Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Справа № 5009/2770/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників:від позивача:не з'явився; від відповідача:Штабовенко Д.В., дов. №37/1040 від 17.04.2014р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014р.за заявоюПриватного підприємства "Індустріал-Дом" про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2012р. за нововиявленими обставинамиу справі господарського суду№5009/2770/12 Запорізької областіза позовомПриватного підприємства "Індустріал-Дом"до Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"провизнання недійсним договору купівлі-продажу майнаВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.08.2012р. у справі №5009/2770/12 у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна №19 від 16.07.2004р. відмовлено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2013р. у справі №5009/2770/12 заяву Приватного підприємства "Індустріал-Дом" про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2012р. за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а вищезазначене судове рішення - без змін.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. у справі №5009/2770/12 вищезазначену ухвалу скасовано. Заяву Приватного підприємства "Індустріал-Дом" про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2012р. за нововиявленими обставинами - задоволено. Рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2012р. у справі №5009/2770/12 - скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволені позовні вимоги. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна №19 від 16.07.2004р., між Приватним підприємством "Індустріал-Дом" та Публічним акціонерним товариством "Запорізький абразивний комбінат". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Запорізький абразивний комбінат", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін ухвалу господарського суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.04.2014р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 22.04.2014р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання відповідача про продовження строку розгляду касаційної скарги по даній справі, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Прокопанич Г.К., розпорядженням секретаря першої судової палати від 12.05.2014р. №02-05/194, для розгляду справи №5009/2770/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач) Євсіков О.О.

Пунктом 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 визначено, що у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново, заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2014р. відкладено розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 28.05.2014р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Позивач уповноважених представників не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами регулюється Розділом ХІІІ ГПК України. Відповідно до приписів ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Як обґрунтовано зазначає заявник касаційної скарги, підставою для подання відповідної позовної заяви слугувало те, що у відповідача відсутнє право власності на спірне майно, тобто місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог надав цим обставинам належну правову оцінку, зокрема, посилаючись на рішення апеляційного суду Запорізької області №22-3622/07 від 25.10.2007р., яким встановлений факт того, що ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" є власником рухомого майна за договором №19 від 16.07.2004р.

Відмовляючи у задоволенні вищезазначеної заяви, місцевий господарський суд виходив з того, що в основу рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2013р. у справі №0809/6644/2012, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15.10.2013р. у справі №22-ц/778/4205/13, на які посилається заявник, як на нововиявлену обставину, покладені висновки щодо недоведеності елементів складу цивільного правопорушення відповідача та враховано, що судами не вирішувалось питання стосовно відсутності у Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" права власності на спірне майно, а відтак дійшов до правомірного висновку про відсутність правових підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення за нововиявленими обставинами.

Проте, скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд фактично не погодився з висновками судів інших юрисдикцій та надав їм власну правову оцінку щодо дослідження тих чи інших обставин, пов'язаних з правом власності спірного майна, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення оскаржуваної заяви.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яку у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р.; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р.).

Як правомірно зазначає заявник касаційної скарги, вищезазначені судові акти, які були покладені в основу нововиявлених обставин, не містять жодних висновків про наявність або відсутність у Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" права власності на спірне майно, оскільки ґрунтувались виключно на недоведеності елементів складу цивільного правопорушення.

Крім того, апеляційною інстанцією не було враховано, що виходячи з приписі ст. 112 ГПК України судові рішення, як джерело нововиявлених обставин, повинні скасовувати судові акти, які покладені в основу переглядаємого судового акту, чого в даному випадку не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 114 ГПК України та положень п. 8.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №17 від 26.12.2011р., з'ясувавши за результатами розгляду відповідної заяви про перегляд судового рішення за нововивленими обставинами в порядку ст. 114 ГПК України відсутність нововиявлених обставин, господарський суд виносить ухвалу про залишення судового рішення (постанови) без змін.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що місцевий господарський суд, на відміну від апеляційної інстанції, дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Приватного підприємства "Індустріал-Дом" про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2012р. у справі №5009/2770/12 за нововиявленими обставинами, оскільки доводи, на які посилається заявник - не є нововиявленими обставинами в розумінні приписів ст. 112 ГПК України.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. у справі №5009/2770/12 підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Запорізької області від 24.12.2013р. у справі №5009/2770/12 - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" - задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. у справі №5009/2770/12 - скасувати.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.12.2013р. у справі №5009/2770/12 - залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков