"Складіть зброю": чому стратегія Трампа щодо Ірану ризикує провалитися, – FT

Коли США заходили в Афганістан чи Ірак у 2001 та 2003 роках відповідно, вони мали чіткий план: ввести армію, скинути уряд і навести лад на місцях. Наразі війна США та Ізраїлю проти Ірану виглядає зовсім інакше, а президент США Дональд Трамп не має "реалістичного плану", вважає головний оглядач відділу міжнародних відносин Financial Times Гідеон Рахман.

На думку автора, Трамп не хоче відправляти наземні війська в Іран, адже пам’ятає, скільки американських солдатів загинуло в минулих війнах. Замість цього він випробує стратегію, якої "світ ще не бачив", намагаючись змінити владу в країні тільки за допомогою авіаударів та ракет.

Після оголошення про загибель верховного аятолі Ірану Алі Хаменеї та багатьох іранських генералів, Трамп звернувся до іарнської армії із закликом скласти зброю. 

"Проблема в тому, що в цих порадах немає жодної конкретики. Поки іранську армію бомблять з неба, ніхто не розуміє, хто саме має взяти управління країною у свої руки. І як це зробити, якщо на землі немає жодної організованої сили", - зазначив автор.

Він пише, що розрахунок США на "спонтанний перехід" до демократії після авіаударів не має історичного підґрунтя. Автор також зауважив: якщо Ізраїль зацікавлений насамперед у знищенні військового потенціалу ворога, і менше переймається подальшим хаосом в Ірані, то для США та країн Перської затоки наслідки можуть бути катастрофічними.

Тепер стабільність таких країн, як Саудівська Аравія та ОАЕ, які роками позиціонували себе, як "безпечні гавані", під загрозою через іранські ракетні удари у відповідь. Якщо війна затягнеться, економічне процвітання регіону може змінитися хаосом, характерним для Сирії чи Лівії, пише журналіст.

Він також звернув увагу, що у вересні 2001 року війни на Близькому Сході підтримували до 90% американців. А нинішня операція проти Ірану має підтримку лише у 27% громадян.

Як писав УНІАН, більшість громадян США висловили застереження про те, що напад на Іран спровокує масштабну дестабілізацію на Близькому Сході та втягне країну у тривалу війну з використанням наземних військ. Крім того, значне занепокоєння викликають імовірні економічні наслідки, зокрема неминучий стрибок цін на енергоносії та посилення інфляції. Саме тому значна частина суспільства віддає перевагу дипломатичним методам і санкційному тиску як більш безпечним інструментам стримування ядерних амбіцій Ірана. 

Наразі Росія попри статус "стратегічного партнера" не поспішила приходити на порятунок Ірану та направляти туди літаки чи ППО, підкреслили аналітики американського Інституту вивчення війни.