Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року Справа № 8/92/2012/5003 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В.суддівПопікової О.В. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Липівка"на рішення відгосподарського суду Вінницької області 24.09.2013та на постанову відРівненського апеляційного господарського суду 05.11.2013у справі господарського суду№ 8/92/2012/5003 Вінницької області за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Липівка"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт"простягнення вартості частини майна, пропорційної частці в статутному капіталі товариства, 3% річнихза участю представників:

від позивача - Максимчук А.І., Сковоронський І.В.

від відповідача - Бойко С.С.

від третьої особи - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Липівка" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовними вимогами (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" про стягнення 646 963,92 грн., з яких: вартість частини майна відповідача, пропорційної частці позивача у статутному (складеному) капіталі відповідача в розмірі 616 944,90 грн. та 3 % річних за користування сумою основного боргу за весь фактичний час затримки його виплати в розмірі 30 019,02 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.03.2013 у справі № 8/92/2012/5003 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт".

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.09.2013 у справі № 8/92/2012/5003 (колегія суддів у складі: головуючого судді Грабика В.В., суддів Банаська О.О., Тварковського А.А.) у задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Липівка" про стягнення вартості частини майна, пропорційної частці в статутному капіталі товариства в розмірі 616 944,9 грн. та 3% річних в розмірі 30 019,02 грн. відмовлено; повернуто Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Липівка" надміру сплачений судовий збір в сумі 55 880,73 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у справі № 8/92/2012/5003 (колегія суддів у складі: головуючого судді Коломис В.В., суддів Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) за наслідками розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Липівка" рішення господарського суду Вінницької області від 24.09.2013 у даній справі залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У касаційній скарзі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Липівка", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 203, 212, 215, 216, 334 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-7, 34, 35, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 24.09.2013 і постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.01.2006 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" (рішення яких оформлено протоколом № 1 від 10.01.2006) було вирішено створити Товариство з обмежено "Зернопродукт-Липівка" та для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створити статутний фонд в загальному розмірі 14 970 600,00 грн. На зборах також вирішено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Липівка" в рахунок своєї частки вносить майно згідно з переліком, наведеним у додатку № 1 до протоколу на суму 4 491 180,00 грн., що становить 30% статутного фонду товариства. Крім того, на зборах вирішено затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" та обрати директором цього товариства Мельник Світлану Миколаївну.

Згідно із додатком № 1 до протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" від 10.01.2006 в статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт" вноситься майно загальною вартістю 104 000 грн. та грошові кошти в сумі 10 375 420,00 грн., а Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Липівка" - майно загальною вартістю 4 492 180,00 грн.

Пунктами 3.1., 10.1., 10.1.1, 10.1.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка", затвердженого рішенням установчих зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" від 10.01.2006 передбачено, що учасниками товариства є Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт" (з часткою 10 479 420 грн., що становить 70 % статутного фонду товариства) та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Липівка" (з часткою 4 491 180 грн., що становить 30 % статутного фонду товариства).

Пунктами 13.9.9., 13.9.15., 17.1., 19.1., 19.2. вказаного статуту передбачено, що до виключної компетенції зборів учасників, окрім іншого, належить прийом до товариства нових учасників, затвердження оцінки вкладів учасників, внесених в натуральній формі. При виході учасника з товариства йому сплачується вартість майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до дванадцяти місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Вступ до товариства відбувається відповідно до рішення зборів учасників за письмовою заявою. Участь учасника у товаристві може бути припинена за письмовою заявою такого учасника, яка подається не пізніш як за один місяць до моменту припинення участі у товаристві.

05.04.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" (покупець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Липівка" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка", за умовами якого продавець за 2 180 000,00 грн. продає та уступає, а покупець - купує та приймає частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" розміром 4 491 180,00 грн., що становить 30 % статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка".

Пунктом 3.1 вказаного договору купівлі-продажу передбачено, що останній набирає чинності з моменту затвердження даного договору загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.4 договору купівлі-продажу право власності на частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка", вказану в п. 1.1. цього договору, переходить до покупця з моменту набрання чинності цим договором. Покупець вважається повноправним учасником товариства з моменту державної реєстрації відповідних змін та доповнень до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка".

11.07.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Липівка" було укладено угоду про залік зустрічних однорідних вимог, за умовами якої сторони домовилися про взаємозалік вимог на суму 2 176 436,52 грн. по договорах, вказаних в угоді, зокрема, по договору купівлі-продажу частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" від 05.04.2007, за яким у Відкритого акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" виникла заборгованість перед позивачем в сумі 2 180 000,00 грн.

16.07.2007 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" (оформлені протоколом № 2 від 16.07.2007), на яких було вирішено: дати згоду учаснику товариства - Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Липівка" на відступлення належної йому частки, що складає 30 % від загального розміру статутного капіталу на користь Відкритого акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" та дати дозвіл на вихід Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Липівка" зі складу учасників товариства; прийняти до складу учасників товариства у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства нового учасника - Відкрите акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" та перерозподілити статутний капітал у розмірі 14 970 600,00 грн. серед учасників таким чином: частка учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт" у статутному фонді товариства становить 10 479 420,00 грн., що складає 70 % статутного фонду, частка учасника Відкритого акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" у статутному фонді товариства становить 4 941 180,00 грн., що складає 30 % статутного фонду товариства; у зв'язку з виходом учасника та вступом нового учасника до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" та перерозподілом часток у статутному капіталі товариства внести зміни та затвердити нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка"; доручити директору товариства Мельник С.М. здійснити передбачені законодавством заходи щодо державної реєстрації нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" у державних органах з правом передоручення іншим особам.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.06.2010 засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" були Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Липівка" (розмір внеску до статутного фонду - 4 491 180,00 грн.) та Закрите акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" (розмір внеску до статутного фонду - 10 479 420,00 грн.).

15.07.2010 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Липівка" звернулось до зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" з нотаріально посвідченою заявою від 25.06.2010 про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка".

Надходження вказаного листа позивача про вихід зі складу учасників до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" підтверджується листом зазначеного товариства від 28.07.2010.

18.10.2011 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" (оформлені протоколом № 3 від 18.10.2011). На вказаних зборах вирішено: 1. Затвердити договір купівлі-продажу частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" від 05.04.2007, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Липівка" та Відкритим акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт". 2. Відхилити заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Липівка" про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" і про повернення майна, внесеного Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Липівка" до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка". 3. Припинити участь (вивести зі складу учасників) у товаристві учасника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Липівка", який у повному обсязі відступив (продав) свою частку. 4. Прийняти до складу учасників нового учасника - Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" та перерозподілити статутний капітал у розмірі 14 970 600,00 грн. серед учасників таким чином: частка Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" у статутному капіталі товариства становить 10 479 420,00 грн., що складає 70 % статутного капіталу, частка учасника Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" у статутному капіталі товариства становить 4 941 180,00 грн., що складає 30 % статутного капіталу товариства. 5. Внести та затвердити зміни до установчих документів товариства шляхом викладення нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка". 6. Залишити на посаді генерального директора Кучера М.І. з терміном повноважень один рік. Директора товариства Мельник С.М. звільнити з посади за ч. 4 ст. 40 КЗпП України.

Пунктами 1.1., 10.1.1., 10.1.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка", затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 18.10.2011 та зареєстрованого державним реєстратором 19.10.2011 за № 11661050011000142 передбачено, що учасниками товариства є: Приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" (частка якого у статутному капіталі товариства становить 10 479 420 грн., що складає 70 % статутного капіталу) та Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" (частка якого у статутному капіталі товариства становить 4 491 180 грн., що складає 30 % статутного капіталу).

З наявного у матеріалах справи акту Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" № 6 від 16.11.2011 вбачається, що для знищення вилучено первинні документи вказаного товариства і додатки до них, які фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записів (касові, банківські документи, виписки банку, авансові звіти та ін.), договори, угоди за 2006-2007 роки.

Посилаючись на вихід Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Липівка" із Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" на підставі поданої ним заяви про вихід від 15.07.2010, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 616 944,90 грн. вартості частини майна відповідача та 30 019,02 грн. 3 % річних (з урахуванням заяви від 10.06.2013).

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані посиланням на ст.ст. 52, 54 Закону України "Про господарські товариства", ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суди попередніх інстанцій виходили із неспростовності доказів щодо відчуження Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Липівка" своєї частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Липівка" на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" від 05.04.2007 та із встановлених судами обставин щодо виходу позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" на підставі заяви про вихід, поданої до загальних зборів учасників відповідача 16.07.2007.

Проте суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків з огляду на таке.

Згідно із п. "в" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Аналогічні положення містяться у п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, відповідно до якого учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти з товариства.

При вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Наслідком виходу учасника з товариства, згідно з ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, є право учасника, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, на одержання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній станом на 16.07.2007) передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, вихід особи зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю дає такій особі право одержати вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" також передбачено право учасників товариства здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Перехід прав на частку у статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю врегульовано статтею 147 Цивільного кодексу України, відповідно до якої учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Таким чином, вихід учасника із товариства та продаж частки іншій особі мають різну правову природу та відповідно різні юридичні наслідки. Зокрема, у разі продажу частки іншій особі учасник-продавець втрачає право на отримання від товариства оплати вартості частки майна товариства, пропорційну розміру частки учасника у статутному капіталі товариства.

Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій не дотримались вказаних норм законодавства та належним чином не з'ясували характер правовідносин, які склалися між учасниками процесу.

Незважаючи на те, що законом передбачені різні правові наслідки продажу учасником товариства своєї частки іншим учасникам (при якому обов'язок оплати такої частки покладається за відповідними договорами на покупця відповідно до узгодженої ціни продажу) та виходу з товариства (при якому товариство зобов'язане виплатити такому учаснику вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства), суди обох інстанцій дійшли суперечливих висновків про вихід позивача зі складу учасників вказаного товариства на підставі поданої ним заяви до загальних зборів учасників товариства від 16.07.2007 та про відчуження ним своєї частки іншій особі за договором купівлі-продажу від 05.04.2007.

Крім того, обмежившись посиланням на те, що факт подання позивачем заяви про вихід зі складу учасників товариства на розгляд загальних зборів учасників цього товариства підтверджується протоколом загальних зборів № 2 від 16.07.2007, попередні судові інстанції не врахували, що надання позивачу дозволу на вихід зі складу учасників товариства, про що зазначається у вказаному протоколі, не є тотожним поданню учасником заяви про такий вихід.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав відчуження учасником частки за договором купівлі-продажу від 05.04.2007, суди також належним чином не дослідили обставин справи щодо набрання чинності вказаним договором, його виконання та часу втрати позивачем статусу учасника товариства у зв'язку з укладенням вказаного правочину. Так, встановивши, що згідно з п. 3.1 договору купівлі-продажу від 05.04.2007 цей договір набирає чинності з моменту його затвердження загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка", суди не з'ясували, якими загальними зборами учасників товариства було затверджено вказаний правочин (від 16.07.2007, від 18.10.2011 тощо). Крім того, зазначивши про те, що факт виконання договору купівлі-продажу частки від 05.04.2007 підтверджується змістом рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-Липівка" від 16.07.2007, суди обох інстанцій не врахували, що у зазначених рішеннях відсутні відомості щодо оплати покупцем частки за вказаним договором.

Зважаючи на наведене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, оскільки в порушення вимог ст.ст. 32- 34, 43 Господарського процесуального кодексу України попередні судові інстанції не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з приписами п. 3 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняте у справі рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене у даній постанові, усім доводам учасників судового процесу надати належну правову оцінку та прийняти законне судове рішення відповідно до вимог процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Липівка" задовольнити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 24.09.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у справі № 8/92/2012/5003 скасувати.

Справу № 8/92/2012/5003 направити на новий розгляд до госпдарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Попікова О.В.

Саранюк В.І.