ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 910/18021/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Малетича М.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО"на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2016та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.09.2016у справі№ 910/18021/13 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. КиєвадоПриватного малого підприємства "Аптека КіАВО",треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів:1) Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2) Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)проусунення перешкод в користуванні майном шляхом виселеннята за зустрічним позовом Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО"до1) Київської міської ради, 2) Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:1) Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2) Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання та встановлення господарських правовідносин,за участю представників сторін:від позивача 1-не з'явились, від позивача 2-Мусієнко А. В.,від відповідача-ОСОБА_5,від третьої особи 1-не з'явились,від третьої особи 2-не з'явились,від прокуратури-Кадзюба Р. В.,від ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 року у справі №910/18021/13, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року, відмовлено Приватному малому підприємству "Аптека КіАВО" (далі - ПМП "Аптека КіАВО", боржник) у задоволенні скарги на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві).

Не погоджуючись із зазначеними ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, ПМП "Аптека КіАВО" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року у справі № 910/18021/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, заступника начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Слободчика Дмитра Григоровича, старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шемберка Олега Петровича, старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенко Ольги Олександрівни, державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондаренка Олександра Сергійовича, головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савченко Юлії Йосипівни та начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваля Віталія Васильовича.

Заслухавши суддю - доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача 2, відповідача, прокурора, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, рішенням Господарського суду м. Києва від 10.06.2015 року у справі № 910/18021/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2015 року, вирішено усунути перешкоди в користуванні комунальним майном шляхом виселення ПМП "Аптека КіАВО" з приміщення, площею 18,0 кв.м., хірургічного корпусу Клінічної лікарні №15 Подільського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Г.Сковороди, 2 корп. 3.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2015 року 11.11.2015 року видано накази.

ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві на підставі заяви Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва 17.12.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49681202 (далі - ВП № 49681202) з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.11.2015 року № 910/18021/13 про усунення перешкод в користуванні комунальним майном шляхом виселення ПМП "Аптека КіАВО" з приміщення хірургічного корпусу Клінічної лікарні №15 за адресою: м. Київ, вул. Г.Сковороди, 2 корп. 3. (матеріали ВП, а.с. 8), надано боржнику час до 01.01.2016 року для самостійного виконання рішення суду.

Вказану постанову направлено боржнику за адресою: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 56/50, кв. 41. (матеріали ВП, а.с. 9-10). Рішення суду боржником не виконано, подано до ВДВС заяву та листок непрацездатності, про те що ОСОБА_5 (керівник підприємства) перебуває на амбулаторному лікуванні з 02.03.2016 року по 06.03.2016 року. (матеріали ВП, а.с. 36-38).

Враховуючи викладене, державним виконавцем вдруге направлено боржнику вимогу щодо самостійного виконання рішення суду до 14.03.2016 року.

З акта державного виконавця від 11.03.2016 року вбачається, що ОСОБА_5 в усній формі повідомлено про те, що 15.03.2016 року об 11:00 відбудеться виселення боржника зі спірного приміщення

Органом ДВС фактично в повному обсязі 16.03.2016 року виконано наказ Господарського суду міста Києва у справі № 910/18021/13 та усунуто перешкоди в користуванні комунальним майном шляхом виселення ПМП "Аптека КіАВО" з приміщення. Уповноважені особи ПМП "Аптека КіАВО" у зазначений час не з'явились; майно, що перебувало у приміщенні описано та передано на відповідальне зберігання працівникові Клінічної лікарні №15, про що складено акт.

Директором ПМП "Аптека КіАВО" ОСОБА_5 23.03.2016 отримано належним чином завірену копію актів опису майна від 15.03.2016 року та від 16.03.2016 року; ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що у матеріалах виконавчого провадження є підпис ОСОБА_5 (матеріали ВП, а.с. 3).

В ході здійснення виконавчих дій керівник ПМП "Аптека КіАВО" неодноразово звертався до державних виконавців з вимогою про вручення йому акта опису майна та видачу вказаного майна за актом приймання-передачі, а також надати можливість підключити до лінії дротового зв'язку, що знаходиться у зазначеному приміщенні модеми та реєстратори розрахункових операцій для зняття з них останніх Z-звітів та передачі електронних копій документів, у тому числі фіскальних звітів чеків через вказані реєстратори до органів ДФС.

Державним виконавцем директору боржника 25.03.2016 року надіслано вимогу про отримання описаного майна 07.04.2016 року в 10:00.

28.03.2016 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49681202. (матеріали ВП, а.с. 90-91).

У зв'язку з неявкою представника боржника у зазначений час для отримання описаного майна, зазначений захід перенесено на 12.05.2016 року об 11:00, про що боржника повідомлено за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а також телефонограмою (тел. 425-88-52), яку отримав працівник МПМ "Аптека КіАВО" ОСОБА_14 (матеріали ВП, а.с. 118).

Передача описаного майна відповідно до акта опису майна від 15.03.2016 року та від 16.03.2016 року не відбулася у зв'язку з відсутністю боржника, про що 12.05.2016 року в присутності понятих та працівника поліції державним виконавцем складено відповідний акт.

ПМП "Аптека КіАВО" звернулось до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії працівників ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, які неодноразові вимоги боржника про вручення йому акта опису майна та видачу вказаного майна за актом приймання-передачі, а також надання можливості підключити до лінії дротового зв'язку, що знаходиться у зазначеному приміщенні модеми та реєстратори розрахункових операцій для зняття з них останніх Z-звітів та передачі електронних копій документів, у тому числі фіскальних звітів чеків через вказані реєстратори до органів ДФС залишили без виконання, чим порушено ч.ч. 5, 6, 7 ст. 78, ч.ч. 1, 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", а тому протиправність вказаної бездіяльності органу ДВС полягає у порушенні права власності ПМП "Аптека КіАВО" на описане рухоме майно та здійснювати підприємницьку діяльність, яка підлягає ліцензуванню, а також майновий інтерес, який полягає у отриманні прибутку від здійснення вказаної підприємницької діяльності.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність Подільського територіального управління юстиції у місті Києві вказав, що у разі неотримання боржником направленого йому опису майна, останній не позбавлений права ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та знімати необхідні копії документів, в тому числі акт опису майна. Крім цього, судом першої інстанції зазначено, що нормами Закону України "Про виконавче провадження", іншими нормативними актами не передбачено надання можливості сторонам підключати до лінії дротового зв'язку модеми та реєстратори розрахункових операцій.

Крім цього, встановивши, що копію акта опису переданого на зберігання майна вручено боржнику, а для отримання цього майна на зазначений час представник боржника не з'явився, судом апеляційної інстанції зазначено, що державним виконавцем не зроблено жодних дій, які б порушували права боржника та Закону України "Про виконавче провадження ".

Вищий господарський суд України вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій ч.ч. 5, 6, 7 ст. 78, ч.ч. 1, 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" Вищий господарський суд України відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; тощо.

Статтею 78 Закону України "Про виконавче провадження" визначено компетенцію державного виконавця під час виконання рішень про виселення боржника, зокрема у ч. 4 ст. 78 Закону передбачено, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Відповідності до ч. 3 ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження ", державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Боржник вважається повідомленим про примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи за іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, під час виконання рішення не є перешкодою для виконання рішення.

Враховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що керівник ПМП "Аптека КіАВО" копію акта опису майна отримав нарочно, неодноразово був повідомлений про дати та час запланованого заходу з передачі йому описаного майна. Проте жодного разу не з'явився, є правильним висновок про те, що державним виконавцем при виконанні рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2015 року у справі № 910/18021/13 вжито всіх заходів та дотримано всіх вимог передбачених Законом України "Про виконавче провадження", при цьому не допущено будь-яких порушень прав боржника.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи заявника касаційної скарги про те, що судами не застосовано положень ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки положення зазначеного Закону визначають правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі і не стосується правовідносин, які виникають під час виконання судових рішень. Судом першої інстанції зазначено, що рішення Господарського суду м. Києва № 910/18021/13 від 10.06.2015 набрало законної сили 10.09.2015, наказ про примусове виконання вказаного рішення пред'явлено до виконання 01.12.2015, а виселення відбулось 16.03.2016 року, тому боржник мав можливість виконати рішення суду в добровільному порядку, звільнивши відповідне приміщення від свого майна та виконавши всі необхідні операції щодо зняття з модемів та реєстраторів розрахункових операцій Z-звітів та передачі електронних копій документів, у тому числі фіскальних звітних чеків, через вказані реєстратори до органу ДФС. Питання про порушення права власності скаржника, у перешкоджанні йому у здійсненні підприємницької діяльності та, відповідно, порушення його майнового інтересу, який полягає в отриманні ним прибутку від здійснення підприємницької діяльності, не належить до кола питань, що розглядаються в порядку ст. 1212 ГПК України (оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби).

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, Вищим господарським судом України не встановлено порушення чи неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі № 910/18021/13 - без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О.Суддя:Вовк І.В. Малетич М.М.