Історія справи

Постанова ВП ВС від 10.09.2019 року у справі №826/14675/16
Ухвала КАС ВП від 18.12.2018 року у справі №826/14675/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 826/14675/16

Провадження № 11-160апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Запоріжжя 2012» (далі - ТОВ «Велес Запоріжжя 2012») до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - Департамент реєстраційних послуг), державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстраційних послуг Ніколової Наталії Володимирівни (далі - державний реєстратор), Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомісія), треті особи - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» (далі - ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант»), ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій державного реєстратора щодо державної реєстрації змін до установчих документів, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ТОВ «Велес Запоріжжя 2012»на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року (судді Кучма А. Ю., Аліменко В. О., Безименна Н. В.),

УСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ТОВ «Велес Запоріжжя 2012» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії державного реєстратора щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 19 липня 2016 року № 11031050081001323;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 19 липня 2016 року № 11031050081001323;

- визнати протиправними дії державного реєстратора щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 19 липня 2016 року № 11031050082001323;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 19 липня 2016 року № 11031050082001323;

- зобов`язати Нацкомісію внести зміни до Реєстру фінансових установ стосовно ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» з урахуванням скасованих: державної реєстрації змін до установчих документів ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 19 липня 2016 року № 11031050082001323 та державної реєстрації змін до установчих документів ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 19 липня 2016 року № 11031050082001323.

На обґрунтування позовних вимог до державного реєстратора ТОВ «Велес Запоріжжя 2012» зазначало, що оскаржувані реєстраційні дії проведені державним реєстратором з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки: протоколи загальних зборів від 15 липня 2016 року б/н, від 18 липня 2016 року б/н, від 19 липня 2016 року б/н не відповідають законодавству (збори учасників не проводились, рішення, наведені в них, не приймались, реєстри учасників присутніх на зборах не складались, у вказаний період окремі учасники товариства знаходились поза межами України); державний реєстратор не перевірив документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів чи відмови у державній реєстрації та здійснив реєстраційні дії на підставі протоколів зборів, які не мають юридичної сили.

Крім того, позивач зазначав, що нова редакція Статуту підписана ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» як учасником (з особливим статусом), тобто особою, яка на дату підписання Статуту ще не була власником частки і не могла вчиняти такі дії. При цьому товариство здійснило купівлю часток (всього 29,7 частки) без отримання письмового погодження Націкомісії.

На думку ТОВ «Велес Запоріжжя 2012», у державного реєстратора не було підстав для реєстрації нової редакції Статуту та внесення змін до Державного реєстру (зміна складу учасників), оскільки ОСОБА_1 не набув статусу учасника товариства та не мав права підписувати нову редакцію Статуту.

На обґрунтування позовних вимог до Нацкомісії ТОВ «Велес Запоріжжя 2012» зазначало, що з метою негайного приведення у відповідність інформації про товариство в державному реєстрі фінансових установ необхідно внести зміни до Реєстру фінансових установ стосовно ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» з урахуванням скасованих державної реєстрації змін до установчих документів ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 19 липня 2016 року № 11031050082001323 та державної реєстрації змін до установчих документів ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 19 липня 2016 року № 11031050082001323.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 2 березня 2017 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для скасування оскаржуваних реєстраційних дій, які державним реєстратором проведені з урахуванням усіх обставин справи, оскільки заявником для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи подано весь необхідний пакет документів, підстав для залишення документів без розгляду чи для відмови виявлено не було.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що у Нацкомісії відсутні правові підстави для призначення довіреної особи, якій передається право брати участь у голосуванні, що свідчить про відсутність підстав для задоволення похідної вимоги щодо зобов`язання Нацкомісії внести зміни до Реєстру фінансових установ стосовно ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» з урахуванням скасованих державної реєстрації змін до установчих документів ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 19 липня 2016 року № 11031050082001323 та державної реєстрації змін до установчих документів ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 19 липня 2016 року № 11031050082001323.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 7 листопада 2018 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 березня 2017 року скасував, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад свідчить про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом з метою захисту корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин.

Апеляційний суд також зазначив, що державний реєстратор не наділений повноваженнями встановлювати достовірність даних, зазначених в документах, а тільки зобов`язаний перевірити відповідність відомостей, які вказані в заяві на внесення змін, відомостям, які зазначені в поданих документах, тоді як згідно з частиною четвертою статті 35 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та господарських формувань» (далі - Закон № 755-IV) особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Велес Запоріжжя 2012» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року, адміністративну справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Так, у касаційній скарзі ТОВ «Велес Запоріжжя 2012»зазначає, що насамперед підставами звернення з цим позовом є вимоги до державного реєстратора щодо неналежного виконання ним повноважень під час офіційного визнання та засвідчення державою фактів зміни відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Висновок апеляційного суду про відсутність у Департаменту реєстраційних послуг та державного реєстратора повноважень встановлювати достовірність даних, зазначених в документах для проведення незаконних реєстраційних дій, зроблений внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, визначених статтями 6, 25, 28 Закону № 755-ІV.

До того ж, апеляційний суд залишив без уваги той факт, що корпоративний спір про визнання недійсними рішень учасників ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант», оформлених протоколами зборів учасників від 15 липня 2016 року б/н, від 18 липня 2016 року б/н, від 19 липня 2016 року б/н, було передано на розгляд господарського суду окремо, без вимог щодо оскарження реєстраційних дій, що повністю відповідало вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції, чинній на час звернення до суду.

На час розгляду цієї справи у апеляційному суді корпоративний спір було вирішено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24 липня 2018 року у справі № 910/21845/16, яке набрало законної сили, а положення ГПК не передбачають оскарження в порядку господарського судочинства рішень державних реєстраторів окремо від спорів, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

У запереченнях на касаційну скаргу ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» та Нацкомісія вважають, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що цей позов зумовлений необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин, та просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 лютого 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, оскільки ТОВ «Велес Запоріжжя 2012» оскаржує судове рішення, зокрема, і з мотивів порушення судами правил предметної юрисдикції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіній І. В.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 березня 2019 року прийняла цю справу до розгляду та призначила її розгляд в порядку письмового провадження.

30 травня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 9/0/30-19, виданого на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 «Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду», відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 КАС межах наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, згідно з пунктом 1.4 Статуту ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів від 5 серпня 2014 року № 05/08/01, учасниками товариства були: Компанія «Джеофорд Ел Ел Пі» (9,90 частки), Компанія «Фрейзер Корпорейшн» (9,90 частки), Компанія «Дункан Промоушнз ЛТД»

(9,90 частки), ТОВ «Велес Запоріжжя 2012» (9,90 частки), ПрАТ «ТЕРА-ГАРАНТ»

(42,81 частки), ТОВ Фірма «ТЕРА» ЛТД (0,22 частки), ОСОБА_2 (9,90 частки), ОСОБА_3 (7,47 частки).

15 липня 2016 року згідно з протоколом загальних зборів учасників ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» про придбання часток у статутному капіталі товариства, що належать Компанії «Джеофорд Ел Ел Пі» (9,90 частки), Компанії «Фрейзер Корпорейшн» (9,90 частки), Компанії «Дункан Промоушнз ЛТД» (9,90 частки), згідно з яким ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» як покупцем було укладено договори купівлі-продажу часток у статутному капіталу з Компанією «Джеофорд Ел Ел Пі», Компанією «Фрейзер Корпорейшн», Компанією «Дункан Промоушнз ЛТД» як продавцями, у результаті яких ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» придбало 29,70 частки власного статутного капіталу, що відноситься до категорії «істотна участь».

У подальшому згідно з протоколом загальних зборів учасників ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 18 липня 2016 року № б/н змінено склад учасників товариства, затверджено Cтатут ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» в новій редакції та вирішено здійснити заходи щодо державної реєстрації нової редакції Cтатуту товариства.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» від 19 липня 2016 року № б/н загальними зборами вирішено продати громадянину України ОСОБА_1 придбані товариством 29,70 частки у статутному капіталі (фонді), що становить розмір внеску до статутного капіталу (фонду) товариства - 3 656 917,60 грн, за ціною 3 656 917,60 грн; укладено з ОСОБА_1 відповідний договір купівлі-продажу часток; уповноважено виконуючого обов`язки директора Пилипенка Д . Г . на укладення зазначеного договору від імені ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант».

Крім того, 19 липня 2016 року на зборах учасників ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» вирішено перерозподілити частки учасників у статутному капіталі (фонді) товариства, затвердити Cтатут ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» у новій редакції та здійснити заходи щодо державної реєстрації нової редакції Cтатуту товариства.

19 липня 2016 року державним реєстратором проведено реєстрацію змін до Статуту (зміна складу засновників), які відбулися 18 липня 2016 року та реєстрацію змін до Статуту (зміна складу засновників), які відбулися 19 липня 2016 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Не погодившись із указаними реєстраційними діями, ТОВ «Велес Запоріжжя 2012» звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС (тут і далі - в редакції, чинній на час ухвалення рішення апеляційним судом) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК (у редакції, чинній на час звернення до суду) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Так, ТОВ «Велес Запоріжжя 2012» оскаржує до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант», реєстрації змін до Статуту (зміна складу засновників), посилаючись при цьому на недотримання суб'єктом владних повноважень встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Проте з висловлених під час розгляду справи мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана, зокрема, з можливою невідповідністю законодавству протоколів загальних зборів від 15, 18 та 19 липня 2016 року.

Отже, звернення ТОВ «Велес Запоріжжя 2012» до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту їх корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а (провадження № 11-479апп18), 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а (провадження № 11-574апп18), 12 червня 2019 року у справі № 344/10480/16-а (провадження № 11-140апп19).

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують цих висновків.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки закриття апеляційним судом провадження у цій справі відповідає правильному застосуванню норм матеріального та процесуального права, касаційну скаргу ТОВ «Велес Запоріжжя 2012» слід залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року - без змін.

Керуючись статтями 243, 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Запоріжжя 2012» залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. ПрокопенкоСудді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукВ. В. Пророк Ю. Л. ВласовЛ. І. Рогач М. І. ГрицівО. М. Ситнік Д. А. ГудимаО. С. Ткачук В. І. ДанішевськаВ. Ю. Уркевич Ж. М. ЄленінаО. Г. Яновська