Радянські повітряні кулі пролетіли крізь хмари Венери: такого більше ніхто не повторив

У червні 1985 року два радянські зонди пронеслися крізь хмари Венери і встановили рекорд, який протримався 36 років. Але найдивніше – хто насправді стоїть за цим тріумфом. Про це пише видання 19FortyFive.

Місія називалася "Вега" – від злиття слів "Венера" і "Галлей". Два однакові апарати стартували з Байконура наприкінці 1984 року і несли в собі подвійний вантаж: посадковий модуль для Венери і невеликий аеростат – кулю, наповнену гелієм.

На висоті близько 54 кілометрів над поверхнею Венери вони розкрилися просто в товщу сірчанокислотних хмар – і понеслися. Вітер там дме зі швидкістю понад 240 кілометрів на годину. За майже дві доби кожен аеростат подолав понад 11 000 кілометрів – приблизно третину шляху навколо планети. Потім сіли батареї, і зв'язок обірвався. Де кулі опинилися далі – невідомо досі.

Зазначається, що це був перший в історії політ штучного апарата в атмосфері іншої планети. Рекорд залишався неперевершеним до квітня 2021 року – коли на Марсі злетів гелікоптер NASA Ingenuity.

"Радянська" місія насправді була спільною. Самі кулі розробили французькі вчені на чолі з фізиком Жаком Бламоном, а стежили за польотом 20 радіообсерваторій по всьому світу – включно з трьома антенами американської мережі Deep Space Network NASA. Перший сигнал "Веги" зафіксувала американська станція Голдстоун у Каліфорнії ще в січні 1985-го.

Попутно апарати виконали ще одне завдання: використавши гравітацію Венери як "рогатку", вони помчали до комети Галлея і передали перші в історії знімки її ядра. Завдяки цим даним Європейське космічне агентство зуміло точно навести свій зонд "Джотто" на комету.

Сьогодні JPL разом із MIT і приватними партнерами продовжують розробляти нові венеріанські аеростати. У 2022 році прототип вже пройшов льотні випробування в пустелі Невада, а на конференції 2026 року представили концепцію зонда, здатного облітати Венеру понад 100 днів. Приваблює вчених насамперед той самий хмарний шар, де літали "Веги": там земний тиск, земна температура – і, можливо, мікробне життя.

Раніше УНІАН писав, що на Землі знайшли слід катастрофи 3-мільярдної давнини. У своєму першому дослідженні вчені не проводили прямого датування цих порід. Натомість вони співставили їх із породами у верхніх і нижніх шарах, вік яких уже був визначений, і припустили, що зіткнення сталося приблизно 3,47 мільярда років тому.