Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року Справа № 910/10908/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні

скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор"

на рішення господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року

та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 січня 2015 року

у справі № 910/10908/14

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімзбут"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор"

про розірвання договору про надання банківської гарантії №БГ-27/2013 від 30.10.2013 р. та визнання недійсною банківську гарантію виконання умов договору від 30.10.2013 р.

за участю представників

позивача Вітів М.Б.

відповідача не з'явився

третьої особи Шестаков Д.М.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Унікомбанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімзбут", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" про розірвання Договору банківської гарантії №БГ-27/2013 у зв'язку з істотним порушенням ТОВ "Агрохімзбут" умов Договору; визнання недійсною банківську гарантію виконання умов Договору від 30 жовтня 2013 року, видану Публічним акціонерним товариством "Унікомбанк", на підставі укладеного Договору банківської гарантії №БГ-27/2013 від 30 жовтня 2013 року, а також про стягнення судових витрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року (суддя Стасюк С.В.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 січня 2015 року (судді Шевченко Е.О., Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) позовні вимоги задоволені повністю, розірвано Договір банківської гарантії №БГ-27/2013 від 30 жовтня 2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Унікомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімзбут"; визнано недійсним Банківську гарантію виконання умов Договору №БГ-27/2013 від 30 жовтня 2013 року, видану Публічним акціонерним товариством "Унікомбанк" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімзбут" на підставі укладеного Договору банківської гарантії №БГ-27/2013 від 30 жовтня 2013 року та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 січня 2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Унікомбанк", як гарантом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімзбут", як принципалом, був укладений Договір про надання банківської гарантії №БГ-27/2013, за умовами якого гарант у забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" (бенефіціар) зобов'язується протягом двох робочих днів з дати виконання принципалом умов п. 4.1.1. цього Договору надати бенефіціару банківську безвідкличну гарантію.

Відповідно до п. 3.1. Договору про надання банківської гарантії гранична сума відповідальності за гарантією, що надається згідно з п. 2.1. цього Договору, складає 15000000,00 грн.

Згідно з п. 3.2. Договору про надання банківської гарантії гарантією забезпечено виконання принципалом зобов'язань, які виникають за Договором поставки нафтопродуктів № 89/13 від 21 жовтня 2013 року зі змінами та доповненнями, укладеним між принципалом та бенефіціаром.

У відповідності до п. 3.3. Договору про надання банківської гарантії сума гарантії, визначена пунктом 3.1. Договору, перераховується на рахунок бенефіціара за умови отримання гарантом від бенефіціара (банка бенефіціара) письмової вимоги бенефіціара про необхідність здійснення такого платежу з обов'язковим наданням оригіналів документів, що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов'язань, визначених пунктом 3.2. Договору.

Пунктом 3.5. Договору про надання банківської гарантії визначено, що термін дії гарантії - до 31 грудня 2014 року.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до змісту статей 1, 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансові послуги - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Одним із видів фінансових послуг є надання гарантії.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", з урахування змісту Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, гарантія, як фінансова послуга, надається суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору.

Відповідно до положень Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", наданню банком відповідної гарантії обов'язково передує укладення між банком та зацікавленою особою відповідного договору.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: назву документа; назву, адресу та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності; прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; найменування, місцезнаходження юридичної особи; найменування фінансової операції; розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про розірвання Договору банківської гарантії №БГ-27/2013 від 30 жовтня 2013 року у зв'язку з істотним порушенням умов Договору та визнання недійсною банківську гарантію виконання умов Договору від 30 жовтня 2013 року, видану на підставі укладеного Договору банківської гарантії №БГ-27/2013 від 30 жовтня 2013 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору про надання банківської гарантії, позивачем в повному обсязі, належним чином було виконано взяті на себе зобов'язання та у встановлений строк надано бенефіціару гарантію.

При цьому згідно з пунктом 4.1. Договору про надання банківської гарантії відповідач взяв на себе наступні зобов'язання: надати гаранту належним чином завірену копію контракту та у разі укладення до нього змін копії всіх Додаткових угод до Контракту (пунктом 4.1.1.); надавати гаранту щомісячно в строк до 10 числа довідки та відповідні належним чином посвідчені документи щодо виконання Контракту (пункт 4.1.2.).

Крім того, згідно з пунктом 4.1.7 Договору про надання банківської гарантії відповідач зобов'язався надавати позивачу: належним чином посвідчені фінансову звітність, складену відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених відповідними наказами Міністерства фінансів України, та з наявністю відмітки органів статистики про її прийняття та розшифрування даних форми № 2 "Звіт про фінансові результати" (графа 035) або форм № 2-м (№2-мс) "Звіт про фінансові результати" (графа 030) в строк до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом - для звітності за перший, другий, третій квартал, до 25 лютого - для звітності за попередній рік (пункт 4.1.7.1); банківські довідки про надходження грошових коштів на поточні і вкладні (депозитні) рахунки принципала в інших банківських установах за попередній звітний квартал в строк до 10 числа місяця, що йде за звітнім кварталом (пункт 4.1.7.2); не менше 1 разу на квартал в строк до 10 числа місяця, що йде за звітнім кварталом - банківські довідки про наявність кредитної заборгованості в інших банківських установах або довідку принципала про відсутність такої заборгованості в інших банках (пункт 4.1.7.3); щомісячно в строк до 10 числа звітного місяця надавати гаранту довідку принципала з вичерпним переліком його поточних та вкладних (депозитних) рахунків станом на 1 число звітного місяця, сумою надходжень на ці рахунки за попередній звітний місяць та розшифровкою сум поповнення обігових коштів з одного власного рахунку на інший, сумою отриманих на такі рахунки кредитних коштів та коштів, отриманих від купівлі/продажу іноземної валюти. Інформація про загальну суму надходження коштів на рахунки принципала в обов'язковому порядку має співпадати з інформацією поквартальних довідок банків, в які такі рахунки відкриті (пункт 4.1.7.4).

Згідно з пунктом 4.1.10. Договору про надання банківської гарантії відповідач зобов'язався в строк з 01 листопада 2013 року здійснювати сплату за контрактом з поточного рахунку в ПАТ "Унікомбанк" та забезпечити надходження коштів від реалізації продукції за контрактом на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк".

З огляду на те, що відповідач не виконував свої зобов'язання, передбачені умовами Договору про надання банківської гарантії, ПАТ "Унікомбанк" звернувся до суду з позовом про зобов'язання виконати умови Договору банківської гарантії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15 квітня 2014 року у справі №910/3162/14 позов Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк" задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімзбут" надати Публічному акціонерному товариству "Унікомбанк": завірену належним чином копію Договору постачання нафтопродуктів №89/13 від 21 жовтня 2013 року зі змінами та доповненнями, укладеним між Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімзбут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор"; довідки про проведення розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" за Договором постачання нафтопродуктів №89/13 від 21 жовтня 2013 року зі змінами та доповненнями; банківські довідки про надходження грошових коштів на поточні і вкладні (депозитні) рахунки в інших банківських установах за попередній звітний квартал; банківські довідки про наявність кредитної заборгованості в інших банківських установах або довідку про відсутність такої заборгованості в інших банках; довідку з вичерпним переліком його поточних та вкладних (депозитних) рахунків станом на 1 число звітного місяця, сумою надходжень на ці рахунки за попередній звітний місяць та розшифровкою сум поповнення обігових коштів з одного власного рахунку на інший, сумою отриманих на такі рахунки кредитних коштів та коштів, отриманих від купівлі/продажу іноземної валюти.

З огляду на те, що відповідач не виконав умови Договору про надання банківської гарантії, а саме п. 4.1. та не надано жодного документу, передбаченого пунктами 4.1.1., 4.1.2., 4.1.7., 4.1.10.1., 4.1.10.2, 4.1.10.3. 4.1.10.4 Договору, 30 квітня 2014 року позивач направив відповідачу лист вих. №30-04/2014-01 з пропозицією дострокового розірвання Договору банківської гарантії, але відповіді на зазначений лист не отримав. 26 травня 2014 року відповідач не з'явився в Банк для укладення угоди про дострокове розірвання Договору, про причини неприбуття позивача не повідомив.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем умов Договору про банківської гарантії, визначених в п. 4.1. цього Договору, щодо надання документів.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Враховуючи той факт, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань, передбачених розділом 4 Договору, суд вважає істотним порушення ним умов спірного договору, так як позивач позбавлений права на здійснення контролю за якісним та своєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" за Договором поставки нафтопродуктів №89/13 від 21.10.2013р. зі змінами та доповненнями, укладеним між Принципалом та Бенефіціаром, а також позбавлений права на вчасне отримання документів від відповідача, які передбачені пунктами 4.1.1., 4.1.2., 4.1.7., 4.1.10.1., 4.1.10.2, 4.1.10.3. 4.1.10.4 Договору.

Згідно з частинами 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили; сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, виходячи з того, що видача банківської гарантії № БГ-27/2013 від 30 жовтня 2013 року є наслідком укладання між сторонами Договору про надання банківської гарантії №БГ-27/2013 від 30.10.2013р. та безпосередньо пов'язана з цим Договором і залежить від факту його укладання, то розірвання Договору, на підставі якого була надана гарантія, тягне за собою недійсність банківської гарантії № БГ-27/2013 від 30 жовтня 2013 року.

Так, згідно вимог пункту 1, 2 глави 2 Положення "Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах", затвердженим Постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №639 встановлено механізм надання банківськими установами банківських гарантій. Так, відповідно до цього положення, банком-гарантом спочатку приймається рішення про надання гарантії, потім складається, узгоджується та підписується з Принципалом (відповідачем) договір про надання гарантії, і лише після цього "працівник банку-гаранта складає проект гарантії та погоджує її з Принципалом".

Зазначене свідчить про те, що Положенням передбачено, як попереднє укладання позивачем з відповідачем договору банківської гарантії, так і те, що укладення договору про надання банківської гарантії є підставою для видачі банківської гарантії Бенефіціару (третій особі), а відповідно, узгоджений між позивачем та відповідачем текст договору про надання банківської гарантії має бути ідентичним тексту банківської гарантії, яка в підсумку надається.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку стосовно того, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 січня 2015 року зі справи № 910/10908/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. Г. Дунаєвська

С. С. Самусенко