Історія справи

Постанова ВГСУ від 23.03.2015 року у справі №923/1686/14
Постанова ВГСУ від 27.07.2015 року у справі №923/1686/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року Справа № 923/1686/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Васищака І.М.,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції Українина ухвалугосподарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. (суддя Клепай З.В.)та на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. (судді: Поліщук Л.В., Таран С.В., Лавриненко Л.В.)у справі№923/1686/14 господарського суду Херсонської областіза позовомДержавного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції УкраїнидоПублічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Фрегат"провизнання права, припинення зобов'язаннята за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Фрегат"доДержавного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції Українипростягнення 107 000 грн. 00 коп. за участю представників: від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовомКузьменко М.А., довіреність №24-07/2015 від 24.07.2015 р.від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовомне з'явились

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Фрегат" (далі - ПАТ "Туристичний комплекс "Фрегат") про визнання права та припинення зобов'язання.

В процесі судового розгляду справи №923/1686/14 ПАТ "Туристичний комплекс "Фрегат" заявлено зустрічний позов до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про стягнення 107 000 грн. 00 коп.

Одночасно, у вказаній зустрічній позовній заяві ПАТ "Туристичний комплекс "Фрегат" заявлено клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. у справі №923/1686/14 призначено судову будівельно-технічну експертизу, у зв'язку з чим провадження у даній справі зупинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 р. вищевказану ухвалу залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2015 р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 р., справу №923/1686/14 передано на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарський суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що ухвала про зупинення провадження у справі прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства, з огляду на що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування вказаної ухвали відсутні.

У зв'язку з цим, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. залишено без змін.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій, ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. у справі №923/1686/14, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. в частині зупинення провадження у справі та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування поданої касаційної скарги заявник стверджує, що апеляційним господарським судом не було враховано вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2015 р., обов'язковість яких встановлена ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач за первісним позовом вказує на безпідставність призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №923/1686/14, оскільки, на його думку, висновок експерта з визначених судом питань, не може вплинути на встановлення даних, які входять до предмету доказування у даній судовій справі. Скаржник вважає, що такі обставини можуть бути встановлені шляхом дослідження інших наявних доказів, а поставлені перед експертом питання мають правовий характер, тому відповідно до норм діючого законодавства їх вирішення віднесено до компетенції суду.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати №1109 від 17.07.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В., для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. у справі № 923/1686/14 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Ємельянов А.С., Малетич М.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2015 р. касаційну скаргу ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 27.07.2015 р.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати №1235 від 27.07.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Малетича М.М., для розгляду касаційної скарги ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. у справі № 923/1686/14 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Васищак І.М., Ємельянов А.С.

У судове засідання 27.07.2015 р. з'явився представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. у справі №923/1686/14, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. в частині зупинення провадження у справі та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Підстави зупинення провадження у справі встановлені ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, частина 1 вказаної статті визначає обставини, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню.

Так, господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

В свою чергу, в ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі у певних випадках, до яких віднесено:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Отже, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України однією з підстав зупинення провадження у справі є призначення судової експертизи.

Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено, що закріплено в ч. 4 та ч. 5 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, порядок призначення і проведення судової експертизи визначений у ст. 41 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз норм вказаної статті дозволяє зробити висновок, що діючим господарським процесуальним законодавством не передбачена можливість оскарження процесуальних дій суду щодо призначення експертизи.

Вказана правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 р.

Як зазначено в п. 19 даної постанови пленуму Вищого господарського суду України Господарським процесуальним кодексом України не передбачена можливість оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас, за приписами п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з ч. 5 цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог ч. 1 ст. 106 та ч. 1 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом в загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

У поданих ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України апеляційній та касаційній скаргах заявник просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. у справі №923/1686/14, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р.

Зі змісту як апеляційної, так і касаційної скарг вбачається, що скаржник оскаржує наведені судові акти в частині зупинення провадження у справі.

Вказані скарги мотивовані безпідставністю призначення судової експертизи у справі №923/1686/14, оскільки, на думку скаржника, встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для об'єктивного вирішення спору у даній судовій справі, неможливо шляхом проведення призначеної судової будівельно-технічної експертизи, тобто заявник фактично обґрунтовує свою позицію саме неправомірністю призначення експертизи у справі №923/1686/14.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, при оцінці правомірності зупинення провадження у справі, дослідженню безумовно підлягає і факт обґрунтованості підстав такого зупинення. На вказаному наголошує і заявник в своїй касаційній скарзі.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд під час дослідження наявних у справі №923/1686/14 доказів прийшов до висновку про те, що з метою з'ясування питань, які мають значення для правильного вирішення спору, необхідне застосування спеціальних знань, у зв'язку з чим задовольнив клопотання ПАТ "Туристичний комплекс "Фрегат" про призначення судової будівельно-технічної експертизи та, як наслідок, зупинив провадження у справі.

Апеляційний господарський суд погодився з наведеними висновками господарського суду першої інстанції.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, що закріплено в ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються виключно переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, у зв'язку з чим відхиляються судовою колегією Вищого господарського суду України.

Одночасно, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає порушень або не правильного застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів. У такому випадку підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Таким чином, господарський суд касаційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувані ухвала місцевого господарського суду та постанова господарського суду апеляційної інстанції у даній справі прийняті у відповідності з нормами процесуального права, а твердження заявника касаційної скарги не спростовують правомірності висновків господарських судів попередніх інстанцій.

З огляду на приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на позивача за первісним позовом та відповідача та зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. та ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. у справі №923/1686/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді І.М. Васищак

А.С. Ємельянов