ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 927/451/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалуГосподарського суду Чернігівської області від 09.06.2016та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016за заявоюПублічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"пророзстрочку виконання рішенняу справі№ 927/451/15 Господарського суду Чернігівської областіза позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі 1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; 2) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство економічного розвитку і торгівлі України простягнення заборгованостіза участю представників сторін:

позивача-1: не з'явилися

позивача-2: Громніцький Ю.П.

відповідача: Коленченко О.О.

третьої особи: не з'явилися

прокуратури: Кандзюба Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 у справі № 927/451/15 (суддя Івченко С.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 (головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.), задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" про розстрочку виконання рішення; розстрочено виконання рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/451/15, на примусове виконання якого видано наказ від 31.05.2016, на 36 місяців, починаючи з червня 2016 року, зі стягненням з боржника на користь стягувача згідно наступного графіка: червень 2016 року - 56 440,30 грн., липень, серпень, вересень, жовтень 2016 року - по 144000,00 грн. кожного зазначеного місяця, листопад 2016 року - 400 000,00 грн., грудень 2016 року - 500 000,00 грн., січень, лютий, березень 2017 року - по 500000,00 грн. кожного зазначеного місяця, квітень 2017 року - 400000,00 грн., травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017 року - по 144000,00 грн. кожного зазначеного місяця, листопад 2017 року - 400000,00 грн., грудень 2017 року - 500000 грн., січень, лютий, березень 2018 року - по 500000,00 грн. кожного зазначеного місяця, квітень 2018 року - 400000,00 грн., травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2018 року - по 144000,00 грн. кожного зазначеного місяця, листопад 2018 року - 400000,00 грн., грудень 2018 року - 500000,00 грн., січень, лютий, березень 2019 року - по 500000,00 грн. кожного зазначеного місяця, квітень 2019 року - 400000,00 грн., травень 2019 року - 146000,00 грн. Строк кожного платежу - не пізніше останнього числа місяця.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 927/451/15, відмовити відповідачеві у задоволенні заяви про розстрочення рішення суду.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм статей 32 - 34, 121 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що судами не надано повної оцінки фінансовому стану відповідача, обставинам порушення відносно відповідача справи про банкрутство, у зв'язку із чим суди не встановили наявності виключних обставин, що могли б бути підставою для розстрочення рішення суду.

28.11.2016 до Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Сторони та учасники процесу згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач-1 та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" про стягнення 46208048,63 грн., з яких: основний борг - 29326750,68 грн., пеня - 6498811,75 грн., інфляційні - 9354424,95грн, 1028061,25 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі № 927/451/15 позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 9137434,66 грн. - пені, 10402885,66 грн. - інфляційних нарахувань, 503554,64 грн - 3% річних; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" в доход держбюджету 206700 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 у даній справі задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у цій справі скасовано в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 9137434,66 грн. пені та прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" пені у розмірі 9137434,66 грн. відмовлено повністю.

Розподіл судових витрат за подання позовної заяви здійснено у розмірі 73080,00 грн.

В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі № 927/451/15 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" звернулось до суду з заявою про розстрочку виконання рішення у даній справі, в якій посилаючись на значну суму дебіторської заборгованості (майже половина з якої складають пільги та субсидії, бюджети різних рівнів), а також необхідність безперебійного теплозабезпечення населення міста та області, просило розстрочити виконання рішення згідно наданого графіку строком до 31.05.2022 (починаючи з червня 2016 року) з наступними платежами: в неопалювальний сезон: червень 2016 року - 6440,30 грн., липень, серпень, вересень, жовтень: першого року розстрочки - по 70 тис. грн. щомісячно, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень другого року розстрочки - по 70 тис. грн. щомісячно, третього року - по 72 тис. грн. щомісячно, а п'ятого та шостого року - по 73 тис. грн. щомісяця, а в опалювальний сезон всіх шести років розстрочки (грудень, січень, лютий, березень) - по 250 тис. грн. щомісячно, а у листопаді та квітні кожного з років розстрочки - по 200 тис. грн. щомісяця. Строк кожного платежу - не пізніше останнього числа місяця.

Заява мотивована наявністю інших виконавчих документів, порушенням Господарським судом Чернігівської області відносно Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" справи про банкрутство, а також ситуацією з обмеженнями розпорядження коштами, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу. Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, протягом листопада-грудня 2015 року з загального обсягу коштів, що надходили на такі рахунки, боржнику для ведення господарської діяльності залишалось 29,47%, а з початку поточного року - 47,85%, з яких значні кошти витрачались на оплату електроенергії, заробітну плату, оплату води. Так, у січні-квітні 2016 на оплату електроенергії спрямовано майже 21 млн. грн., на заробітну плату з нарахуваннями на неї - майже 29 млн. грн., оплату водопостачання - майже 5 млн. грн.

Заявником надано суду першої інстанції інформаційні довідки, згідно з якими за січень-квітень 2016 року на такий рахунок надійшло 177345089,34 грн., з яких розподілено по нормативу НАК "Нафтогаз України" 72718908,30 грн., а по нормативу ОТКЕ - 84728008,87 грн. Зазначені кошти направлено у тому числі на оплату активної електроенергії - 20724657,16 грн., реактивної електроенергії - 311715,98 грн., на заробітну плату - 18653430,97 грн., нарахування та відрахування на зарплату - 10220748,55 грн., оплату водопостачання - 4983217,91грн.

Також відповідачем надано баланс Товариства станом на 31.03.2016, даних про дебіторську та кредиторську заборгованість станом на 01.05.2016, відповідно до якого боржник має значні суми заборгованості: дебіторської - 69748448,45 грн., кредиторської - 155239263,60 грн. У складі дебіторської заборгованості борги населення складають 13695381,32 грн., борги по пільгах та субсидіях - 29233087 грн., державного бюджету - 6044674,10 грн., обласного бюджету - 1454224,36 грн., бюджету міста Чернігова - 2490496,82 грн., районних бюджетів - 12044008,45 грн., релігійних організацій - 13609,41 грн., інших споживачів - 4772966,99 грн.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково задоволено заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на день прийняття ухвали місцевим господарським судом) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При розгляді даної справи судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем до прийняття рішення сплачено основний борг, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень, а також копіями укладених між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Департаментом фінансів Чернігівської облдержадміністрації, ПАТ "Облтеплокомуненерго" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2013 за заявою ТОВ "Компанія з управлінням активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив Плюс" (справа № 927/16/6б/13) порушено провадження про банкрутство ПАТ "Облтеплокомуненерго".

Господарські суди попередніх інстанцій, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним заявником обставинам встановили, що виконання судового рішення відповідачем ускладнюється фінансовою неспроможністю останнього, а стягнення з відповідача заборгованості одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для фінансово-господарської діяльності відповідача та може призвести до значного ускладнення виконання рішення суду у справі.

Положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

З огляду на те, що нормами чинного Господарського процесуального кодексу України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення, тому суд оцінює докази, які підтверджують такі обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Надавши правову оцінку наведеним відповідачем обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, врахувавши, що заявлені до стягнення суми, розстрочити сплату яких просив відповідач, складаються тільки із сум фінансових санкцій (основний борг відповідачем сплачено), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вищезазначені обставини ускладнюють виконання рішення господарського суду у даній справі, що відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для надання заявнику розстрочки виконання рішення суду в терміни, визначені в ухвалі суду від 09.06.2016.

Крім того, в матеріалах справи містяться платіжні доручення за період з червня по жовтень 2016 року, які підтверджують, що відповідачем виконається ухвала Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами першої та апеляційної інстанції оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 927/451/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Т. Козир