ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 915/86/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),суддівЖукової Л.В., Коваленка В.М.розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг-Гамма" та Публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 рокуу справі Господарського суду№ 915/86/14 Миколаївської областіза заявою до Приватного акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" Публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод"пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Брокбізнесбанк" - Вовчук М.В.,

ПАТ "Банк Форум" - Лозовський В.М.,

ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" - Сядро О.В.,

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - Юзвенко В.Г.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23 лютого 2016 року (суддя Василяка К.Л.) у справі № 915/86/14 затверджено план санації публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод" (далі ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод").

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року (колегія суддів у складі Філінюк І.Г. - головуючий, Діброва Г.І., Богатир К.В.) ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.02.2016 у справі № 915/86/14 скасовано, справу передано для подальшого розгляду до Господарського суду Миколаївської області.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, скаржники товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинг-Гамма" та публічне акціонерне товариство "Чорноморський суднобудівний завод" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, якими просили скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року у справі № 915/86/14 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23 лютого 2016 року.

В обґрунтування вимог касаційних скарг посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 29, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі по тексту Закон про банкрутство), ст.ст. 43, 103 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, місцевим судом у лютому 2014 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2014 затверджений реєстр вимог кредиторів ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" на загальну суму 1 023 517 296,74 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2015, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, введено процедуру санації ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод", призначено керуючим санацією керівника - Остапенка О.В., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Марчука В.Б. та зобов'язано керуючого санацією розробити план санації ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод".

25.09.2015 від ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" до місцевого господарського суду надійшов план санації з додатками та протокол комітету кредиторів № 3 від 04.06.2015, на якому вказаний план санації був розглянутий та схвалений.

Затверджуючи план санації, суд першої інстанції виходив з того, що план санації схвалений комітетом кредиторів. Разом з тим, суд зазначив, що керуючий санацією, враховуючи заперечення кредиторів щодо умов плану санації, може вирішити питання щодо внесення змін до затвердженого плану санації.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу про затвердження плану санації не погодився з висновками місцевого суду, зазначив, що суд в порушення норм Закону про банкрутство не дослідив та не проаналізував всі умови плану санації, не надав правової оцінки заходам відновлення платоспроможності боржника, порядку переходу та продажу майна боржника, а лише обмежився встановленням обставинами схвалення та погодження спірного плану санації комітетом кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на дванадцять місяців.

Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Частиною 1 статті 29 Закону про банкрутство визначено, що протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов'язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.

План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом.

План санації може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству; відшкодування коштів, витрачених на проведення зборів акціонерів та (або) засідань органів управління боржника відповідно до цього Закону.

План санації обов'язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

Згідно ч. 2 ст. 29 Закону банкрутство заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; відчуження майна та погашення зобов'язань боржника шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Закону позачергово за рахунок продажу майна боржника; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

План санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Законом (ч. 5 ст. 29 Закону про банкрутство).

Схвалений комітетом кредиторів план санації (зміни до нього) та протокол засідання комітету кредиторів про введення процедури санації подаються арбітражним керуючим до господарського суду.

Рішення комітету кредиторів мають бути обґрунтованими, містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їх прийняття.

У разі схвалення комітетом кредиторів плану санації, який передбачає більший строк санації боржника, ніж початкове встановлений, господарський суд продовжує строк санації в межах строку, встановленого частиною першою статті 28 цього Закону, якщо є підстави вважати, що продовження строку санації і виконання плану санації приведе до відновлення платоспроможності боржника (ч.ч. 6, 7 ст. 29 Закону про банкрутство).

За правилами ч. 8 ст. 29 Закону про банкрутство господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника і виносить ухвалу про затвердження плану санації.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, план санації ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод", головною метою якого має бути погашення грошових вимог кредиторів, їх об'єм та джерела виплати боргу всім кредиторам, в порушення п. 5 ст. 29 Закону взагалі не передбачає погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості.

Крім того, відповідно до Вимог щодо розроблення плану санації боржника відповідно до Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1223/5 від 19.06.2013, план санації має містити відомості про фінансову, господарську, інвестиційну діяльність боржника на дату порушення справи про банкрутство, які включають: аналіз структури активів, власних оборотних засобів, структури дебіторської та кредиторської заборгованості; аналіз прибутковості підприємства, використання виробничого апарату та трудових ресурсів (витрат на виробництво, використання трудових ресурсів, інвестицій та інновацій, об'єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення); структуру довгострокових та поточних фінансових інвестицій; відомості про майно (майнові права боржника) згідно з результатами інвентаризації, а саме: 1) перелік рухомого майна, яке обліковується на балансі боржника з характеристикою за фінансово-бухгалтерськими та технічними показниками; 2) перелік нерухомого майна, яке обліковується на балансі у розрізі підрозділів боржника з характеристикою за фінансово-бухгалтерськими, технічними та будівельними показниками; 3) інформацію про наявність земельних ділянок, які належать на праві власності або на праві користування.

Однак, апеляційним господарським судом встановлено відсутність в плані санації даних про активи підприємства, які є базою для розроблення плану санації, в тому числі - дані інвентаризації майна та дебіторської заборгованості.

Відповідно до п. 2 Вимог до Типової форми плану санації боржника, план санації оформляється у вигляді систематизованого переліку взаємопов'язаних і послідовних заходів, що підлягають здійсненню під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом або його ліквідації, що спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також на задоволення вимог кредиторів, із зазначенням строків здійснення таких заходів, з передбаченням їх очікуваних результатів (наслідків).

Таким чином, врахувавши норми законодавства та те, що план санації боржника не містить очікуваних результатів (наслідків) заходів плану санації, зокрема, результатів продажу майна, ліквідації дебіторської заборгованості, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про невідповідність запропонованого плану санації ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" ні нормам Закону про банкрутство, ні Вимогам щодо розроблення плану санації боржника.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року у справі № 915/86/14, прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг-Гамма" та публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року у справі № 915/86/15 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді Л.В. Жукова

В.М. Коваленко