Рекомендації для бізнесу при пошкодженні/знищенні активів і тимчасовій окупації

При втраті контролю над бізнесом, пошкодженні/знищенні активів підприємства у зв’язку з військовою агресією РФ та окупацією територій місцезнаходження відповідної компанії, - рекомендуємо здійснити такі подальші юридичні дії.

1. Фіксування прямих матеріальних збитків (у разі знищення, пошкодження активів підприємства), - для можливості подання у подальшому позовів до національних і міжнародних судів про відшкодування завданих збитків та упущеної вигоди.

Порядок дій:

- фото / відеофіксація знищення чи пошкодження майна;

- виклик ДСНС на місце події, огляд і фіксування органами ДСНС знищення чи пошкодження майна, отримання акту чи протоколу про пошкодження майна, з підписом уповноваженого працівника ДСНС;

- виклик за можливості представників органів місцевого самоврядування, райдержадміністрації, поліції, - огляд і фіксування ними факту знищення чи пошкодження майна, отримання акту чи протоколу про пошкодження майна, з підписом уповноваженого працівника;

- фіксація і зберігання контактних телефонів свідків, які були очевидцями знищення чи пошкодження майна (також за можливості отримання від свідків письмових, аудіо чи відеосвідчень про подію);

- збір матеріалів із ЗМІ, якщо у них були висвітлені події про знищення чи пошкодження майна;

- підготування документів, які підтверджують право власності на майно;

- проведення за можливості експертної оцінки пошкодженого майна;

- подання заяви до поліції (поштою, онлайн, в телефонному режимі) для фіксації правопорушення, пов’язаного зі знищенням чи пошкодженням майна, отримання витягу з ЄРДР про початок досудового розслідування;

- подання онлайн повідомлення про подію на офіційні державні портали, які ведуть облік відомостей про військові злочини, вчинені РФ (wacrimes.gov.ua; damaged.in.ua; dokaz.gov.ua);

- подання онлайн-заявки про пошкодження майна в електронній системі «ДІЯ».

2. Фіксування збитків у формі упущеної вигоди, - для можливості подання у подальшому позовів до національних і міжнародних судів про відшкодування завданих збитків та упущеної вигоди.

На даний час законодавством визначається лише загальна можлива процедура відшкодування збитків / втрат підприємств у формі упущеної вигоди (неодержаних прибутків).

Виходячи з наведеного, рекомендується здійснити такі дії, з метою фіксації фінансового стану підприємства і завданих збитків у формі упущеної вигоди:

- проведення аудиторської перевірки підприємства, - фіксація зниження / відсутності доходів з 24.02.2022р. по теперішній час;

- проведення експертної оцінки вартості бізнесу, - фіксація зниження вартості бізнесу з 24.02.2022р.;

- зібрання документів, які підтверджують заборгованість підприємства після 24.02.2022р.

3. Фіксування втрати контролю над підприємством, - для можливості подання у подальшому позовів до національних і міжнародних судів про відшкодування завданих збитків та упущеної вигоди.

Порядок дій:

- подання заяви до поліції (поштою, онлайн, в телефонному режимі) для відкриття кримінального провадження і фіксації правопорушення, пов’язаного з втратою активів / бізнесу на непідконтрольній території;

- отримання витягу з ЄРДР про початок досудового розслідування;

- фіксація і зберігання контактних телефонів свідків, які були/є очевидцями втрати активів / бізнесу на непідконтрольній території (також за можливості отримання від свідків письмових, аудіо чи відеосвідчень про подію);

- збір матеріалів із ЗМІ, якщо у них були висвітлені події втрати активів / бізнесу на непідконтрольній території;

- внутрішня інвентаризація втрачених активів компанії спеціально створеною комісією підприємства;

- зібрання реєстраційних, установчих документів підприємства, а також, - дозволів, ліцензій у разі наявності;

- зібрання фінансових документів підприємства (фінансові звіти за останні 3-5 років, наявні аудиторські висновки та ін.);

- зібрання правовстановлюючих документів на усі активи компанії (нерухоме і рухоме майно, земельні ділянки, матеріальні цінності та ін.);

- у разі втрати документів, - поновлення права власності;

- оформлення внутрішніх актів, протоколів про кількість майна, продукції, товарно-матеріальних цінностей на момент втрати контролю над підприємством;

- видача внутрішніх документів, наказів про неможливість використання активів, майна підприємства через втрату доступу чи контролю над підприємством.

4. Впорядкування договірних правовідносин з контрагентами/клієнтами.

Порядок дій:

- інвентаризація усіх договорів підприємства;

- відправлення повідомлень контрагентам/клієнтам про обставини втрати контролю над підприємством;

- отримання загальної довідки ТПП України про форс-мажорні обставини (воєнні дії);

- підготування необхідних документів та отримання індивідуальної довідки ТПП України про підтвердження форс-мажорних обставин за окремими договорами;

- відправлення контрагентам/клієнтам індивідуальних довідок ТПП України.

5. Впорядкування правовідносин з банківськими установами.

Порядок дій:

- інвентаризація усіх кредитних договорів підприємства;

- відправлення необхідних документів, повідомлень банкам про обставини втрати контролю над підприємством;

- отримання загальної довідки ТПП України про форс-мажорні обставини (воєнні дії);

- підготування необхідних документів та отримання індивідуальної довідки ТПП України про підтвердження форс-мажорних обставин за кредитними договорами;

- відправлення довідок ТПП України банківським установам.

6. Впорядкування відносини з податковими органами.

Порядок дій:

- аудит податкових зобов’язань підприємства;

- повідомлення податкової служби / органів поліції про втрату первинних документів, про втрату контролю над підприємством (про втрату контролю над активами, рухомим і нерухомим майном);

Згідно норм Податкового кодексу України у разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

У зв’язку з цим, до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

- відновлення втрачених первинних документів;

- подання за можливості необхідних фінансових звітностей; при цьому, на час воєнного стану призупинені строки подання податкової звітності та сплати податків і зборів.

7. Релокація бізнесу.

У разі можливості здійснити переміщення активів / матеріальних цінностей відповідного підприємства на інші підконтрольні території, - здійснюється релокація бізнесу. У зв’язку з цим, проводяться усі необхідні юридичні процедури по зміні офіційного місцезнаходження підприємства та активів. Проводиться перереєстрація бізнесу та активів на підконтрольні території. Додатково здійснюється фактичне переміщення товарно-матеріальних цінностей на інші території.

8. Тимчасове закриття / призупинення бізнесу.

Документальне оформлення простою підприємства. Простій підприємства - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою (воєнним станом) або іншими обставинами.

У зв’язку з цим, необхідно підготувати належні внутрішні документи, які підтверджують простій підприємства.

Відповідно до ст. 34 Кодексу законів про працю України у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Оформлення, у разі необхідності, припинення трудових відносин з працівниками, - в тому числі шляхом призупинення трудових договорів з працівниками на час воєнного стану.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022р. призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

9. Продовження ведення бізнесу.

У разі прийняття рішення про продовження ведення бізнесу, - принциповими є питання наявності договірних взаємовідносин лише з українськими компаніями, проведення розрахунків з контрагентами/клієнтами/споживачами у національній валюті гривні та сплата податків виключно до державного бюджету України.

Оскільки відповідно до ст. 111-1 Кримінального кодексу України до складу злочину «колабораційна діяльність» відноситься в тому числі «провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора».

Тобто, у разі ведення бізнесу за правилами країни-агресора, незаконно створеними тимчасовими органами і сплати коштів, податків до бюджету країни-агресора, - настає кримінальна відповідальність.

При цьому, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (зі змінами станом на 21.04.2022р.) передбачено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ст. 1 даного закону тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 даного закону за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Тобто, з наведеного випливає що всі підприємства на непідконтрольних територіях де-юре залишаються на українській реєстрації, і вважаються українськими компаніями, якщо вони самостійно не почнуть співпрацювати з країною-агресором та/або незаконно створеними тимчасовими органами.

Але з другого боку, є інша норма у законі «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 01.07.2021р. Відповідно до якого здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Отже, виходячи з наведеного, при подальшому перебуванні підприємства на тимчасово окупованій території рекомендується все-таки здійснити перереєстрацію місцезнаходження (податкової адреси) на інші підконтрольні Україні території.

У разі виникнення запитань щодо процедури відшкодування збитків або здійснення релокації бізнесу з тимчасово окупованих територій, - запис на юридичні консультації за тел.: +38 067 743-27-66 (контактна особа: адвокат Лотиш Андрій Михайлович, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, оф. 407).

Автор консультації: Адвокатське бюро "Андрія Лотиша"