Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 13/51б/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому

районі Луганської області

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2014

та ухвалу господарського суду Луганської області від 09.12.2013

у справі № 13/51б/2011 господарського суду Луганської області

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому

районі Луганської області

до Закритого акціонерного товариства "Троїцький олійнопресовий

завод"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.12.2013 (суддя Яресько Б.В.) відмовлено в задоволенні скарги Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області від 30.10.2013 № 4889/09-08 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2014 (колегія суддів у складі; М'ясищев А.М. - головуючий, Будко Н.В., Москальова І.В.) ухвалу господарського суду Луганської області від 09.12.2013 залишено без змін.

Як зазначено в тексті касаційної скарги, Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області просить "скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 09.12.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2014 та прийняти нове рішення по справі". В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Куровського С.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Луганської області від 18.10.2012 стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області на користь фізичної особи-підприємця арбітражного керуючого Дейнегіної Катерини Миколаївни заборгованості з оплати послуг в розмірі 110 456 грн. 14 коп., видано відповідний наказ № 13/51б/2011 від 18.10.2012.

На підставі зазначеного наказу Відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області відкрите виконавче провадження ВП № 39229511.

В межах зазначеного виконавчого провадження державний виконавець звернувся до УПФУ в Троїцькому районі Луганської області з вимогою від 21.10.2013 № 4264/044-38, в якій відповідно до ст.ст. 5, 11 Закону України "Про виконавче провадження" запропонував у п'ятиденний строк з дня отримання вимоги надати інформацію щодо повного та фактичного виконання рішення суду.

УПФУ в Троїцькому районі Луганської області в порядку ст. 121-2 ГПК України звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області у пред'явленні вимоги до Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області та скасувати вимогу головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області на користь фізичної особи-підприємця арбітражного керуючого Дейнегіної К.М., заборгованості з оплати послуг в розмірі 110 456,14 грн. в рамках виконавчого провадження № 39229511 за наказом №13/51б/2011, виданим 18.10.2012 господарським судом Луганської області.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби встановлено також у ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні скарги зазначив, що ст. 121-2 ГПК України зазначеного УПФУ в Троїцькому районі Луганської області способу захисту, як визнання судом дій органів державної виконавчої служби, не передбачено.

Щодо скарги про скасування вимоги головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 21.10.2013 № 4264/044-38, в якій просив Управління надати інформацію щодо повного та фактичного виконання судового рішення у п'ятиденний строк з дня отримання вимоги, винесена в межах діючого виконавчого провадження, суд зазначив, що вона відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для її скасування.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постанова про відкриття виконавчого провадження № 39229511 за наказом №13/51б/2011, виданим 18.10.2012 господарським судом Луганської області, є чинною, не скасована, та не є предметом розгляду по цій скарзі УПФУ і цей факт не оспорюється скаржником.

Згідно з п.п. 1.7. та 1.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, установ, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

У вимозі від 21.10.2013 № 4264/044-38 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області просить УПФУ в Троїцькому районі Луганської області надати інформацію щодо повного та фактичного виконання судового рішення у п'ятиденний строк з дня отримання вимоги.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про залишення скарги позивача без розгляду, оскільки вищезазначена вимога винесена в межах діючого виконавчого провадження, відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Перевіривши матеріали справи в апеляційному порядку, згідно вимог ст.ст.99-101 ГПК України, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд апеляційної інстанції погодився із висновком господарського суду Луганської області про відмову у задоволенні скарги УПФУ в Троїцькому районі Луганської області на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної

виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області по виконанню наказу господарського суду № 13/51б/20111 від 18.10.2012.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій у даній справі відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх скасування.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.03.2014 та ухвалу господарського суду Луганської області від 09.12.2013 по справі №13/51б/2011 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.