Постанова ВГСУ від 27.04.2016 року у справі №910/12257/13

Друк

Пошук

271

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 12.02.2014 року у справі №910/12257/13
Постанова ВГСУ від 27.04.2016 року у справі №910/12257/13
Ухвала КГС ВП від 04.02.2018 року у справі №910/12257/13
Постанова ВГСУ від 19.10.2016 року у справі №910/12257/13
Постанова ВГСУ від 05.03.2015 року у справі №910/12257/13

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 910/12257/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М.- головуючого (доповідач у справі), Панової І.Ю., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалувід 29.02.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/12257/13 господарського суду міста Києваза заявою доОСОБА_5 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"про за заявою до пробанкрутство ОСОБА_5 1. ОСОБА_6 2. ОСОБА_7 3. ОСОБА_4 визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.12.2010в судовому засіданні взяли участь представники:

ОСОБА_4 - ОСОБА_8, довір.

Служби безпеки України - Лобанцова Л.М., довір.,

Проектного інституту Служби безпеки України - Попко В.В., довір.,

ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 - ОСОБА_13, довір.,

ТОВ "Будівельний стандарт" - Чаплян С.Є., довір.,

ОСОБА_15 (особисто), пасп.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 15.07.2013 порушено провадження у справі № 910/12257/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (далі - ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест") за заявою ОСОБА_5 в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м.Києва від 16.04.2014 ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_16, якого зобов`язано вчинити дії у ліквідаційній процедурі Боржника відповідно до норм Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 23.11.2015 (суддя - Яковенко А.В.) задоволено заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу від 22.12.2010 недійсним; договір купівлі-продажу від 22.12.2010, укладений між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 визнано недійсним; повернуто сторони у первинний стан, який існував до укладення договору купівлі-продажу від 22.12.2010, укладеного між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та визнано право власності на цей нежитловий будинок, загальною площею 1 368,90 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест".

Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого суду, ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду м.Києва від 23.11.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.12.2010, укладеного між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 (головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Верховець А.А.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.11.2015 у справі № 910/12257/13 повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 та направити справу № 910/12257/13 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника заявника касаційної скарги та представників кредиторів Боржника, які з'явились в засідання суду касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.11.2015 без розгляду, апеляційний суд, керуючись нормами п.4 ч.1 ст.97 ГПК України, виходив з того, що апеляційна скарга подана із пропуском встановленого законодавством строку подання апеляційної скарги, без клопотання про поновлення такого строку.

Заперечуючи такі висновки суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 у касаційній скарзі вказує на те, що строк на апеляційне оскарження ним не пропущено, оскільки 23.11.2015 місцевим судом було оголошено вступну і резолютивну частину судового рішення, а повний текст ухвали від 23.11.2015 отримано ним лише 12.01.2016. У зв'язку з цим, на думку заявника, звернення 18.01.2016 з апеляційною скаргою відбулось в межах встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України строку на апеляційне оскарження.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства.

В силу норм статті 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 85 ГПК України встановлено порядок набрання рішенням суду законної сили. Спеціальний же порядок набрання законної сили ухвалою господарського суду у справі про банкрутство процесуальним законодавством не встановлений.

При цьому, положеннями ч. 4 ст. 8 Закону про банкрутство передбачено, що ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

Враховуючи наведене, процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду починає перебіг з моменту її оголошення місцевим господарським судом.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції прийнята 23.11.2015.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.11.2015 у даній справі закінчився 30.11.2015, тоді як апеляційна скарга від 16.01.2015 подана ОСОБА_4 18.01.2016, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України строку подання апеляційної скарги. Проте, до апеляційної скарги ОСОБА_4 не було додане та у скарзі не викладене клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду від 23.11.2015.

Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження, який обчислюється з 23.11.2015, тобто з моменту оголошення ухвали суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку, або таке клопотання відхилено.

Отже, виходячи з аналізу названих норм та враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, касаційний суд вважає правомірним висновок апеляційного суду про наявність підстав для повернення без розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.11.2015 у даній справі.

Доводи касаційної скарги не спростовують законних і обґрунтованих висновків апеляційного суду, тому ухвала підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу ОСОБА_4 на тому, що апеляційний суд у даному випадку без відповідного клопотання заявника апеляційної скарги позбавлений права поновити пропущений строк за власною ініціативою відповідно до ст. 53 ГПК України. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням причин пропуску процесуального строку, повинно бути подане заявником та підлягає розгляду судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ч. 4 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 41, 85, 93, 97, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -