частині вирішення вимог про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і відшкодування моральної шкоди скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд. У іншій частині рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року залишено без змін.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2014 року рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 серпня 2013 року скасовано, зобов'язано ТОВ «ТД Щедро» розглянути заяву ОСОБА_6 про звільнення, внести відповідний запис до його трудової книжки про звільнення відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України та провести повний розрахунок. Стягнуто з ТОВ «ТД Щедро» на користь ОСОБА_6 100 грн на відшкодування моральної шкоди та 650 грн витрат на правову допомогу. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У іншій частині рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 серпня 2013 року не переглядалося.

У касаційній скарзі ТОВ «ТД «Щедро», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена частково.

Скасовуючи рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року у частині вирішення вимог про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і відшкодування моральної шкоди, та передаючи справу на новий розгляд, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 25 грудня 2013 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року у частині стягнення з ТОВ «ТД «Щедро» на користь ОСОБА_6 витрат на правову допомогу у розмірі 650 грн та стягнення з ТОВ «ТД «Щедро» на користь держави судового збору у розмірі 229 грн 40 коп. залишив без змін.

Разом з тим, скасовуючи рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 серпня 2013 року, апеляційний суд Дніпропетровської області рішенням від 13 березня 2014 року повторно стягнув з відповідача 650 грн витрат на правову допомогу та 365 грн 40 коп. судового збору.

Розподіл судових витрат між сторонами визначено у ст. 88 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у частині вирішення питання про стягнення судового збору та витрат на правову допомогу рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року не скасовувалося, апеляційний суд мав вирахувати судові витрати з урахуванням уже стягнутих коштів.

Колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2014 року у частині стягнення 650 грн витрат на правову допомогу необхідно скасувати, так як вказана сума уже стягнута за рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року і у цій частині рішення суду залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року, а при новому розгляді справи щодо зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди позивачем не заявлялися інші вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу та не надавалися докази про понесені витрати.

Щодо стягнення судового збору, то ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року у частині стягнення з ТОВ «ТД Щедро» судового збору у розмірі 229 грн 40 коп. залишено без змін.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2014 року з ТОВ «ТД Щедро» стягнуто додатково невідшкодований судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп. та 121 грн 80 коп., а всього - 365 грн 40 коп.

При цьому суду необхідно звернути увагу на п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З урахуванням того, що у позовних вимогах майнового характеру ОСОБА_6 відмовлено, а задоволено лише позовні вимоги у частині зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, тобто вимоги немайнового характеру, то розмір судового збору за розгляд справи у суді має становити відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що станом на 13 березня 2014 року становило 243 грн 60 коп., та відповідно до п. п. 8 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за розгляд апеляційної скарги - у розмірі 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, тобто 121 грн 80 коп.

Оскільки рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року у частині стягнення з відповідача 229 грн 40 коп. судового збору, то з ТОВ «ТД Щедро» підлягає стягненню: 243,60 + 121,8 - 229,4 = = 136 грн.

Допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення апеляційного суду у частині вирішення питання про стягнення судового збору та витрат на правову допомогу. В іншій частині доводи касаційної скарги не є суттєвими і не спростовують висновків суду.

Керуючись статтями 333, 336, 341, 343, 344, 346, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Щедро» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2014 року у частині вирішення питання про стягнення судового збору та витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Щедро» у дохід держави 136 гривень судового збору.

В іншій частині рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2014 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий: П.О. Гвоздик Судді: Є.П. Євграфова Ю.Г. Іваненко О.П. Касьян О.М. Ситнік