Правила укладання договорів перевезення - консультує Олексій Федьков

Договори перевезення покликані врегульовувати відносини, що виникають в процесі переміщення вантажів, пошти, пасажирів та багажу.

Правила укладання, зміни, припинення та виконання договорів перевезення вантажу автомобільним транспортом закріплені Цивільним та Господарським  кодексами України, Законом України «Про автомобільний транспорт», «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортними кодексами (статутами) та міжнародними договорами, ратифікованими Україною. До останніх, зокрема, належать Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, яка набрала чинності для України 17.05.2007. Важливими нормативними документами щодо регулювання перевезень по території України є Статут автомобільного транспорту УРСР, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969 № 401, та Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Договір перевезення підтверджується складанням товаротранспортної документації (англ. – consignment documents). До таких документів, зокрема, належать товарно-транспортна накладна (ТТН), вантажна накладна в міжнародному автомобільному перевезенні (CMR).

Сторонами договору перевезення є безпосередньо сам перевізник, а також вантажовідправник та вантажоодержувач.

Істотними умовами договору перевезення вантажу є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його особливі характеристики, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження та розвантаження; вартість перевезення, інші умови узгоджені сторонами.

Письмова форма договору перевезення має містити усі істотні умови та може бути оформлена у вигляді накладної, квитанції, договору-заявки або ж у повноцінному договорі, в якому викладені усі положення, що є важливими для сторін перевезення.

Що потрібно врахувати, укладаючи договір перевезення? Які положення слід передбачити у договорі?

Перш за все замовнику перевезення слід переконатись, що обраний перевізник володіє необхідними засобами та дозвільними документами, що дають право йому належно виконати перевезення.  Тож слід з’ясувати, чи перевізник має власні або орендовані транспортні засоби. Також необхідно перевірити наявність свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, свідоцтв про допущення до виконання міжнародних перевезень та перевезень небезпечних і негабаритних вантажів. Крім того, слід переконатись, що транспортні засоби перевізника обладнані відповідно до вимог, які встановлені для перевезення того чи іншого вантажу або типу (режиму) перевезення. Перевізник зобов’язаний володіти ліцензією на виконання конкретного виду перевезень, його відповідальність та відповідальність його водіїв має бути застрахована.

Водії транспортної компанії мають володіти водійськими посвідченнями відповідної категорії, чинними свідоцтвами про проходження навчання щодо дорожнього перевезення небезпечних вантажів, з ними мають бути укладені трудові договори. На ім’я водія перевізника має бути видана відповідна довіреність, у випадку підписання ним товаротранспортної документації обсяг повноважень має бути достатнім для цього.

Замовнику доцільним буде перевірити ділову репутацію перевізника та переконатись, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні рішення про притягнення  його до відповідальності за втрату чи пошкодження вантажу.

При укладенні договору перевезення детально слід описати характеристики вантажу та особливості його перевезення. Договір повинен чітко визначати, який саме вантаж перевозиться, його кількісні та якісні характеристики. Договір повинен враховувати особливі умови при транспортуванні певних вантажів та ті вимоги, яким мають відповідати  транспортні засоби для такого перевезення.

Так, вантаж може мати певні характеристики, які вимагатимуть  дотримання температурного режиму зберігання,  нестандартні габарити, що потребуватимуть відповідно обладнаних транспортних засобів. Вантаж може мати характеристики, що відноситимуть його до небезпечних вантажів, які вимагатимуть від перевізника наявності відповідних дозвільних документів та необхідного оснащення автомобілів. Тож врахування особливостей вантажу у договорі гарантуватиме, що  надалі сторони не матимуть непорозумінь щодо необізнаності з тим чи іншим аспектом, який впливатиме на транспортування.

Стаття взята з сайту юриста Олексія Федькова https://fedkov.com/