Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.12.2019 року у справі №9901/605/19
Ухвала ВП ВС від 30.11.2020 року у справі №9901/605/19
Ухвала КАС ВП від 12.12.2019 року у справі №9901/605/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 9901/605/19

Провадження № 11-381заі20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор'євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року (судді Єресько Л. О., Дашутін І. В., Жук А. В., Мартинюк Н.

М., Мельник-Томенко Ж. М. ) у справі № 9901/605/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним і нечинним рішення у частині та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому просила визнати протиправним і нечинним рішення відповідача від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19 про результати кваліфікаційного оцінювання судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді в окремій його частині, а саме в частині порядку набрання чинності цим рішенням відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 зі змінами (далі - Регламент).

2. При цьому суд першої інстанції у судовому засіданні з'ясував, що ОСОБА_1 у вимогах позовної заяви допустила описку в номері підпункту Регламенту, із застосуванням якого вона не погоджується, а саме "4.10.8" замість "4.10.5", який був застосований Комісією в оскаржуваній частині рішення.

3. На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала на те, що Комісія прийняла до розгляду висновок Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) від 18 червня 2019 року про невідповідність судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики після початку проведення співбесіди з нею у процедурі кваліфікаційного оцінювання, а відтак порушила порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, які надані ГРД, визначений пунктом 4.10 розділу IV Регламенту. З огляду на абзац шостий підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, відповідно до якого висновок, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, Комісією не розглядається, правомірною поведінкою відповідача було б постановлення протокольного рішення про залишення без розгляду висновку ГРД. Натомість прийняття цього висновку до уваги мало наслідком визначення Комісією порядку набрання чинності рішенням з посиланням на підпункт 4.10.5 пункту 4.10 розділу IVРегламенту, суть якого зводиться до того, що рішення ВККС, ухвалене у складі колегії, про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності негативного висновку ГРД набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримано не менше ніж одинадцятьма членами ВККС у пленарному складі.

4. Позивачка зазначала, що рішення ВККС в оскаржуваній частині має вплив на отримання нею всіх передбачених Конституцією України гарантій незалежності суддів, зокрема на належне матеріальне забезпечення, оскільки постановлене за наслідками оцінювання рішення про відповідність займаній посаді не набрало чинності. У зв'язку з неправомірним, на думку ОСОБА_1, висновком Комісіїпро необхідність проходження нею оцінювання, прийняття до розгляду висновку ГРД та неправомірним визначенням порядку набрання чинності оскаржуваним рішенням вона позбавлена можливості отримувати винагороду в розмірі посадового окладу судді місцевого суду, який пройшов кваліфікаційне оцінювання. Посилаючись на непослідовність дій та рішень ВККС, неможливість передбачити, коли саме набере чинностірішення від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19, позивачка стверджує, що має місце втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

5. ОСОБА_1 також вказує на те, що рішення Комісії в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 4 частини 3 статті 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ~law16~), а саме рішення не містить мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

6. У подальшому представниця позивачки просила суд взяти до уваги той факт, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року у справі № 640/25218/19, яке набрало чинності 07 серпня 2020 року, визнано протиправним і скасовано висновок ГРД від 18 червня 2019 року про невідповідність судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, а також те, що Комісія допускала неоднакову практику застосування пункту 4.10 розділу IV Регламенту щодо вирішення аналогічних ситуацій, коли щодо інших суддів ВККС ухвалювала протокольне рішення про залишення без розгляду висновків ГРД, які надходили до Комісії з порушенням строків, визначених підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, що, своєю чергою, свідчить про дискримінаційний підхід до окремих суддів під час проходження кваліфікаційного оцінювання.

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 07 жовтня 2020 року відмовив у задоволенні позову.

8. Судове рішення мотивовано тим, що порушення ГРД строку, визначеного підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту для надання Комісії висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, не вливає на порядок набрання чинності спірним рішенням колегії ВККС, оскільки у випадку наявності висновку ГРД закон імперативно й безальтернативно визначає, що рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає сили остаточного лише, якщо Комісія ухвалить рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді не менше ніж одинадцятьма її членами.

9. На думку суду першої інстанції, висновок ГРД від 18 червня 2019 року про невідповідність судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики надійшов після першого засідання ВККС (17 квітня 2018 року), але у термін більш ніж достатній у контексті підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту відносно останнього засідання Комісії (02 жовтня 2019 року), на якому ухвалено оскаржуване в частині рішення колегії ВККС, та позивачка мала достатньо часу для ознайомлення із цим висновком та надання Комісії своїх пояснень, що були враховані останньою.

10. Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування висновку ГРД від 18 червня 2019 року з посиланням на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року у справі № 640/25218/19, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, як на підставу для скасування в частині рішення колегії Комісії від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19, суд першої інстанції вказав, що при оцінці рішення суб'єкта владних повноважень він надавав оцінку лише тим обставинам, які існували на час прийняття оскаржуваного рішення. У цьому спорі визначальним є те, чи були у колегії ВККС правові підстави для ухвалення спірного рішення в частині винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про підтвердження суддею здійснювати повноваження у відповідному суді за наявності висновку ГРД від 18 червня 2019 року про невідповідність судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.

11. За висновком суду першої інстанції, рішення у частині, яка оскаржується позивачкою, Комісія прийняла у спосіб, на підставі та в межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, рішення відповідає критеріям частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Короткий зміст та обґрунтування заявлених в апеляційній скарзі вимог

12. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що суд першої інстанції не надав належної оцінки її основним та доречним аргументам, чим порушив вимоги рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", відповідно до якого суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше суд не виконає свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

13. Скаржниця зазначила, що суд першої інстанції не врахував, що імперативні приписи ~law17~ вимагають ухвалення Комісією саме мотивованого рішення. Відсутність мотивів у рішенні є законодавчо визначеною підставою для його оскарження і наступного скасування, що закріплено у ~law18~. За змістом оскаржуваного в частині рішення ВККС, у ньому наведений перелік засобів установлення відповідності судді займаній посаді (результати іспиту, тестування, дослідження досьє, співбесіди), а також указані бали позивачки та інформація, яка аналізувалася відповідачем, однак взагалі відсутня мотивація щодо підстав застосування процедури, передбаченої абзацом третім резолютивної частини рішення Комісії від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19.Фактично матеріалами справи було підтверджено, що ані рішення про прийняття висновку ГРД, ані про залишення його без розгляду в порядку, визначеному Регламентом, Комісія не приймала, як і взагалі немає мотивації щодо прийняття оскаржуваної частини рішення, що є окремою самостійною та достатньою підставою вважати протиправним рішення відповідача в частині абзацу третього резолютивної частини щодо набрання ним чинності.

14. На переконання ОСОБА_1, поза увагою суду першої інстанції залишився її аргумент про те, що згідно з аналізом пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law19~ виключно колегія ВККС має право приймати рішення про відповідність / невідповідність судді займаній посаді. ВККС у пленарному складі (в частині компетенції щодо оцінювання відповідності судді займаній посаді) може переглядати виключно рішення, прийняті колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання (абзац четвертий ~law20~). Тобто колегія ВККС рішенням в оскаржуваній частині на порушення частини 2 статті 19 Конституції України, пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law21~, пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України поклала проведення оцінювання відповідності судді займаній посаді на ВККС у пленарному складі.

15. Скаржниця також вважає помилковою позицію суду першої інстанції щодо неврахування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року у справі № 640/25218/19. Оцінюючи вищевказане рішення суду, на переконання позивачки, слід виходити не із самої наявності цього рішення, а з фактів та обставин, які цим рішенням установлені. Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва встановлені факти та надана правова оцінка обставинам, які самі по собі існували ще під час ухвалення рішення ВККС від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19, а саме протиправність висновку ГРД від 18 червня 2019 року, на підставі якого було ухвалено оскаржуване рішення Комісії.

16. На думку ОСОБА_1, з огляду на імперативні приписи підпункту 4.10.1 пункту
4.10 розділу IV Регламенту було чітко визначено, яке саме рішення могла прийняти Комісія в разі надходження висновку ГРД з порушенням строку. Будь-яка особа, у тому числі й позивачка, у контексті принципу правової визначеності очікувала від ВККС беззаперечного дотримання Регламенту та неприйняття до розгляду висновку, який надійшов з порушенням строку.

17. Скаржниця вказує, що внаслідок ненабрання чинності рішенням ВККС від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19 вона отримала меншу суддівську винагороду. Крім того, суддя ОСОБА_1, яка станом на сьогоднішній день має десятирічний стаж суддівської діяльності, внаслідок того, що процедура кваліфікаційного оцінювання, що розпочалася ще у 2016 році, не завершена та невідомо, коли буде завершена взагалі, не може реалізувати своє право відправляти правосуддя, а також позбавлена права щодо переведення до суду апеляційної інстанції та несе репутаційні ризики в порівнянні з іншими суддями, кваліфікаційне оцінювання щодо яких вже завершено. Це свідчить про порушення щодо позивачки статті 1 Першого протоколу до Конвенції та зумовлює нівелювання передбачених Конституцією України та ~law22~ гарантій незалежності суддів.

18. На підставі викладеного скаржниця просить скасувати оскаржуване рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та прийняти нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити повністю.

Рух апеляційної скарги

19. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16 листопада 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року та призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги

20. На час розгляду справи відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надіслав.

21. Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання суду апеляційної інстанції 20 січня та 24 лютого 2021 року не з'явилися.

22. Ураховуючи повторну неявку сторін у судове засідання, Велика Палата Верховного Суду на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України розглянула справу в порядку письмового провадження.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції

23. Указом Президента України від 16 квітня 2010 року № 544/2010 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено суддею Солом'янського районного суду міста Києва.

24.20 жовтня 2017 року ВККС прийняла рішення № 106/зп-17 про призначення кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно з додатком 1, зокрема судді ОСОБА_1. Цим рішенням встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди (а. с. 191-194, т. 1).

25. Комісія рішенням від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 затвердила графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді окремих суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням ВККС від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17, і відповідно до витягу з додатка 7 до вказаного рішення стосовно судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 призначено іспит під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді на 26 лютого 2018 року (а. с. 199-202, т. 1).

26. ВККС рішенням від 16 березня 2018 року № 54/зп-18 затвердила результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 26 лютого 2018 року, зокрема судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1, яку згідно з додатком 4 до цього рішення допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди" (а. с. 203-206, т. 1).

27. ОСОБА_1 склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 88,875 бала. За результатами виконаного практичного завдання позивачка набрала 94 бали, загалом - 182,875 бала. ОСОБА_1 також пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

28. За результатами співбесіди 17 квітня 2018 року рішенням Комісії № 377/ко-18 визнано підтвердженою інформацію про недостовірність тверджень, указаних суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 в деклараціях доброчесності судді за 2016 та 2017 роки, вирішено звернутися до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 чи відмову в її відкритті та зупинено кваліфікаційне оцінювання відносно неї (а. с. 207-211, т. 1).

29. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 29 серпня 2018 року відкрито дисциплінарну справу щодо судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого ~law23~ (декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації судді).

30. Третя Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 26 вересня 2018 року відмовила у притягненні судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та припинила дисциплінарне провадження.

31.11 травня 2019 року ВККС поновила кваліфікаційне оцінювання ОСОБА_1 та включила її до графіку засідань Комісії на 22 травня 2019 року для проведення співбесіди за результатами дослідження суддівського досьє.

32.22 травня 2019 року у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 на засідання для проведення співбесіди з підстави тимчасової непрацездатності оголошено перерву. Співбесіду за результатами дослідження досьє призначено на 14 год 18 червня 2019 року.

33. Засідання ВККС, призначене на 18 червня 2019 року, знято з розгляду у зв'язку з відсутністю повного складу колегії.

34.18 червня 2019 року до Комісії від ГРД надійшов затверджений 18 червня 2019 року висновок про невідповідність судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, відповідно до якого слідчий суддя ОСОБА_1 ухвалою від 23 січня 2014 року у справі № 760/376/14 обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо особи у зв'язку з його участю в масових акціях протесту. Вказана ухвала відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції (далі - ТСК) від 19 травня 2015 року № 28/2-15 у діях судді ОСОБА_1 під час винесення ухвали від 23 січня 2014 року у справі № 760/376/14 було виявлено грубі порушення, які підпадають під ознаки порушення присяги судді. Рішенням Вищої ради юстиції від 03 грудня 2015 року № 924/0/15-15 установлено порушення в діях судді, але не знайдено підстав для притягнення її до відповідальності за порушення присяги. Сам факт непритягнення судді до дисциплінарної відповідальності не означає відповідність її критеріям доброчесності та професійної етики. На переконання ГРД, установлені у висновку ТСК порушення в умовах Революції Гідності дають підстави вважати, що суддя не дотрималась принципу незалежності та ухвалювала свавільні рішення для демонстрування своєї лояльності чинній владі.

У наступному пункті висновку вказано, що суддя, подаючи декларацію доброчесності за 2016 рік вперше, у пункті 17 підтвердила, що не приймала рішень, передбачених статтею 3 Закону України від 08 квітня 2014 року № 1188-VII "Про відновлення довіри до судової влади", проте вона ухвалювала такі рішення, про що вказано в пункті 1 висновку. Також у висновку вказано інформацію, яка потребує пояснень щодо неодноразових поїздок судді до міста Москви та Автономної Республіки Крим.

35. Відповідно до витягу з протоколу засідання ВККС у складі колегії від 02 жовтня 2019 року № 405 (початок засідання о 10 год 10 хв) затверджено порядок денний з питанням про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Згідно із цим протоколом до зали засідання запрошено суддю ОСОБА_1; члени Комісії поставили їй запитання з метою уточнення інформації, наявної в матеріалах досьє та отриманої за результатами перевірки; ОСОБА_1 відповіла на поставлені запитання та надала роз'яснення стосовно відомостей, наявних у матеріалах досьє; головуючий оголосив про завершення співбесіди з суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1; присутні видалились із зали засідань для обговорення Комісією питань; після обговорення головуючий оголосив ухвалене Комісією рішення (а. с. 71-73, т. 1).

36. ВККС у складі колегії рішенням від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19 визначила, що суддя Солом'янського районного суд міста Києва ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 706,875 бала; визнала суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді. Абзацом третім резолютивної частини цього рішення визначено, що рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту (а. с. 74-80, т. 1).

37. Вважаючи рішення Комісії від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19 у частині абзацу третього резолютивної частини (щодо визначення порядку набрання ним чинності) протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

38. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

39. Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

40. На підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - ~law25~) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності ~law26~, має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

41. Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law27~ відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності ~law28~, оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному ~law29~. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.

42. За правилами ~law30~ кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

43. Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).

44. Відповідно до ~law31~ кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС.

Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов'язана забезпечити прозорість іспиту.

На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

45. ~law32~ визначено, що ГРД утворюється з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає ВККС інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, ВККС висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

46. ~law33~ передбачено, що суддівське досьє має містити висновок ГРД (у разі його наявності).

47. Згідно з пунктом 4.8 Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді та пунктом 4.20 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затверджених рішенням ВККС від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, висновок ГРД включається до відповідного досьє без проведення жодної перевірки, а тому як складова частина досьє, відповідно до положень ~law34~, підлягає обов'язковому дослідженню, тобто розгляду, відповідачем разом з іншими документами, які містяться в досьє кандидата на посаду судді (суддівському досьє).

48. ~law35~ передбачено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє.

49. На підставі ~law36~ Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

50. Отже, у разі наявності висновку ГРД про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, який включається до суддівського досьє невідкладно після його надходження до Комісії, ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

51. Відповідно до підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до Комісії ГРД не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді).

Інформація або висновок подаються до Комісії у паперовій або електронній формі безпосередньо чи за допомогою засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію подання документів. Приймання Комісією інформації або висновку завершується о 18 год 00 хв (о 24 год 00 хв у разі направлення електронною поштою) дня, який передує першому з 10 днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди.

Інформація або висновок вважаються поданими, якщо отримані Комісією у строк, визначений абзацом третім цього пункту. У разі недотримання ГРД строку, визначеного абзацом третім цього пункту, питання щодо розгляду матеріалів вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення. Висновок, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, Комісією не розглядається.

52. Як установив суд першої інстанції, 18 червня 2019 року ГРД надіслала до ВККС висновок про невідповідність судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.

53. Суд першої інстанції також установив, що Комісія у складі колегії рішенням від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19 визначила, що суддя Солом'янського районного суд міста Києва ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 706,875 бала; визнала суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді. Абзацом третім резолютивної частини цього рішення визначено, що рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту
4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.

54. Реагуючи на порушені в апеляційній скарзі питання, Велика Палата Верховного Суду вважає, що в цьому спорі визначальним питанням, на яке потрібно відповісти, є питання про те, чи документ, який за формою, зовнішнім текстуальним вираженням називається висновком ГРД, а його зміст містить відомості, що мають відношення до предмета кваліфікаційного оцінювання, але при цьому поданий до колегії ВККС поза строком, установленим підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту (не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди), у зв'язку із чим колегія ВККС ухвалила рішення його не розглядати, є тим актом, який колегія Комісії має оцінити з юридичної та фактичної сторони та за наслідками такої оцінки ігнорувати, не зважати на нього настільки, щоб ухвалити рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді згідно із ~law37~ і водночас не виконувати абзац другий цієї частини про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

55. З аналізу наведених норм випливає, що в межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов'язком (повноваженням) ВККС є з'ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності такого судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного.

56. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ (чергового) з'їзду суддів України від 22 лютого 2013 року.

57. З контексту наведеного нормативно-правового регулювання випливає, що ГРД збирає, оцінює інформацію щодо судді та у строк не пізніше 10 днів до дня проведення співбесіди із суддею надсилає інформацію щодо нього або ж висновок про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

58. Відповідно до пункту 16 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, дослідження досьє полягає у систематизації, аналізі, зборі, уточненні даних досьє судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання.

59. У пункті 19 цього ж Положення передбачено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію. Послідовне обговорення із суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідності судді займаній посаді.

60. Правилам цього пункту кореспондують положення Регламенту про строк надсилання висновку ГРД, який має бути достатнім та необхідним для того, щоб суддя, який проходить кваліфікаційне оцінювання, мав можливість ознайомитися з такою інформацією та бути готовим до надання пояснень щодо обставин і фактів, викладених у висновку.

61. За результатами співбесіди ВККС у складі колегії надає оцінку інформації або висновку щодо судді та приймає рішення про підтвердження здатності або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

62. У Висновку Ради Європи від 10 квітня 2017 року щодо пункту 3.11 Регламенту ГРД, з посиланням на позиції Консультативної ради європейських суддів, наголошено, що всі процедури індивідуального оцінювання мають надавати суддям змогу висловлювати свою думку стосовно власної діяльності та стосовно оцінки своєї діяльності. Будь-яка процедура має надавати їм можливість оскаржити результати оцінювання в незалежних органах або в суді. Більше того, суддя, роботу якого оцінюють, повинен мати ефективні правові засоби оскарження незадовільних результатів оцінювання, особливо якщо це впливає на "громадянські права" судді в розумінні статті 6 Конвенції.

63. Оцінювання судді за критеріями "компетентність ", "професійна етика", "доброчесність" віднесено до виключних повноважень Комісії, яка з підстав та в порядку, передбачених ~law38~, ухвалює кінцеве та остаточне рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. У випадку якщо ГРД у висновку встановила, що суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

64. Отже, якщо виходити з положень ~law39~, які регламентують процедуру кваліфікаційного оцінювання, та окремо з положень ~law40~ в поєднанні з положеннями пункту 4.10, зокрема підпункту
4.10.1 Регламенту, то можна підсумувати, що колегія ВККС може вчиняти низку дій та рішень для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання судді. Саме колегія ВККС наділена повноваженнями констатувати - підтвердив чи не підтвердив суддя здатність здійснювати повноваження у відповідному суді. У процесі кваліфікаційного оцінювання колегія Комісії вправі визначати - впливає чи не впливає висновок ГРД або надана нею інформація на результат оцінювання, за умови, що висновок ГРД поданий таким чином, що і суддя, і Комісія мали достатньо часу ознайомитися з ним й відповідним чином відреагувати на нього. У межах цієї процедури колегія ВККС може ухвалити рішення не розглядати висновок чи інформацію ГРД, якщо вони подані, приміром, поза строком, установленим підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту.

65. Водночас навіть за умови, коли висновок ГРД потрапив у поле зору колегії ВККС незадовго до початку проведення співбесіди із суддею та з порушенням строків його подання, що зумовило ухвалення рішення про залишення висновку ГРД без розгляду, у розумінні положень абзацу другого ~law41~ це не означає, що колегія ВККС набуває можливості оцінювати, аналізувати та визначати юридичну природу цього документа, вирішувати, чи відповідає він вимогам щодо форми та змісту, встановленим законом, чи є він тією причиною (детермінантою), що зобов'язує (спонукає) колегію ВККС до ухвалення рішення стосовно суті висновку ГРД.

66. Із законодавчого визначення абзацу другого частини першої цієї статті випливає, що якщо у процесі кваліфікаційного оцінювання з'являється таке правове явище чи обставина, як висновок ГРД, тоді закон імперативно й безальтернативно визначає, коли рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає сили остаточного, а також хто, яким чином і якою кількістю голосів має підтримати таке рішення. Із ~law42~одавчого формулювання висновується, що саме ВККС у пленарному складі на своєму засіданні може оцінити слушність висновку ГРД і дати відповідь на інші питання, пов'язані із цим висновком, серед іншого й на ті, що стосуються не тільки змісту (суті), але й стосовно його дійсності, достовірності, об'єктивності, правдивості, дотримання форми, строку та порядку затвердження і подання.

67. Гіпотеза норми абзацу другого ~law43~ через запровадження умови про наявність висновку ГРД щодо невідповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності передбачає диспозицію у виді подолання висновку ГРД одинадцятьма голосами членів ВККС на пленарному засіданні цього органу, яка не встановлює жодних додаткових, особливих чи конкретних умов, яким має відповідати висновок ГРД як за змістом, так і за формою, строком чи порядком його подання. Інакше кажучи, необхідність підтвердження рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді ~law44~ пов'язує із самим тільки фактом негативного висновку ГРД, який у часі був поданий до моменту ухвалення колегією ВККС позитивного для судді рішення.

68. З наведених вище законодавчих положень випливає також, що колегія ВККС, коли ухвалює рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про підтвердження здатності судді здійснювати повноваження у відповідному суді, не задіює власних владних повноважень і не вдається до застосування якісних і кількісних критеріїв чи інших оцінних характеристик, власного розсуду, а лише відтворює, реалізує волю, веління, функцію норми закону. За цієї правової ситуації колегія ВККС не здійснює своїх дискреційних повноважень.

69. В аспекті викладеного Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне рішення Комісія прийняла у спосіб, на підставі та в межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, а також з дотриманням права особи на участь у процесі прийняття рішення. При цьому висновки суду ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному досліджені фактичних обставин справи й правильному застосуванні норм матеріального права.

70. У зв'язку із цим Велика Палата Верховного Суду вважає непереконливими та спростовними доводи скаржниці про прийняття Комісією оскаржуваного рішення без зазначення правових підстав та про неналежне дослідження судом доказів і відображених у рішенні фактів. До того ж формулювання абзацу другого ~law45~ є достатньо передбачуваним та дає ВККС вказівку щодо обставин та умов, за яких цей державний орган зобов'язаний ухвалити відповідне рішення.

71. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 9901/489/19 (провадження № 11-482сап19).

72. Доводи апеляційної скарги про наявність рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року у справі № 640/25218/19, яким визнано протиправним і скасовано висновок ГРД від 18 червня 2019 року, не впливають на правильність рішення колегії Комісії від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19, оскільки на час його прийняття вказаний висновок був чинним.

73. Під час розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду додатково встановила, що ВРП рішенням від 24 грудня 2020 року № 3643/0/15-20 на підставі підпункту 3 пункту 2 розділу 2 Закону України від 04 червня 2020 року № 679-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України", який набрав чинності 20 червня 2020 року, внесла Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Солом'янського районного суду міста Києва.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

74. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

75. На підставі статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

76. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

І. В. Григор'єва О. М. Ситнік

М. І. Гриців В. М. Сімоненко

Д. А. Гудима І. В. Ткач

Ж. М. Єленіна С. П. Штелик

В. С. Князєв