Засвідчення нотаріусом копій документів, підписів і вірності перекладу

Зміст:

• Нотаріальне завірення документів: правила
• Переклад документів з нотаріальним засвідченням (ст. 79 Закону, глава 8 Порядку)

Нотаріальне завірення документів або їх посвідчення може бути в різних формах і їх необхідно відрізняти. Так, нотаріус може завіряти підпис на документі, вірінсть копії оригіналу і засвідчувати переклад з однієї мови на іншу, а також може посвідчувати факти або правочини. Особливості та порядок такого посвідчення/засвідчення регулюються Законом "Про нотаріат" (далі - Закон) та Наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок) та Наказом Міністерства юстиції від 11.11.2011 № 3306/5 (Порядок органів місцевого самоврядування)

Засвідчення підписів (ст.78 Закону, глава 7 Порядку) полягає в тому, що нотаріус підтверджує, що підпис зроблений конкретною особою. При цьому відповідальність за зміст документа повністю лежить на плечах самого заявника. Також, юридичний інтернет-ресурс "Протокол" звертає увагу, що засвідчення підпису на документі не підтверджує достовірність його змісту і не є посвідченням будь-якого факту (наприклад, якщо нотаріус засвідчує підпис на заяві про проведення розрахунків, це фактично є угодою, але, при цьому, засвідчення підпису на такому документі підтверджує не факт розрахунку за щось або повернення позики, а просто що певна особа підписала такий документ).

Protocol зазначає, що від засвідчення підпису необхідно відрізняти завірення вірності копій (ст.75-77 Закону, глава 7 Порядку). Так, нотаріально завірена копія підтверджує її відповідність оригіналу (наприклад, таким чином можна завірити копію диплома або свідоцтва про освіту, після чого, при подачі таких копій буде вважатися, що вони ідентичні оригіналам). Але, при цьому, слід зазначити, що завірення документів нотаріусом не підтверджує справжність оригіналу. Тобто, якщо нотаріус засвідчив копію, це ніяк не означає, що документ-оригінал дійсно справжній і отриманий в законному порядку. Крім того, є окрема послуга нотаріуса завіряти копії з копії (ст.76 Закону). Для такого завірення необхідно, щоб копія, з якою потрібно зробити копію, була або засвідчена нотаріусом, або копія повинна бути видана тією ж юридичною особою що і оригінал, на бланку підприємства / установи / організації і з відміткою про місцезнаходження оригіналу.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 75-76 Закону, завіряти копії і підписи також можуть уповноважені особи консульських установ і органів місцевого самоврядування (в селах і селищах). Крім того, засвідчення підпису можливе начальником установи виконання покарання особи, яка перебуває в такій установі.

Користуйтеся консультацією: Виконавчий напис нотаріуса: що це, коли воно працює, а коли межує з беззаконням

Нотаріальне завірення документів: правила

• Підпис можна засвідчувати тільки на оригіналі документа (тобто не можна - на копіях документів, і на паперах, які не є документами);
• При засвідченні підпису, законодавством не вимагається нотаріальне посвідчення факту або правочина на такому документі (наприклад, договір відчуження нерухомості);
• Документ не повинен містити в собі відомостей, що явно суперечать закону (ті, які порушують права інших осіб, спрямовані на вчинення злочину, ображають честь і гідність інших осіб і т.п.);
• Документ не повинен мати підчисток, закреслень; його форма відповідає закону (так, наприклад, для багатьох документів законодавством передбачено вимоги до бланку або форми, іноді навіть стверджується загальний зразок документа);
• При засвідченні копії, документ не відноситься до тих, завірення копій з яких в Україні прямо заборонено законодавством (до таких документів, згідно Глави 7 Порядку та Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 (який є частиною нашого законодавства), відносяться ті, що посвідчують особу громадянина, зокрема паспорт, довідка про втрату паспорта, видана органами внутрішніх справ, паспорт для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідка на тимчасове або постійне проживання, а також, партійні квитки, профспілковий, військовий квитки, депутатські та службові посвідчення, копія з копії рішення суду, що не вступило в законну силу і деяких інших);
• При засвідченні копії додатку до основного документа особа зобов'язана надати оригінал такого основного документа, а не тільки сам додаток.

Користуйтеся консультацією: Скласти заповіт за відсутності нотаріуса: чи можливо?

Переклад документів з нотаріальним засвідченням (ст. 79 Закону, глава 8 Порядку)

Нотаріальний переклад можливий двома способами. Так, якщо нотаріус володіє мовами, він на спеціальному бланку викладає текст перекладу і сам його засвідчує. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Якщо ж нотаріус не володіє мовами або хоча б однією з них, переклад може бути здійснений перекладачем (бюро перекладів), підпис якого вже засвідчує нотаріус. Підпис перекладача на документі здійснюється ним власноручно в присутності нотаріуса. Роблячи нотаріально завірений переклад при засвідченні підпису перекладача, нотаріуса необхідно встановити особу перекладача, а також його кваліфікацію (освіта, особа, посада перекладача).

Протокол звертає увагу, що коли нотаріус засвідчує підпис перекладача, він не несе відповідальності за неправильно зроблений переклад, не посвідчує факти, викладені в документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою, і те, що кваліфікацію такої особи перевірено. Коли ж нотаріус засвідчує саме переклад, володіючи мовами, а не підпис перекладача, він несе відповідальність за достовірність та зміст перекладу.

Якщо Ви хочете отримати індивідуальну консультацію по особовому питання, можете скористатися послугою нашого порталу Протокол “Тендер на юридичну послугу”.

Автор консультації: Колотуха Катерина

Джерело: юридичний ресурс Протокол