Рак передміхурової залози

Рак передміхурової залози – це одне з найпоширеніших онкологічних захворювань серед чоловіків в Україні. Щороку його діагностують у понад 7 тисяч чоловіків, а з віком ризик значно зростає. Найчастіше рак простати розвивається у чоловіків після 50 років, і ризик продовжує збільшуватися з кожним десятиліттям.

Що таке рак передміхурової залози?

Передміхурова залоза (простата) – це невеликий орган, розташований під сечовим міхуром, який оточує сечовипускний канал і бере участь у виробленні секрету, необхідного для нормального функціонування сперматозоїдів.

Рак передміхурової залози – це злоякісна пухлина, яка виникає в тканинах простати. У більшості випадків вона розвивається повільно, роками залишаючись безсимптомною. Однак існують агресивні форми захворювання, які можуть швидко поширюватися на інші органи, див докладніше https://www.lissod.com.ua/ua/about-cancer/cancer-types/rak-predstatelnoj-zhelezy/.

Де виникає рак простати?

Залежно від локалізації пухлини розрізняють:

• Найбільш поширені випадки – пухлина розвивається в периферійній зоні простати, яка є найбільшою за розміром.
• Рідше зустрічається рак у центральній зоні, розташованій між периферійною та внутрішньою зонами.
• Найрідкісніший варіант – пухлина у внутрішній зоні, ближче до сечівника.

Близько 95% випадків раку простати є аденокарциномою, тобто пухлиною, що розвивається з залозистих клітин передміхурової залози.

Перед розвитком раку передміхурової залози у тканинах простати можуть відбуватися зміни, які ще не є злоякісними, але вже відрізняються від нормальних клітин. Деякі з цих змін підвищують ризик розвитку онкологічного процесу, тому їх виявлення та моніторинг мають важливе значення.

До основних передракових станів передміхурової залози належать:

• Простатична інтраепітеліальна неоплазія (ПІН).
• Атипова мала ацинарна проліферація (ASAP).

Як виявити передракові зміни?

Для діагностики цих станів проводиться мікроскопічне дослідження зразків тканини передміхурової залози, отриманих під час біопсії. У висновках патолога зазвичай вказуються такі абревіатури:

• LGPIN (Low-Grade Prostatic Intraepithelial Neoplasia) – простатична інтраепітеліальна неоплазія низького ступеня. Цей стан вважається безпечним і не збільшує ризик розвитку раку простати. Однак, якщо рівень простат-специфічного антигену (ПСА) підвищений, може знадобитися додатковий моніторинг, включно з повторною біопсією.
• HGPIN (High-Grade Prostatic Intraepithelial Neoplasia) – неоплазія високого ступеня, що асоціюється з підвищеним ризиком розвитку раку. Сам по собі цей стан не є злоякісним, але нерідко виявляється поруч із раковими клітинами. Якщо HGPIN виявляється у щонайменше чотирьох зразках тканини, рекомендується повторна біопсія через 6 місяців.
• ASAP (Atypical Small Acinar Proliferation) – атипова мала ацинарна проліферація. Це зміни, які патолог не може однозначно класифікувати як доброякісні чи злоякісні. У таких випадках лікарі рекомендують контрольну біопсію через 6 місяців.
• IDC-P (Isolated Intraductal Carcinoma of the Prostate) – ізольована внутрішньопротокова карцинома передміхурової залози. Хоча цей стан не вважається справжнім передраковим, його виявлення часто свідчить про наявність злоякісного процесу. У разі виявлення IDC-P потрібне невідкладне додаткове обстеження.

Роль тестостерону в розвитку раку простати

Тестостерон – ключовий чоловічий статевий гормон, що впливає на зростання і функціонування передміхурової залози.

• У період статевого дозрівання тестостерон сприяє розвитку простати та виробленню секрету, необхідного для сперматозоїдів.
• У дорослому віці гормон продовжує стимулювати зростання клітин простати. У багатьох чоловіків це призводить до доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), яка не є раком, але може викликати проблеми з сечовипусканням.

Однак якщо у тканинах простати вже є злоякісні клітини, тестостерон сприяє їхньому поділу та прогресуванню аномальних змін. Саме тому одним із методів лікування раку передміхурової залози є гормональна терапія, що блокує дію тестостерону та уповільнює зростання пухлини.

Кому загрожує рак передміхурової залози?

Основним фактором ризику розвитку цього захворювання є вік. Рак простати рідко зустрічається у чоловіків до 50 років, але з кожним десятиліттям ризик зростає:

• У віці 35 років ймовірність діагностики становить приблизно 1 випадок на 4800 чоловіків.
• У 55 років – 1 випадок на 40 чоловіків.
• У 75 років – 1 випадок на 15 чоловіків.

Попри високу поширеність, смертність від пухлин простати залишається відносно низькою завдяки своєчасному виявленню та ефективним методам лікування. Більшість випадків цього захворювання розвиваються повільно, що дає можливість діагностувати рак на ранніх стадіях і застосовувати ефективну терапію.

Регулярні профілактичні обстеження, зокрема тест на рівень ПСА та ректальне пальцеве дослідження, допомагають виявити хворобу ще до появи симптомів. Що раніше поставлений діагноз, то вищі шанси на успішне лікування.

У багатьох чоловіків рак передміхурової залози діагностується на ранній стадії. У таких випадках пухлина зазвичай зростає повільно, і прогноз є дуже сприятливим. Навіть якщо рак уже прогресував або поширився, сучасні методи лікування дозволяють чоловікам жити з цим діагнозом багато років.

Стадії раку передміхурової залози

Темпи зростання пухлини та її поширення залежать від індивідуальних особливостей організму. Лікарі виділяють три основні стадії:

1. Локалізований рак передміхурової залози – пухлина розташована тільки в межах простати і зазвичай росте дуже повільно. Такий рак добре піддається лікуванню за допомогою місцевих методів терапії (хірургія, променева терапія).
2. Місцево-поширений рак – пухлина вийшла за межі передміхурової залози й уразила прилеглі тканини, зокрема сім’яні пухирці. На цій стадії шанси на повне одужання все ще високі, але прогноз менш сприятливий, ніж при локалізованому раку.
3. Метастатичний рак – ракові клітини вже поширилися в лімфатичні вузли, кістки або інші органи. Повне одужання на цій стадії, як правило, неможливе. Однак сучасна терапія дозволяє зупинити зростання пухлини, що допомагає зберегти високу якість життя протягом багатьох років.

Які перспективи лікування?

Прогноз залежить від стадії, на якій виявлено захворювання. Якщо рак діагностовано на ранній стадії, ймовірність успішного лікування перевищує 90%. При місцево-поширеному раку шанси на одужання знижуються, але все ще залишаються високими. У разі метастатичного процесу основна мета терапії – контроль над хворобою та поліпшення якості життя.

Раннє виявлення раку передміхурової залози є запорукою успішного лікування. Регулярні профілактичні огляди дозволяють вчасно діагностувати захворювання та значно підвищити шанси на одужання. Пройти комплексне обстеження та оцінити ваші індивідуальні ризики розвитку раку простати ви можете в Лікарні ізраїльської онкології LISOD.