Постанова ВП ВС від 12.06.2018 року

Друк

Пошук

402

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

велика палата верховного суду ( ВП ВС )

Історія справи

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 800/248/17 (П/9901/347/18)

Провадження № 11-273заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача СаприкіноїІ.В.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гімарі Н.В.,

позивача - ОСОБА_4,

представника позивача - ОСОБА_5,

представника відповідача Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - Білопольської Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючий суддя Ханова Р. Ф., судді: Бившева Л. І., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Шипуліна Т. М.) від 07 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), просив визнати незаконним та скасувати рішення ВККС від 15 травня 2017 року № 74/вс-17, яким визнано позивача таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2017 року відкрито провадження в цій справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

На підставі підп. 5 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ураховуючи наведене вище, позовну заяву ОСОБА_4 було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10 січня 2018 року прийняв до провадження вказану адміністративну справу та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 07 лютого 2018 року в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду як судом першої інстанції не було досліджено всі докази та неповно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що рішення ВККС від 15 травня 2017 року № 74/вс-17 обґрунтоване, прийняте у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України. Крім того, за своєю правовою природою повноваження Комісії щодо прийняття таких рішень є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, що на постійній основі діє в системі судоустрою України. При цьому оцінювання кандидатів за визначеними законом критеріями відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії.

08 травня 2018 року до Великої Палати Верховного Суду від ВККС надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Комісія підтримує правову позицію суду першої інстанції та зазначає, що приймаючи рішення про визнання ОСОБА_4 таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду, вона діяла на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та надані на противагу їм аргументи ВККС, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Як убачається з матеріалів справи, рішенням ВККС від 7 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.

07 грудня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до ВККС із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.

Рішенням Комісії від 13 грудня 2016 року № 106/вс-16 ОСОБА_4 допущено до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

11 січня 2017 року ВККС рішенням № 2/зп-17 призначила кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема, й позивача.

У межах проведення конкурсу за результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання - складення іспиту, ОСОБА_4 був допущений до другого - дослідження досьє та проведення співбесіди.

03 травня 2017 року Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність ОСОБА_4 критеріям доброчесності та професійної етики. Підставами для такого висновку визначено невідповідність його поведінки Бангалорським принципам поведінки суддів і призначенню судді в цілому.

В подальшому, 15 травня 2017 року під час співбесіди Комісією у складі колегії ВККС прийнято рішення № 74/вс-17, яким позивача визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.

Вважаючи таке рішення протиправним, ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) передбачено утворення Верховного Суду, судді якого призначаються за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.

Конкурс на зайняття вакантної посади судді Верховного Суду проводиться ВККС на підставі ст. 79 Закону № 1402-VIII.

Порядок призначення на посаду судді Верховного Суду за спеціальною процедурою визначено ст. 81 зазначеного Закону.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання за ч. 2 ст. 83 Закону № 1402-VIII є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до ч. 5 ст. 83 Закону № 1402-VIII порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (ч. 1 ст. 85 Закону № 1402-VIII).

На підставі ч. 1 ст. 87 Закону № 1402-VIII з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності.

За ч. 6 ст. 87 Закону № 1402-VIII Громадська рада доброчесності: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; (…).

За приписами ч. 1, 2 ст. 88 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.

Частиною 3 ст. 88 Закону № 1402-VII передбачено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Рішення ВККС від 15 травня 2017 року № 74/вс-17 відповідає вказаним вимогам Закону і не може бути скасоване із перелічених підстав.

Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_4 зазначає про відсутність у такому рішенні обгрунтованих мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Велика Палата Верховного Суду не приймає таку позицію заявника з огляду на наступне.

Як установлено судом, позивач не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду за критерієм «доброчесність» і «професійна етика», зокрема у питаннях, пов'язаних з декларуванням майнових прав та обов'язків, та за даними критеріями його оцінено у 0 балів за кожний.

Підставою для прийняття такого висновку є встановлення Комісією невнесення позивачем, як суб`єктом декларування, у деклараціях за 2011-2016 роки наступних відомостей: належний на праві користування автомобіль марки TOYOTA, модель LandCruiser 200VX4.5L 2011 року випуску, переданий за довіреністю від 18 лютого 2015 року (дійсна до 18 лютого 2020 року); прогулянковий катер Stingray 180 LS, переданий за безстроковою довіреністю від 04 червня 2010 року; мікроавтобус пасажирський, марки TOYOTA, модель HI ACE 1996 року випуску, переданий за довіреністю від 23 січня 2010 року (дійсна до 23 січня 2020 року); квартира загальною площею 104,5 кв.м в Шевченківському районі м. Києва, одне паркомісце в підвалі того ж житлового комплексу, де розташована квартира, яка придбана дружиною ОСОБА_4 10 лютого 2014 року; квартира в м. Полтаві, яка набута у власність дочкою ОСОБА_4 у 2007 році і перебувала у користуванні члена сім`ї (сина) у 2012 році. Крім того, Комісія зазначила, що зміст наданих позивачем під час співбесіди усних пояснень оцінений нею як такий, що свідчить про відсутність у нього прагнення демонструвати бездоганну поведінку та не сприйняття ним фундаментальних принципів доброчесності судді.

Відповідно до п. 1, 2 глави 6 розд. ІІ Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання; показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

В межах процедури кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді, з огляду на мету і завдання його проведення, обов'язком Комісії є з'ясувати і оцінити усі аспекти життя і діяльності такого кандидата, не лише професійного, а й морально-етичного характеру. Крім того, Комісія повинна визначити чи узгоджується поведінка судді (кандидата на посаду судді) основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної і соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) та у Кодексі суддівської етики від 22 лютого 2013 року.

Отже, в даному випадку встановлена легітимна мета дій Комісії щодо з'ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Крім того, вмотивованість кожного критерію та його елементів з урахуванням внутрішнього переконання кожного члена Комісії і ВККС в цілому Закон не передбачає, оскільки це є способом прийняття рішення, тобто способом реалізації владних управлінських функцій.

Згідно з Рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/328/17.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що повноваження Комісії стосовно кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та належать до виключної компетенції ВККС, як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в системі правосуддя України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення ВККС від 15 травня 2017 року № 74/вс-17 про визнання ОСОБА_4 таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду, прийняте у спосіб, на підставі і у межах, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 242, 266, 310, 315, 316, 322 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Князєв

Суддя-доповідач І.В. Саприкіна

Судді:

Н. О. Антонюк Н.П. Лященко

С. В. Бакуліна О.Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л.І. Рогач

Д. А. Гудима О.М. Ситнік

В. І. Данішевська О.С. Ткачук

О. С. Золотніков В.Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О.Г. Яновська