Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Панталієнка П.В., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представника державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - ДПІ) - Бідзяна А.К., -

розглянувши у відкритому судовому засідання справу за позовом приватного підприємства «Євроальянсбуд» (далі - Підприємство) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (в подальшому реорганізовано в ДПІ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дій,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати неправомірними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки Підприємства, за результатами якої складено акт від 5 вересня 2014 року

№ 2065/26-59-22-08/38781754 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Підприємства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 травня 2014 року по 31 липня 2014 року» (далі - Акт про неможливість проведення зустрічної звірки);

- визнати протиправними дії відповідача в частині складання як процесуального документа Акта про неможливість проведення зустрічної звірки та зазначення в цьому Акті неправдивих відомостей про непідтвердження факту реального здійснення господарських операцій в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між Підприємством та його контрагентами в період травень-липень

2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зміні в електронній базі даних Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок»

(далі - АІС), показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані Підприємством за період травень - липень 2014 року, на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки;

- зобов'язати відповідача відобразити в електронній базі даних АІС показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих Підприємством за період травень-липень 2014 року, які були змінені на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

На обґрунтування позову вказало, що відповідач допустив порушення процедури проведення зустрічної звірки, порядку складання акта про неможливість проведення зустрічної звірки. Викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновки щодо відсутності у період травень - липень 2014 року господарської діяльності, необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності, управлінського і технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, укладення недійсних цивільно-правових відносин, проведення безтоварних операцій є неправдивими у зв'язку з тим, що суперечать приписам Цивільного та Податкового кодексів України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_11_01/pravo1/T102755.html?pravo=1> (далі - ПК). Дії відповідача зі зміни в електронній базі даних АІС задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань є неправомірними, адже законодавством не передбачено право контролюючого органу на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки змінювати в електронній базі даних АІС задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 7 листопада

2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року, частково задовольнив позовні вимоги: визнав протиправними дії ДПІ щодо зміни в електронній базі даних АІС показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, задекларованих Підприємством у травні - липні 2014 року на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки; зобов'язав ДПІ відновити в електронній базі даних АІС показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, задекларованих Підприємством у травні - липні 2014 року, які були відкориговані на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки. В решті позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 квітня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на вказані судові рішення.

Тобто суд касаційної інстанції фактичного погодився із висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог виходячи із того, що оскільки податкове повідомлення-рішення ДПІ не приймалось, то внесені до АІС зміни є безпідставними, а відтак такі дії податкового органу є незаконними.

17 липня 2015 року ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року (справа № 810/2628/13-а, К/800/50509/13, К/800/50512/13), яка, на думку ДПІ, підтверджує неоднакове правозастосування судом касаційної інстанції, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що складені відповідачем акти про неможливість проведення зустрічної звірки позивача є різновидом податкової інформації, і на їх підставі не можуть бути прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань, а тому такі акти не породжують для платника податків негативних наслідків. А відтак податковий орган не допустив порушень прав позивача.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вже вирішувала питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у спорах цієї категорії. Зокрема, у постанові від 3 листопада 2015 року (справа № 21-99а15) міститься правовий висновок, відповідно до якого, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до АІС змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ внесла зміни до АІС щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту Підприємства за травень - липень

2014 року. При цьому суди встановили, що податкового повідомлення-рішення контролюючим органом не приймалось.

За таких обставин, оскільки Акт звірки не порушує прав позивача, а внесення до АІС змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, то Вищий адміністративний суд України, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині.

Відповідно до вимог частини першої статті 243 КАС суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 237 цього Кодексу.

За правилом підпункту «а» пункту 2 частини другої статті 243 КАС за наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд має право у разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення.

З урахуванням наведеного порушення судом касаційної інстанції норми матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій в частині задоволених ними позовних вимог та прийняття нової постанови - про відмову у задоволенні позову Підприємства щодо визнання протиправними дій ДПІ щодо внесення змін до АІС та зобов'язання ДПІ відновити попередні дані в зазначеній електронній базі.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 7 листопада

2014 року, ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2015 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові в цій частині.

У решті рішення судів залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий П.В. ПанталієнкоСудді:О.Ф. Волков О.А. КороткихМ.І. Гриців О.В. Кривенда В.Л. МаринченкоО.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький