Повернута повістка з причини – «закінчення терміну зберігання» та телефонограма не є належними способами повідомлення позивача про розгляд справи, який в такому випадку відкладається (ВС/КЦС, № 127/2871/16-ц, 20 червня 2018 р.)

Фабула судового акту: Звичайна справа про стягнення аліментів, де батько дитини подав позов про звільнення від обов'язку сплати аліментів та заборгованості зі сплати аліментів та частково виграв суд першої інстанції. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Слухання справи у суді апеляційної інстанції відбувалося без участі позивача. Це і стало підставою для оскарження цього рышення позивачем до суду касаційної інстанції.

ВС розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи скасував рішення суду апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ВС підкреслив, що в матеріалах справи повинні бути відомості щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи судом апеляційної інстанції. Такі відомості, які містилися в матеріалах справи, як про повернення суду апеляційної інстанції повістки про виклик позивача до суду з вказівкою причини повернення - за закінченням терміну зберігання, не свідчать про відмову позивача від одержання повістки чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду.

Окрім того наявна в матеріалах справи телефонограма щодо повідомлення секретарем судового засідання про розгляд справи судом апеляційної інстанції представника позивача також не може слугувати підтвердженням повідомлення позивача про розгляд справи судом апеляційної інстанції, оскільки, з одного боку, не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки, а з іншого боку, не враховує встановлені договором про надання правової допомоги обмеження на представництво адвокатом лише у суді першої інстанції.

Отже, використовуємо цю позицію ВС для процесуальних перемог в судах різних інстанцій.

Аналізуйте судовий акт: Неналежний виклик сторони у справі є порушенням принципу рівності сторін (ВС/КЦС № 295/5011/15-ц від 25.04.2018)

Якщо сума спору НЕ перевищує 100 прожиткових мін. для працездатних осіб в момент подання скарги ВС відмовляє у відкритті касаційного провадження (ВС/ВЦС від 14 березня 2018р. у справі № 127/22669/17)

Особа, яку судом визнано безвісно відсутньою НЕ може бути відповідачем у інших справах (ВС/КЦС № 317/3139/15-ц від 28.02.2018)

Умовою для залишення позову без розгляду у зв’язку із неявкою позивача є його ПОВТОРНА неявка у судове засідання (Апеляційний суд Житомирської області № 296/4352/14-ц від 05.02.2018)

Відсутність повного тексту рішення суду унеможливлює мотивування апеляційної скарги, тому присутність сторони при проголошенні неповного тексту рішення не є підставою для відмови у поновленні строку оскарження (справа № 308/11916/15-ц, 13.12.17)

Ненаправлення належним чином у передбачений законом спосіб копії ухвали особі, яка брала участь у справі, проте не була присутня в судовому засіданні, може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження (№ 6-1619цс17, 06.12.17)

Поновлення судом процесуального строку на оскарження рішення БЕЗ наведення причини та скасування цього рішення, є порушенням п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (ВСУ від 16 серпня 2017р. у справі № 6-577цс17)

Постанова

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа № 127/2871/16-ц

провадження № 61-4668 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача-Пророка В. В.суддів: Висоцької В. С., Лесько А. О.,Фаловської І. М., ШтеликС. П.

учасники справи:

позивач-ОСОБА_6,відповідач-ОСОБА_7,

розглянув в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Вінницької області у складі суддів: Зайцева А. Ю., Панасюка О. С., Шемети Т. М., від 28 вересня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про звільнення від обов'язку сплати аліментів та заборгованості зі сплати аліментів.

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2016 року ОСОБА_6 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_7 про звільнення від обов'язку сплати аліментів та заборгованості зі сплати аліментів.

2. Позовні вимоги мотивував тим, що з 14 вересня 1997 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 01 березня 2010 року. Від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір'ю, відповідачем у справі.

3. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2013 року задоволено позов ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання дочки, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 27 лютого 2013 року до досягнення дитиною повноліття.

4. Оскільки сторони виїхали на роботу в Італію, ОСОБА_7 звернулась до суду в італійському місті Сорренто з вимогою сплати заборгованості по аліментах.

5. Згідно з приватним актом від 09 жовтня 2014 року заборгованість по аліментам в сумі 2 900 євро була розподілена наступним чином: 1 000 євро до 17 жовтня 2014 року; 1 000 євро до 24 жовтня 2014 року; 900 євро до 30 жовтня 2014 року. Вказані суми були перераховані позивачем ОСОБА_7 шляхом банківського переказу на її поточний рахунок в банку «Монте Паски» м. Сиена.

6. Позивач також зобов'язувався перераховувати на утримання дочки суму у розмірі 175 євро на місяць ОСОБА_7, які він перераховував з листопада 2014 року до 10 числа кожного місяця.

7. Позивач стверджував, що в даному випадку відпали юридичні підстави для стягнення з позивача на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання дитини згідно з рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.04.2013 року, що і стало підставою звернення ОСОБА_6 до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції ї

8. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 квітня 2016 року позов задоволений частково

9. ОСОБА_6 звільнений від сплати заборгованості по аліментам станом на 01 березня 2016 року на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно. В іншій частині в задоволенні позову суд відмовив.

10. Судове рішення мотивоване тим, що позивач повністю розрахувався із заборгованістю по аліментах, яка згідно з розрахунком державного виконавця Казьмірук О. В. на 01 лютого 2016 року складала 13 194, 94 грн., що підтверджується роздруківками банківських переказів коштів, наданих представником позивача до матеріалів справи, на загальну суму 2 550 євро станом на 01 березня 2016 року.

11. Відмовляючи в задоволення позовної вимоги про звільнення ОСОБА_6 від обов'язку сплати аліментів, суд першої інстанції визнав її безпідставною, оскільки аліменти стягуються відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2013 року, яке набрало законної сили. Посилання на це рішення суду є і в постанові суду Торре Аннунціата від 25 жовтня 2013 року.

Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції

12. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2016 року задоволена апеляційна скарга відповідача, рішення суду першої інстанції в частині звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах скасоване та відмовлено в позові в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишене без змін. Вирішене питання розподілу судового збору.

13. Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції суперечать нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. У жовтні 2016 року ОСОБА_6 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважаючи, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального і матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

15. У касаційній скарзі позивачпросить скасувати рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2016 року та залишити в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 квітня 2016 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

16. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією ЦПК України, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією ЦПК України.

17. Згідно із частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

18. 31 січня 2018 року справу передано на розгляд Верховного Суду.

19. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

20. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

21. Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2018 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22. В касаційній скарзі, серед іншого, позивач посилається на ту обставину, що справу в суді апеляційної інстанції розглянуто за його відсутності, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

(2) Позиція інших учасників справи

23. Відповідач не скористалася правом на подання заперечення (відзиву) на касаційну скаргу.

Джерела права й акти їх застосування

24. Цивільний процесуальний кодекс України (в редакції, чинній станом на дату розгляду справи судом апеляційної інстанції, дані - ЦПК України 2004)

24.1. Стаття 74. Судові повістки

1. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

2. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

3. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

5. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

24.2. Стаття 76. Порядок вручення судових повісток

1. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку...

2. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

4. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

5. Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

8. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

24.3. Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом

1. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

24.4. Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі

1. Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

2. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

25. Згідно із частиною першою статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

26. Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Частина друга цієї статті встановлює, що суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

28. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

29. Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

(1.1) Щодо неналежного повідомлення позивача про розгляд справи судом апеляційної інстанції

30. В матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

31. На а. с. 122-124 містяться відомості про повернення суду апеляційної інстанції повістки про виклик позивача до суду з вказівкою причини повернення - за закінченням терміну зберігання, що не свідчить про відмову позивача від одержання повістки чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду.

32. Розміщена на а. с. 118 телефонограма щодо повідомлення секретарем судового засідання про розгляд справи судом апеляційної інстанції Клєпікової О. С. (яка представляла інтереси позивача в суді першої інстанції) також не може слугувати підтвердженням повідомлення позивача про розгляд справи судом апеляційної інстанції, оскільки, з одного боку, не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки, а з іншого боку, не враховує встановлені договором про надання правової допомоги (а. с. 27) обмеження на представництво адвокатом Клєпіковою О. С. лише у Вінницькому міському суді.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

33. Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України). Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частини четверта статті 411 ЦПК України).

34. На підставі наведених обставин розгляду справи судом апеляційної інстанції Верховний Суд дійшов висновку про наявність обов'язкових підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

(2.2) Щодо судових витрат

35. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

36. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

37. Позивач не заявляв вимог про відшкодування судових витрат.

38. Відповідно до квитанції від 10 жовтня 2016 року № 0.0.631245745.1 позивачем за подання касаційної скарги сплачений судовий збір у розмірі 727,33 грн.

39. За результатом касаційного розгляду касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, отже позивач має право на відшкодування йому відповідачем частини судового збору за подання касаційної, який суд оцінює у розмірі 363,67 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 411, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України,

Постановив:

1. Частково задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_6.

2. Скасувати рішення Апеляційного суду Вінницької області у від 28 вересня 2016 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 363,67 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. О.Лесько

В. В.Пророк

І.М. Фаловська

С.П. Штелик