18
0
6053
Аналіз реалій сьогодення свідчить про збільшення кількості спорів між органами Державної служби з питань праці (далі – органи Держпраці) та роботодавцями з приводу оскарження дій та рішень, прийнятих за наслідками перевірок останніх на предмет дотримання трудового законодавства.
Досить поширеною є ситуація, коли особа, перебуваючи в трудових або інших правовідносинах з роботодавцем, не отримуючи бажаного фінансового результату починає шантажувати роботодавця, вимагаючи певну грошову суму та погрожуючи зверненням в органи Держпраці.
В таких випадках потрібно бути готовим до проведення перевірки підприємства, до оскарження її результатів та до збору належних доказів на підтримку своєї позиції.
Першою дією, яку вчиняє трудовий "шантажист" в разі відмови на його вимагання, є звернення в органи Держпраці зі скаргою на роботодавця. Порушення, що викладаються в скарзі можуть бути різноманітними – починаючи від допуску його до роботи без оформлення трудового договору і закінчуючи виплатою заробітної плати "в конвертах".
Після отримання належно оформленої скарги орган Держпраці приймає рішення, яке має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі даного рішення виноситься направлення на проведення інспекційного відвідування підприємства, яким представників останнього інформують про предмет перевірки та період, під час якого інспектор Держпраці може відвідати роботодавця.
А тому після отримання направлення та ознайомлення з предметом перевірки, перш за все, потрібно проаналізувати право інспектора для проведення перевірки та правомірну можливість його відмови. Зокрема, але не виключно такими можуть бути: закінчення строку дії періоду, вказаному у направленні, відсутність у інспектора службового посвідчення, некоректні дані щодо підприємства, вказані у направленні тощо. Більш детально вимоги до направлення описані в ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
У випадку правомірності призначення перевірки та коректності оформлення всіх супутніх документів, роботодавцю необхідно до інспекційного відвідування підготувати максимальну кількість доказів, які нівелювали б аргументи, викладені у скарзі "шантажиста" та підтверджували правомірність його позиції.
Наприклад, якщо предметом перевірки є дотримання законодавства про працю щодо фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору доказами на підтвердження позиції роботодавця можуть бути: штатний розпис підприємства, посадові інструкції, трудові договори, розрахунково-платіжні відомості. Всі документи слід передавати органу Держпраці разом із зареєстрованим на підприємстві описом/реєстром.
За наслідками перевірки інспектор складає акт, в якому фіксує виявлені ним порушення (в разі їх наявності), та вручає його представнику роботодавця. Важливо в будь-якому разі занести свої зауваження та заперечення в акт, висловивши цим свою незгоду з прийнятими висновками. Акт оскарженню не підлягає.
Одночасно з актом, який містить опис порушень, інспектор виносить припис про вжиття заходів усунення порушень трудового законодавства, та вручає його представнику роботодавця. В даному випадку також важливо в будь-якому разі занести свої зауваження та заперечення в до припису, висловивши цим свою незгоду з ним.
Відповідно до п. 30 постанови Кабінету Міністрів України №295 припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці України. Під час адміністративного розгляду може бути запрошена особа, яка звернулась в орган Держпраці зі скаргою.Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.
Окрім цього, в разі негативного результату адміністративного оскарження припис може бути оскаржений до суду в тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень (ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Після винесення припису орган Держпраці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №509 зобов'язаний письмово рекомендованим листом попередити підприємство про розгляд справи про адміністративне правопорушення, за наслідком якої приймається постанова про накладення штрафу в порядку ст 265 Кодексу законів про працю України. Невчасне попередження про розгляд є однією із процесуальних підстав скасування даної постанови.
Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена виключно у судовому порядку. Рекомендуємо поряд із постановою про накладення штрафу оскаржувати також і припис (в адміністративному чи судовому порядку), оскільки факт оскарження припису буде слугувати доказом повної незгоди із рішеннями, прийнятими за наслідком перевірки, а не тільки із сумою штрафу, накладеного на роботодавця.
Описані строки оскарження вважаємо за доцільне відобразити в нижченаведеній таблиці.
|
Строк подачі скарги в територіальний орган Держпраці |
Строк подачі скарги в Держпрацю України
|
Строк подачі позовної заяви в суд |
Строк подачі апеляційної скарги (за необхідності) |
Припис |
10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. |
не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням |
3 місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень |
10 днів з дня проголошення постанови суду першої інстанції |
Постанова про накладення штрафу |
- |
- |
3 місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень |
10 днів з дня проголошення постанови суду першої інстанції |
Окрім цього, орган Держпраці також виносить протокол про адміністративне правопорушення особисто на директора підприємства за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який передається для розгляду в місцевий суд за адресою реєстрації правопорушника. Важливо до початку судового розгляду даного протоколу подати свої заперечення та докази правомірності позиції, проінформувавши суддю про наявність судових/адміністративних оскаржень рішень, прийнятих за наслідком перевірки.
Отже, недостатньо відповідальне реагування на трудовий шантаж тягне за собою негативні наслідки як для підприємства, так і для особисто для директора. А тому надзвичайно важливим є пошук правильного легального важеля протидії як проти шантажу, так і проти дій контролюючих органів.
Автор статті: юрист Адвокатського бюро "Штокалов та партнери" Коломійчук В'ячеслав Олегович.
http://ukraine-attorney.com.ua/
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
148
Коментарі:
0
Переглядів:
851
Коментарі:
1
Переглядів:
324
Коментарі:
0
Переглядів:
226
Коментарі:
0
Переглядів:
303
Коментарі:
0
Переглядів:
569
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.