Повагу до суду виховуватимуть невідворотністю приводів

До тривалого перебування справ на розгляді місцевих загальних судів призводить неявка учасників кримінального провадження, що є одним із проявів неповаги до суду.

Аби і судам допомогти зі строками, і громадян навчити поважати судові рішення, велика група нардепів зареєструвала проект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом» (№11387).

Як свідчить його назва, народні обранці стурбовані низьким рівне виконання ухвал про привід учасників кримінального процесу. Так, згідно зі звітом місцевих загальних судів, у 2023 році ними постановлено 12658 ухвал про привід обвинуваченого, з яких 7108 (56%) залишилися невиконаними. Так само невиконані й більше половини ухвал про привід свідка (1553 із 3050).

Як один із способів подолати таку тенденцію, нардепи пропонують запровадити адміністративну відповідальність за невжиття заходів щодо ухвали суду про привід (ст.185^6-1 КпАП). Вона встановлюватиме штрафи для посадових осіб або виконавців, на яких буде покладено такий обов’язок, за не виконання ухвалм суду про здійснення приводу, а так само за повернення цієї ухвали без письмового пояснення причин її невиконання. За кожну невиконану ухвалу може стягуватися штраф у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.).

Також збільшиться до таких самих меж розмір штрафів за прояв неповаги до суду (ст.185³ КпАП), що виражається, зокрема, у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта чи перекладача.

Водночас вдвічі збільшуються розміри грошових стягнень, що накладаються на учасників кримінального провадження у випадках невиконання процесуальних обов’язків (зміни до стст.3 139 179 180 КПК). А ст.95 КПК визначатиме прямий обов’язок прокурора забезпечити прибуття до суду свідків обвинувачення, викликаних у судове засідання.

Крім того, ст.314 КПК буде доповнено частиною, яка уможливить вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду, у разі неприбуття у підготовче судове засідання потерпілого, цивільного позивача або їх представників, а також представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання. Водночас такі особи відповідно до ст.315 КПК наділяються правом заявити відповідні клопотання, що мають бути розглянуті до початку судового розгляду.

Джерело: «Закон і Бізнес»