Повоєнне питання: експерт оцінив перспективи пенсійної реформи в Україні

Мінімальна пенсія в Україні наразі становить 2361 грн, тоді як фактичний прожитковий мінімум, за розрахунком Мінсоцполітики – 7200 грн.  Експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин оцінив перспективи пенсійної реформи в Україні.

"Існує таке поняття, як коефіцієнт заміщення. Коли людина виходить на пенсію, вона заміщає свій дохід від заробітної платні доходом від пенсії. Це співвідношення має складати 40%. Це рекомендації Міжнародної організації праці", – наголосив він в інтервʼю "Українському радіо". 

Проте фактично цей коефіцієнт заміщення у країнах Європи є вищим за 40%, подекуди – майже вдвічі. Так у країнах Балтії це біля 46%, у Швейцарії, Австрії та Німеччині – 76%.

"Психологічні і матеріальні втрати людини, яка виходить на пенсію не мають бути настільки карколомними, щоб вона сильно втрачала в доходах. В Україні цей коефіцієнт менший за 40%", – зауважив Пендзин. 

Він також прокоментував обіцянки Мінсоцполітики щодо проведення пенсійної реформи та підвищення коефіцієнту заміщення на 20% – до 60%. За словами експерта, в Україні неодноразово говорили про запровадження другого рівня пенсійного забезпечення.

"В деяких країнах східної Азії, наприклад, Японії, пенсійного забезпечення взагалі немає. На людину повністю покладена відповідальність за своє утримання. Соціальні і культурні традиції цих країн передбачають дещо інакше ставлення до літніх людей. В європейських країнах є пенсійне забезпечення завдяки солідарній системі щомісячних платежів людей, які працюють. Роботодавець відраховує із зарплати єдиний податок соціального внеску – 22%", – продовжив Пендзин. 

Із цієї суми 20% скеровується до Пенсійного фонду, який створює фінансовий резерв для виплати пенсій сьогоднішнім пенсіонерам.

"Тобто держава бере на себе зобов’язання після виходу на пенсію забезпечити людині виплати", – пояснив він.

Водночас другий рівень пенсійного забезпечення – це обов’язково-накопичувальна система. Вона, за словами експерта, забезпечує додаткові кошти, які виводять загальний обсяг забезпечення пенсією вище за коефіцієнт заміщення. 

"І третій рівень – це добровільні накопичення, коли люди протягом життя підписують угоди з додатковими пенсійними фондами та страховими фондами, отримують додаткові кошти від страхування життя тощо", – додав він.

Пендзин пояснює, що для того, щоби забезпечити коефіцієнт заміщення на рівні понад 40%, необхідно мати і перший, і другий рівні. Але цей другий рівень в Україні все ще не запроваджено.

"Це є надзвичайно складний фінансовий процес. Для цього необхідні певні видатки з державного бюджету. Але у нас війна і є величезний дефіцит коштів. У зв’язку з відсутністю коштів у нас на наступний рік заморожуються соціальні стандарти. Більше того, у нас на 50 млрд грн скорочують соціальні виплати. Скорочуються видатки на охорону здоров’я та освіту. Тому якісь додаткові програми щодо запровадження другого рівня пенсійного забезпечення навряд чи варто очікувати в 2025 році", – вважає він.

На думку Пендзина, створення другого рівня пенсійного забезпечення – питання, яке розглядатимуть уже після війни. І стосуватиметься це нововведення далеко не всіх – лише тих, хто ще встигне накопичити кошти на рахунках.

"Тобто це люди до 35-40 років. Тобто для теперішніх пенсіонерів другий рівень накопичень – це точно не їхній порятунок", – резюмував експерт. 

Право на призначення пенсії за віком визначається залежно від набутого страхового стажу при досягненні передбаченого законом віку – 60, 63 або 65 років. Щороку страховий стаж, що дає право виходу на пенсію у 60 років, збільшується на 12 місяців. Таким чином, у 2028 році він становитиме 35 років.

Проте деякі категорії українців мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Зокрема, це працівники, які були зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.