Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року

Друк

Пошук

855

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

велика палата верховного суду ( ВП ВС )

Історія справи

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року

м. Київ

Провадження № 11-967сап19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,

учасники справи:

представник скаржника - Кошлій Р. В.,

представник Вищої ради правосуддя - Русакова І. Г.,

розглянула в судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» (далі - АТ «Сбербанк», АТ відповідно) на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст скарги та її обґрунтування

1. 12 вересня 2019 року АТ «Сбербанк» звернулося до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19 про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , суддів Київського апеляційного адміністративного суду (нині - Шостий апеляційний адміністративний суд) ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6».

2. На обґрунтування скарги АТ «Сбербанк» зазначило, що:

- при вирішенні питання про відвід членів ВРП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідач порушив частину третю статті 33 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), оскільки головуючий на засіданні зобов`язаний ознайомити із заявою про відвід члена ВРП, якому заявлено відвід;

- на порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) ухвала ВРП від 13 серпня 2019 року містить ознаки свавільного судочинства, оскільки в цій ухвалі неправильно викладені доводи АТ «Сбербанк» про відвід члену ВРП ОСОБА_2 , вказані в заяві про відвід;

- ВРП порушила приписи частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII, оскільки до проголошення оскаржуваного рішення ВРП у президії цього органу під час розгляду скарги АТ «Сбербанк» знаходився член ВРП ОСОБА_8, який входив до складу Дисциплінарної палати, що ухвалила рішення від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19;

- оскаржуване рішення ВРП не підписано членом ВРП ОСОБА_8, який приймав участь 13 серпня 2019 року у засіданні ВРП при розгляді скарги АТ «Сбербанк» на рішення дисциплінарного органу;

- висновки ВРП при постановленні оскаржуваного рішення та звільненні від відповідальності суддів за обставин, за яких у аналогічних ситуаціях інші судді притягувалися до дисциплінарної відповідальності за такі ж самі (або ж менш суттєві) діяння, є порушенням принципу правової визначеності та несправедливістю.

3. З огляду на викладене АТ «Сбербанк» вважає оскаржуване рішення ВРП протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Позиція ВРП

4. 27 січня 2020 року ВРП подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на скаргу, у якому вказала, що не погоджується з її доводами та вважає їх безпідставними.

5. ВРП зазначила, що: оскаржуване рішення ВРП прийнято її повноважним складом та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні; сторони були повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, зазначена інформація своєчасно оприлюднена на вебсайті ВРП; у засіданні ВРП брав участь представник АТ «Сбербанк»; оскаржуване рішення містить посилання на підстави та мотиви, з яких ВРП відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та припинила дисциплінарне провадження.

6. На думку ВРП, зазначені у скарзі підстави для відводу її членів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вимогами закону не узгоджені та не можуть мати наслідком скасування оскаржуваного рішення ВРП.

7. Доводи скарги про участь в ухваленні рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19 члена ВРП ОСОБА_8, який брав участь під час ухвалення рішення Третьою Дисциплінарною палатою ВРП від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19, та відсутність його підпису в оскаржуваному рішенні ВРП є безпідставними, оскільки члени Третьої Дисциплінарної палати ВРП, зокрема й член ВРП ОСОБА_8, участі в ухваленні оскаржуваного рішення не брали, до нарадчої кімнати не видалялись, відтак і немає їх підписів у тексті рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19.

8. У зв`язку з викладеним ВРП просить відмовити в задоволенні скарги АТ «Сбербанк».

Рух скарги

9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 жовтня 2019 року відкрила провадження за скаргою АТ «Сбербанк» на рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19.

10. У судовому засіданні 06 лютого 2020 року представник АТ «Сбербанк» підтримав скаргу та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

11. Представник ВРП заперечив проти задоволення скарги АТ «Сбербанк» з мотивів, наведених у відзиві.

Обставини, установлені матеріалами справи

12. Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 318/2009 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п`ять років, а Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VІII обраний на посадусудді цього суду безстроково.

13. Постановою Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року № 3802-ХІІ ОСОБА_4 обраний суддею Військового суду Київського гарнізону, Постановою Верховної Ради України від 18 березня 2004 року № 1633-ІV обраний суддею Військового місцевого суду Київського гарнізону безстроково, а Постановою Верховної Ради України від 05 червня 2008 року № 334-VI - суддею Київського апеляційного адміністративного суду безстроково.

14. Указом Президента України від 26 квітня 1996 року № 301/96 ОСОБА_5 призначений суддею Олександрівського міського суду Кіровоградської області, Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2001 року № 2423-ІІІ обраний на посаду судді Олександрівського міського суду Кіровоградської області безстроково, Указом Президента України від 16 грудня 2002 року № 1160/2002 переведений на посаду судді Печерського районного суду міста Києва, а Постановою Верховної Ради України від 16 квітня 2009 року № 1281-VI обраний на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду безстроково.

15. Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 1994 року № З02/94-ВР ОСОБА_6 обраний на посаду судді Військового суду Чернігівського гарнізону, Постановою Верховної Ради України від 02 березня 2000 року № 1496-ІІІ - на посаду судді Військового суду Чернігівського гарнізону безстроково, а Постановою Верховної Ради України від 09 вересня 2010 року № 2513-VI - на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду безстроково.

16. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 296/2018 суддів Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 переведено на роботу на посадах суддів Шостого апеляційного адміністративного суду.

17. 05 липня 2018 року до ВРП надійшла скарга АТ «Сбербанк», подана адвокатом Кошлієм Р. В., на дії суддів Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1, Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у якій зазначалося про істотне порушення цими суддями норм процесуального права, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав, порушення засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, допущення поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

18. Скаржник зазначив, що місцевий адміністративний суд всупереч вимогам закону та обставинам справи вигадав неіснуючі обставини для витребування Київським апеляційним господарським судом оригіналу господарської справи, на підставі надуманих обставин відмовив АТ «Сбербанк» у задоволенні позову. Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 23 січня 2018 року продублював зміст оскаржуваної постанови місцевого суду, повністю проігнорував доводи апеляційної скарги АТ «Сбербанк». У зв`язку із цим у скарзі ставилося питання про притягнення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності.

19. На підставі автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП вказану скаргу передано члену ВРП ОСОБА_9 для проведення перевірки.

20. За результатами попередньої перевірки відомостей, викладених у скарзі АТ «Сбербанк» щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, член Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_9 склав висновок від 27 вересня 2018 року з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно вказаних суддів.

21. Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 07 листопада 2018 року № 3365/3дп/15-18 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

22. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19 відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та припинено дисциплінарне провадження.

23. Під час розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП установила, що АТ «Сбербанк» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського апеляційного господарського суду про визнання неправомірними дій відповідача щодо витребування у Господарського суду Черкаської області листом від 25 січня 2016 року № 240/16 справи № 925/100/15.

24. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що Київський апеляційний господарський суд як суб`єкт владних повноважень протиправно витребував господарську справу № 925/100/15, що унеможливило продовження слухання Господарським судом Черкаської області справи про банкрутство.

25. Так, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30 квітня 2015 року порушено провадження у справі № 925/100/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Торговий дім «Сван».

26. Листом від 25 січня 2016 року № 240/16 Київський апеляційний господарський суд витребував у Господарського суду Черкаської області справу № 925/100/15 у зв`язку із надходженням касаційної скарги ТОВ «ТПК Агроінтекс» на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08 червня 2015 року.

27. Вважаючи протиправними дії Київського апеляційного господарського суду щодо витребування справи № 925/100/15, АТ «Сбербанк» зазначило, що у Київського апеляційного господарського суду не було правових підстав для витребування зазначеної господарської справи, оскільки такі дії суду прямо суперечать статтям 8, 19, 129 Конституції України та створюють позивачеві перешкоди в доступі до правосуддя.

28. Указаній справі було присвоєно номер 826/11305/16 та передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1.

29. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року (суддя ОСОБА_1) відмовлено у задоволенні позову АТ «Сбербанк».

30. Суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «ТПК Агроінтекс» подало касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду про відмову в поновленні процесуального строку, яка підлягає оскарженню згідно з пунктом 24 статті 106 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття постанови Окружним адміністративним судом міста Києва; далі - ГПК України). Отже, Київський апеляційний господарський суд листом від 25 січня 2016 року № 240/16 правомірно надіслав запит до Господарського суду Черкаської області щодо надання справи № 925/100/15, а не копій окремих матеріалів, у зв`язку із надходженням касаційної скарги ТОВ «ТПК Агроінтекс». З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Сбербанк» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

31. Не погодившись із постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року, АТ «Сбербанк» подало апеляційну скаргу.

32. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року (судді ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6) апеляційну скаргу АТ «Сбербанк» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року - без змін.

33. Колегія суддів апеляційного суду погодилась із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

34. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, АТ «Сбербанк» подало касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року.

35. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою АТ «Сбербанк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року. Витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/11305/16.

36. Оцінюючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Третя Дисциплінарна палата ВРП керувалася тим, що: за результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) установлено, що 08 червня 2015 року у справі № 925/100/15 Київський апеляційний господарський суд постановив два рішення - ухвалу та постанову; ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08 червня 2015 року відмовлено в задоволенні заяв АТ «Перший український міжнародний банк» та АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про відвід суддів Гарник Л. Л. та Пантелієнко В. О. від розгляду справи № 925/100/15. Жодної іншої ухвали, датованої 08 червня 2015 року, ані ЄДРСР, ані матеріали адміністративної справи не містять; постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 червня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Сван» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30 квітня 2015 року у справі № 925/100/15 без змін. Матеріали справи № 925/100/15 повернуто до Господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.

37. За висновком дисциплінарного органу, Київський апеляційний господарський суд 08 червня 2015 року у справі № 925/100/15 постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви про відвід суддів, яка згідно із частиною першою статті 106 ГПК України не підлягає оскарженню в касаційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду. Проте судді ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не надали належної оцінки вказаним обставинам, а натомість дійшли висновку про те, що Київський апеляційний господарський суд правомірно витребував з Господарського суду Черкаської області справу № 925/100/15 для направлення на розгляд до суду касаційної інстанції у зв`язку з тим, що ТОВ «ТПК «Агроінтекс» подало касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду, яка, на переконання суду, підлягає оскарженню згідно з пунктом 24 частини першої статті 106 ГПК України. Втім ВРП та її дисциплінарні палати на підставі статті 131 Конституції України, статті 3 Закону № 1798-VIII не є органами правосуддя і до їх повноважень не належить перевірка законності та обґрунтованості судових рішень. Таким правом відповідно до норм глави 2 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наділений, зокрема, Верховний Суд як суд касаційної інстанції в адміністративних справах. Доводи дисциплінарної скарги щодо неповноти дослідження обставин справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам, порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права можуть бути перевірені лише судом касаційної інстанції у порядку, передбаченому КАС України.

38. Третя Дисциплінарна палата ВРП також вказала, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року, а також постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі № 826/11305/16 містять аналіз позовних вимог та заперечень відповідача, а також виклад мотивів відхилення доводів позивача, наведених у позовній заяві, а згодом і в апеляційній скарзі.

39. Ураховуючи зазначене, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що в діях суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 немає складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору), а отже, немає підстав і для притягнення вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності.

40. 09 квітня 2019 року АТ «Сбербанк» звернулося до ВРП зі скаргою на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19.

41. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами ВРП від 09 квітня 2019 року доповідачем за цією скаргою визначено члена ВРП ОСОБА_10.

42. За результатами перевірки відомостей, наведених у скарзі, член ВРП Говоруха В. І. дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП (висновок від 07 травня 2019 року).

43. За результатами розгляду скарги АТ «Сбербанк» ВРП прийняла рішення від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19 про залишення без змін рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19 про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , суддів Київського апеляційного адміністративного суду (нині - Шостий апеляційний адміністративний суд) ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

44. При ухваленні оскаржуваного рішення ВРП керувалася тим, що орган, який здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, не вповноважений перевіряти законність судового рішення, а зобов`язаний перевірити дії судді під час ухвалення такого рішення в частині наявності порушень, які є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

45. До того ж ВРП зазначила, що АТ «Сбербанк» скористалося наданимчастиною першою статті 328 КАС України правом на оскарження судових рішень до суду касаційної інстанції, до компетенції якого належить перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи. При цьому оцінка наведених судами першої та апеляційної інстанцій мотивів ухвалення судових рішень із точки зору їх відповідності встановленим обставинам справи, повноти з`ясування таких обставин, правильності тлумачення та застосування норм права при вирішенні спору є виключною компетенцією суду касаційної інстанції.

46. З огляду на наведене ВРП вказала, що висновок Дисциплінарної палати про відсутність у діях суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 складу дисциплінарного проступку під час розгляду справи № 826/11305/16 є правильним, а наведені АТ «Сбербанк» у скарзі доводи не спростовують висновків, зазначених у рішенні Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19, і не дають підстав для його скасування.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків ВРП, рішення якої переглядається, та аргументів учасників справи

47. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

48. З метою усунення прогалин національного законодавства, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», 21 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон № 1798-VIII, який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.

49. Статтею 1 цього Закону передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

50. Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП.

51. Главою 4 розділу II Закону № 1798-VIII визначено порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.

52. Так, частинами першою, сьомою та восьмою статті 49 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, у якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.

53. У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.

54. Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватися з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов`язані зі скаргою, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.

55. Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

56. Згідно із частинами першою, третьою та десятою статті 51 Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

57. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.

58. За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП має право:

1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження;

2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;

3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;

4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;

5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

59. На підставі частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.

60. Частиною сьомою статті 266 КАС України визначено, що на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду.

61. Наведені вище положення Закону № 1798-VIII та норми частини сьомої статті 266 КАС України узгоджуються з пунктом 77 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, у якому, серед іншого, зазначено, що організація дисциплінарного розгляду в кожній країні повинна бути такою, що дозволяє подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду.

62. Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;

3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;

4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

63. У пункті 123 рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою, навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов`язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції» (див. пункт 29 рішення від 10 лютого 1983 року у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії»; пункт 42 рішення від 14 листопада 2006 року у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства», заява № 60860/00). У межах скарги за статтею 6 Конвенції, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, у який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (див. пункти 44-47 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайян проти Сполученого Королівства» та пункт 43 вищезазначеного рішення у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства»).

64. Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції, справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватися в контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, зобов`язані обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

65. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

66. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

67. Ураховуючи висновки ЄСПЛ та положення Конвенції, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне повно та всебічно перевірити оскаржуване рішення ВРП, у тому числі на предмет його відповідності вимогам статті 52 Закону № 1798-VIII.

68. Стаття 18 Закону № 1798-VIII передбачає, що ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п`ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.

69. Згідно з положеннями частини другої статті 30 Закону № 1798-VIII засідання ВРП у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.

70. Наявна в матеріалах справи ксерокопія оскаржуваного рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19 свідчить про те, що це рішення підписане повноважним складом ВРП та всіма її членами, які брали участь у його ухваленні (12 членів).

71. Під час розгляду скарги АТ «Сбербанк» ВРП у встановленому порядку вирішила заявлені скаржником відводи членам ВРП ОСОБА_2 та ОСОБА_3, постановивши ухвали про відмову у задоволенні заявлених відводів. При цьому поясненнями представника ВРП у судовому засіданні встановлено, що з поданими заявами про відводи усі члени ВРП були ознайомлені до початку засідання ВРП.

72. З урахуванням викладеного члени ВРП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правомірно взяли участь у розгляді скарги АТ «Сбербанк» на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19. Незгода скаржника зі змістом постановлених ВРП ухвал про відмову у задоволенні заявлених членам ВРП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відводів не є підставою для скасування оскаржуваного рішення ВРП.

73. У поданій скарзі АТ «Сбербанк» також посилається на те, що ВРП порушила приписи частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII, оскільки до проголошення оскаржуваного рішення ВРП у президії цього органу при розгляді скарги АТ «Сбербанк» знаходився член ВРП ОСОБА_8, який входив до складу Дисциплінарної палати, що ухвалила рішення від 06 березня 2019 року.

74. У відзиві на скаргу АТ «Сбербанк» ВРП зазначила, що члени Третьої Дисциплінарної палати ВРП участі в ухваленні оскаржуваного рішення ВРП не брали та до нарадчої кімнати не видалялись.

75. Перевіряючи наведені скаржником доводи на обґрунтування скарги, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

76. Відповідно до частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII у розгляді скарги не беруть участі члени ВРП, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення. Член Дисциплінарної палати, який був доповідачем у дисциплінарній справі при її розгляді Дисциплінарною палатою, має право виступити на засіданні ВРП, у якому розглядається скарга на рішення Дисциплінарної палати, із доповіддю щодо рішення Дисциплінарної палати.

77. Таким чином, у розгляді скарги не беруть участі члени ВРП, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення.

78. Як убачається з витягу з протоколу засідання ВРП від 13 серпня 2019 року № 61, скаргу на рішення дисциплінарного органу від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19 ВРП розглянула у складі: головуючого - Голови ВРП ОСОБА_10, членів ВРП ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19. Саме вказаний склад членів ВРП, який приймав участь в ухваленні оскаржуваного рішення, підписав рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19.

79. З наявного на вебсайті ВРП відеозапису її засідання від 13 серпня 2019 року № 61 убачається, що член ВРП ОСОБА_8 після оголошення початку розгляду скарги АТ «Сбербанк» на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19 покинув президію та повернувся до неї під час знаходження членів ВРП, які брали участь у розгляді вказаної скарги, у нарадчій кімнаті. За таких обставин присутність члена ВРП ОСОБА_8 у президії під час оголошення прийнятого ВРП у нарадчій кімнаті за його відсутності рішення за скаргою АТ «Сбербанк» не може бути визнана участю в розгляді вказаної скарги.

80. Отже, посилання скаржника на те, що при розгляді скарги АТ «Сбербанк» приймав участь член ВРП ОСОБА_8, який входить до складу Дисциплінарної палати, що ухвалила рішення від 06 березня 2019 року, спростовуються наведеними матеріалами справи.

81. Зазначене також спростовує доводи скаржника про те, що оскаржуване рішення ВРП не підписано членом ВРП ОСОБА_8, який приймав участь у засіданні ВРП при розгляді скарги АТ «Сбербанк», оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказаний член ВРП не приймав участі у розгляді скаргиАТ «Сбербанк» на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19.

82. Матеріалами справи також установлено, що судді ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та АТ «Сбербанк» були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, вказана інформація також була своєчасно оприлюднена на вебсайті ВРП. У засіданні ВРП взяв участь представник АТ «Сбербанк», який надавав свої пояснення та відповіді на запитання членів ВРП.

83. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що немає підстав, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII, для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

84. Оцінюючи рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19 щодо наявності в ньому підстав та мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду вважає, що визначальним критерієм правомірності оскаржуваного рішення є встановлення ВРП та її дисциплінарним органом обставин, що свідчать про відсутність у діях суддів ознак дисциплінарного проступку.

85. ВРП та її дисциплінарний орган установили, що АТ «Сбербанк» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського апеляційного господарського суду про визнання неправомірними дій відповідача щодо витребування у Господарського суду Черкаської області листом від 25 січня 2016 року № 240/16 справи № 925/100/15.

86. Указаній справі було присвоєно номер 826/11305/16 та передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1.

87. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року (суддя ОСОБА_1) відмовлено у задоволенні позову АТ «Сбербанк».

88. Не погодившись із постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року, АТ «Сбербанк» подало апеляційну скаргу.

89. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року (судді ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6) апеляційну скаргу АТ «Сбербанк» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року - без змін.

90. Колегія суддів апеляційного суду погодилась із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

91. Відповідно до частин першої та другої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

92. Згідно зі статтею 3 Закону № 1798-VIII до повноважень ВРП не належить перевірка законності судових рішень.

93. Частиною першою статті 327 КАС України визначено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

94. На підставі частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

95. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина четверта статті 328 КАС України).

96. Під час розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП установила, що, не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, АТ «Сбербанк» подало касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року.

97. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 лютого 2018 року відкрив касаційне провадження за скаргою АТ «Сбербанк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, а також витребував з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/11305/16.

98. ВРП та її дисциплінарний орган дійшли висновку, що доводи дисциплінарної скарги АТ «Сбербанк» щодо неповноти дослідження обставин справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам, порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права можуть бути перевірені лише судом касаційної інстанції в порядку, визначеному КАС України.

99. ВРП та її дисциплінарний орган також установили, що скарга АТ «Сбербанк» містить посилання на неналежну вмотивованість указаних вище рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

100. У пункті 3 Висновку № 11 (2008) КРЄС щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

101. ЄСПЛ у пункті 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та здійснити перегляд у вищій інстанції. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

102. З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що, ухвалюючи постанову від 19 квітня 2017 року, Окружний адміністративний суд міста Києва під головуванням судді ОСОБА_1 виходив із того, що ТОВ «ТПК Агроінтекс» подало касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду про відмову в поновленні процесуального строку, яка підлягає оскарженню згідно з пунктом 24 статті 106 ГПК України. Отже, Київський апеляційний господарський суд листом від 25 січня 2016 року № 240/16 правомірно надіслав запит до Господарського суду Черкаської області щодо надання справи № 925/100/15, а не копій окремих матеріалів, у зв`язку із надходженням касаційної скарги ТОВ «ТПК Агроінтекс». З огляду на наведенесуд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Сбербанк» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

103. Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 постановою від 23 січня 2018 року апеляційну скаргу АТ «Сбербанк» залишив без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року - без змін. При цьому колегія суддів апеляційного суду погодилась із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

104. ВРП та її Третя Дисциплінарна палата установили, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року, а також постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі № 826/11305/16 містять аналіз позовних вимог та заперечень відповідача, а також виклад мотивів відхилення доводів позивача, наведених у позовній заяві, а згодом і в апеляційній скарзі.

105. Під час розгляду дисциплінарної справи ВРП та її Дисциплінарна палата не встановили ознак злочинного наміру чи очевидної недбалості в діях суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 при розгляді ними справи № 826/11305/16.

106. Отже, приймаючи оскаржуване рішення від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19 про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , суддів Київського апеляційного адміністративного суду (нині - Шостий апеляційний адміністративний суд) ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6», ВРП виходила із того, що в діях суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 під час розгляду справи № 826/11305/16 немає складу дисциплінарного проступку.

107. Велика Палата Верховного Суду вважає правильними ці висновки ВРП та її Дисциплінарної палати з огляду на таке.

108. Відповідно до частин першої та четвертої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

109. У пункті 18 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, визначено, що судді можуть бути тимчасово усунуті від посади або звільнені тільки з причин їх нездатності виконувати свої обов`язки чи поведінки, невідповідної до посади, яку вони займають.

110. У Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленій 17 листопада 2010 року, зазначено, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для відповідальності судді, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункти 66, 68). Подібна позиція висловлена й Венеціанською комісією у висновку від 16-17 березня 2007 року № CDL-AD(2007)003 щодо законопроекту про судоустрій та статус суддів в Україні. У ньому було наголошено, що неправильне тлумачення закону суддею має вирішуватися шляхом апеляції, а не дисциплінарної процедури (пункт 40).

111. Аналізуючи зміст оскаржуваного рішення ВРП, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ВРП, її Дисциплінарна палата не встановили та з матеріалів справи не вбачається злочинного наміру або грубої недбалості суддів ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 при ухваленні ними рішень у справі № 826/11305/16.

112. Ураховуючи викладене, а також зважаючи на те, що рішення відповідача від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19 містить мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків,Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні підстави, передбачені пунктом 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII, для його скасування.

Висновки за результатами розгляду скарги

113. На підставі частини восьмої статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення ВРП або залишити його без змін.

114. Оскільки ВРП, приймаючи оскаржуване рішення, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, пропорційно, з урахуванням права на участь у процесі прийняття рішення, а також своєчасно, тобто протягом розумного строку, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги АТ «Сбербанк» про скасування рішення ВРП від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19 «Про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , суддів Київського апеляційного адміністративного суду (нині - Шостий апеляційний адміністративний суд) ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6».

115. При цьому дії та рішення відповідача і його дисциплінарного органу не характеризувалися недоліками, які б могли поставити під сумнів принципи незалежності та неупередженості, як це було встановлено ЄСПЛ у рішеннях у справах «Олександр Волков проти України» (пункти 109-131) і «Куликов та інші проти України» (пункти 135-137), а подальший перегляд справи Великою Палатою Верхового Суду з урахуванням усіх ключових аргументів АТ «Сбербанк» гарантує відсутність впливу будь-яких недоліків на результат дисциплінарного провадження.

Керуючись статтями 266, 344, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» на рішення Вищої ради правосуддя від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 06 березня 2019 року № 682/3дп/15-19, залишити без задоволення.

2. Рішення Вищої ради правосуддя від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Князєв

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук В. В. Пророк

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

М. І. Гриців О. М. Ситнік

Д. А. Гудима О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська